Воював на Донбасі за «русский мир» і готовий повернутися туди знову. 60-річний білорус із міста Борисова встиг повоювати в батальйоні «Заря» і записатися в «казаки». А за півтора року повернутися на батьківщину, ніби нічого не сталося. Як себе почувають колишні бойовики в Білорусі і чому їх не переслідують спецслужби? Ексклюзивне інтерв’ю – в матеріалі журналістів програми «Донбас.Реалії».
Костянтин Фофанов спокійно демонструє свої військові фотографії. Важко повірити, що цей 60-річний житель міста Борисова та бойовик угруповання «ЛНР» на знімках – одна і та сама людина. Фофанов розповідає: серед його однослуживців на Донбасі він був єдиним білорусом.
«Білорус був один я. Росіяни були. Ну, і місцеві були», – каже Костянтин Фофанов.
Він воював проти України півтора року на Донбасі. На війну білоруса влітку 2014 року покликав телевізор.
Народ звідти, як показують по телебаченню, пре юрбами, втікають! Нікому за них заступитися, виходитьКостянтин Фофанов
«Народ звідти, як показують по телебаченню, пре юрбами, втікають! Ну, і нікому за них заступитися, виходить. Усі ніби співчувають, в інтернеті пишуть, як туди дістатися добровольцям… Коротше, я сказав: все, хлопці, зав’язую з бізнесом – поїду», – розповідає Фофанов в ексклюзивному інтерв’ю «Донбас.Реалії».
«Я танкіст!»
Купив квиток до Ростова-на-Дону, звідти на таксі в непідконтрольну Києву частину Луганської області. Прикордонне селище Ізварине влітку 2014 року стало перевантажною базою для найманців.
«Звідкись із Росії їдуть автобуси з добровольцями. І там відразу дивилися, хто фахівці, хто не фахівці. І якщо що, забирали їх. «Танкісти є? Я кажу: «Я танкіст!» – продовжує Фофанов.
60-річний білорус із міста Борисова потрапив до батальйону бойовиків «Зоря». Тоді ним керував майбутній ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький. Перше завдання Фофанову дали таке: повернутися до Ростовської області і пригнати для бойовиків бронетранспортер МТ-ЛБ.
– Куди поїхали?
– У Рассвєт. Це в Росії (селище в Ростовській області – ред.).
– Російська територія?
– Так. Дуже древній «танк» такий. Ми перевірили все, ніби все нормально. І ось на платформу, до кордону, там вже переїхали. Переїхали, я ось на цій машині служив.
– На ній перетинали кордон, так?
– Так.
Саме ця бойова машина фігурує на багатьох знімках білоруса – на його телефоні і в базі «Миротворця». Утім, Фофанов стверджує: людей вбивати йому не довелося. Займався радіоелектронною боротьбою.
«Підслуховуємо, за літачками підглядаємо. Якщо треба, коригуємо вогонь артилерії», – ділиться подробицями служби у бойовиків Фофанов.
Підслуховуємо, за літачками підглядаємо. Якщо треба, коригуємо вогонь артилеріїКостянтин Фофанов
На автоматі Фофанов носив державний прапор Білорусі. Колишній бойовик спеціально його туди прикріпив, щоб відрізнятися від співвітчизників, які воюють на Донбасі за українську сторону (білоруський національний прапор – біло-червоно-білий, відрізняється від офіційного державного прапора, дещо модифікованого радянського, з зеленою смугою внизу – ред.).
На запитання, чи зустрічав він на Донбасі білорусів, які воюють за Україну, Фофанов відповів, що ні: «Не зустрічав, але знаю, що їх було більше там».
Із оцінкою колишнього бойовика не згоден білоруський журналіст Ігор Ілляш. «Пару років тому міністр внутрішніх справ Білорусі розповів журналістам, що на кожного білоруса, який воював на боці України, припадає три білоруси, які воювали на боці «ЛДНР». За різними оцінками, з боку України брали участь від 200 до 500 білорусів, і з боку бойовиків від 700 до 1000», – зауважує білоруський журналіст Ігор Ілляш.
За словами журналіста, білоруси – на третьому місці за чисельністю в зоні конфлікту на Донбасі, після українців і росіян. Їх не зупиняє заборона президента Білорусі Олександра Лукашенка.
«Із тими, хто сьогодні воює, ми розберемось, коли вони повернуться у країну. Я всіх попередив, і на законодавчому рівні ми ухвалили рішення: якщо ти пішов воювати – це значить вбивати, – не має значення, на боці Донбасу чи проти нього, – то ми з тебе спитаємо», – заявив Лукашенко ще у вересні 2015 року.
