Чеський президент Петр Павел під час свого офіційного візиту в Україну відвідав декілька міст та зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським. Зокрема, чеська делегація 20 березня перебувала в Одесі, в той самий час, коли українське місто зазнало обстрілу.
Про що говорить цей візит та яку роль Чехія відіграватиме у допомозі Україні?
Візит під обстрілами
Петр Павел після візиту до Молдови прибув до України й одним із перших міст, де побував чеський президент, стала Одеса. Місто, яке постійно перебуває під загрозою обстрілів з боку РФ, й цього разу опинилося під атакою російських військ.
«Вчора ввечері ми почали свою подорож Україною з Одеси. Ми вечеряли з міськими головами – з очільниками Одеси, Миколаєва й з віцепрем’єр-міністром Олексієм Кулебою. Ми обговорюємо ситуацію на півдні, а потім наприкінці вечері Росія знову показала, наскільки вона віддана домовленостям. Вони здійснили один із найбільших нападів на Одесу з початку повномасштабного вторгнення», – розповів у коментарі Радіо Свобода уповноважений чеського уряду з відбудови України Томаш Копечний, який в складі чеської делегації також перебуває в Україні.
Під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським Петр Павел, коментуючи удар по Одесі, внаслідок якого постраждали троє дітей, а також сталися масштабні пожежі, були аварійні вимкнення світла, сказав, що «так складно вести перемовини про мир».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер. |
Те, що обстріл Одеси відбувся під час візиту чеського президента, можна розглядати як «фактор залякування», зазначив у коментарі Радіо Свобода політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.
Петр Павел, очевидно, найкраще з європейських президентів був підготовлений до такого розвитку подійЄвген Магда
«Петр Павел, очевидно, найкраще з європейських президентів був підготовлений до такого розвитку подій, бо у нього його військовий досвід, його досвід керівника воєнного комітету НАТО допомагає йому на подібні речі адекватно реагувати. Хоча зрозуміло, що його приїзд до Одеси був для російської розвідки достатньо відомим фактом, але чи є безпосередньо зв’язок з обстрілами? Ні. Швидше – фактор залякування європейців. Тому що Петр Павел відомий своїми, я би сказав, дуже реалістичними заявами, оцінками стосовно російсько-української війни та її перебігу», – розповів Євген Магда.
Вчергове про поступки, на які доведеться піти Україні, чеський президент згадав під час візиту в Молдову, до якої він завітав перед поїздкою до України.
Позицію про можливі поступки, на які, імовірно, доведеться піти Україні задля миру, Петр Павел почав проголошувати одним із перших серед європейських лідерів. На думку Магди, його позиція ґрунтується й на військовому досвіді, й на тому, що Чехія одна із найактивніших серед європейських країн допомагала Києву.
Чехія фактично врятувала обличчя Європейського союзу, долучившись до акумулювання потрібної кількості снарядів для ЗСУЄвген Магда
«З одного боку, це його досвід як військового і як натовського високопоставленого функціонера. З іншого боку, я думаю, що це досвід чеської ініціативи, коли Чехія фактично врятувала обличчя Європейського союзу, долучившись до акумулювання потрібної кількості снарядів для ЗСУ, які обіцяв Європейський союз, однак тоді це питання зависло в повітрі», – розповів політолог.
Як досвідчений військовий Петр Павел може бути більш реалістичним. І хоча його прогнози можуть когось засмутити в Україні, до них варто прислухатися, каже Євген Магда.
Чехія й далі буде з Україною?
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Чехія зайняла чітку позицію на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Прага активно долучилася до міжнародних санкцій проти Росії та надала значну гуманітарну і військову допомогу Україні.
Зокрема, Чехія постачала Україні артилерійські снаряди та інше військове обладнання, що сприяло зміцненню обороноздатності української армії. Зокрема, виступила з ініціативою, аби зібрати 800 тисяч артилерійських снарядів по всьому світу.
Цього разу Прага оголосила про нові проєкти, які спрямовані на підтримку України в оборонному та гуманітарних напрямках.
Три компанії вже встановили свою присутність тут, виробляючи малокаліберні боєприпаси та автоматиТомаш Копечний
«Ми все ще зосереджені на енергетиці, охороні здоров’я та водопостачанні – водоочищенні. І зараз у нас є нові програми, фактичні проєкти, які запрацюють приблизно через місяць або навіть кілька тижнів. Також ми обговорюємо з українською стороною розвиток оборонно-промислової співпраці. Три компанії вже встановили свою присутність тут, виробляючи малокаліберні боєприпаси та автомати», – розповів Томаш Копечний.
Зі слів представника чеської делегації, почалася робота й у новій сфері передачі досвіду технологій, які ЗСУ імплементували у війні з Росією: «Для нас це рух в обидві сторони, ми зацікавлені у тому, щоб Україна ділилася з Чехією технологіями».
Однак чи залишиться підтримка Чехії такою ж активною й надалі?
У жовтні 2025 року в країні мають відбутися чергові вибори до нижньої палати парламенту й чеський уряд може очолити лідер чеської опозиційної партії ANO, експрем’єр Андрей Бабіш. Він неодноразово критикував нинішній уряд за надмірну допомогу українським біженцям замість того, аби допомагати чеським громадянам. А наприкінці 2024-го взагалі пропонував її скасувати.
«Я думаю, що він (Петр Павел) і надалі буде залишатися активним модератором підтримки України, тому що перед ним теж стоять свої виклики, це прийдешні парламентські вибори в Чехії, де не виключають реваншу з боку Андрея Бабіша і відповідно посилення політичної конкуренції по вектору прем'єр-президент всередині Чеської Республіки», – каже Євген Магда.
Зі слів політолога, українське питання буде одним із ключових, яке будуть розігрувати на прийдешніх виборах в Чехії, адже країна прийняла сотні тисяч біженців.
«Яким би не був статус на той момент російсько-української війни, говорити, що всі українці на той момент повернуться з Чехії, я думаю, це буде м'яко завищеним очікуванням. Тому Чехія повинна шукати можливості для взаємодії й в межах Вишеградської четвірки, де є теж непрості процеси. І для того, щоб усвідомлювати, що Чехія, як для країни, яка не має спільного кордону з Україною, насправді займає надзвичайно активну позицію. І зараз, власне, вона виступає як країна, яка стоїть на сторожі й реальної демократії, й піклування про права людини, й прагнення дати відсіч агресору», – розповідає директор Інституту світової політики.
Не менш важливим фактором для Праги є й власне переозброєння, розповідає Магда. Враховуючи останні заяви