– 19 липня я поїхав. А «батька» наш виклав цей указ, по-моєму, 21-го. Я вже був там.
– Який указ?
– Ну, що не можна їхати, втручатися в конфлікт. Так що я, що називається… Уже все, він запізнився!
У Плотницького був хороший костюм – Фофанов
На війні білорус познайомився з багатьма одіозними бойовиками, зокрема, з командиром «Зари» Плотницьким.
«У нього костюм був хороший, військовий, такий, в сіточку. Автомат хороший! Осторонь так стоїть…» – описує білорус свої враження від майбутнього ватажка угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького. Фофанов додає: «Щось зараз в інтернеті читаю, що він там уже… Аж до того, що хотів здати все це, весь Донбас, всю Луганщину «назад в Україну».
У Плотницького костюм був хороший, військовий, такий, в сіточку. Автомат хороший!Костянтин Фофанов
Під колишнім Стахановом (зараз місту повернена його назва Кадіївка) Фофанов зустрічав навіть бразильського найманця Рафаеля Лусваргі.
«Ми приїхали на нашому «танчику», стояли – бачимо, «казаки» ведуть когось у капелюсі, з пером. Я так стою ще, кажу: француз якийсь! А це виявився наш, «російський» з Бразилії! – згадує колишній бойовик. – Потім, я знаю, він вже бороду відпустив, його там вже в «казаки» прийняли».
«Казацька» присяга тепер висить і на стіні Костянтина у його будинку в Борисові.
Зброя за пляшку та «російські фашисти»
Колишній бойовик Фофанов стверджує, що зброю на окупованій території можна було купити або виміняти за безцінь.
– Фактично за пляшку ви змогли купити гранати?
– Так.
– Тобто ви кажете, що практично будь-яке озброєння можна було виміняти?
– Там були навіть, був один з Росії майор, ну, як майор – йому там вже звання дали майора. Значить, він теж не знав, як потрапити в «ополчення», і вийшло так, що він одразу потрапив до якихось російських фашистів. Ті не воювали. Ті приїжджали туди і скуповували у місцевого населення зброю і вивозили її в Росію, в Москву.
– А що за «фашисти», який підрозділ?
– Ну, вони не підрозділ, вони типу у формі, все. Язик підвішений, але там відразу не розбереш. Це ж війна не така, що «німці – росіяни». А ти в формі, він у формі… Ніхто нікому, як то кажуть, військову таємницю не видає. І ніхто не знає, хто ти і що ти.
«Війна там закінчилася»
Ідентифікацією іноземних найманців давно займається українська сторона. Нещодавно СБУ розкрила шістьох білорусів із ПВК «Вагнера».
«Окрім цього, білорусам була передана інформація стосовно громадян Республіки Білорусь, які беруть участь у незаконних збройних формуваннях на території Донбасу. Є інформація, що білоруська влада вживає відповідні заходи, але от такого сумарного підсумку, як продемонструвала спецслужба Республіки Молдова, з конкретними цифрами, від білоруської сторони ми не маємо», – розповів у коментарі «Донбас.Реалії» керівник апарату СБУ Ігор Гуськов.
На батьківщину білорус Фофанов повернувся ще в лютому 2016 року.
– Чому ви повернулися до Білорусі? З вашої розповіді може здатися, що вам там подобалося.
– Війна там закінчилася.
Із того часу Костянтин Фофанов спокійно займається бізнесом. І з тривогою стежить за долею своїх колишніх «побратимів по зброї».
«У батальйоні «Зоря» було 350 сербів. Зараз теж пишуть, що вони додому повертаються, і їх там чогось судять. Потім іспанці потрапили під роздачу у себе», – каже Фофанов.
За даними незалежних журналістів, у Білорусі зараз живуть десятки колишніх бойовиків. І лише кількох із них притягнули до відповідальності.
«Минулого літа пройшли арешти кількох бойовиків. На даний момент відомо точно про 4 судові вироки щодо осіб, які воювали на боці «ЛДНР», – розповідає білоруський журналіст Ігор Ілляш.
Костянтина Фофанова викликали до мінського КДБ всього один раз – допитали і відпустили.
– Чому, на ваш погляд, вам вдалося уникнути суду?
– Я не знаю, чому. Я нікуди не ховаюся.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
(Радіо Свобода публікує цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
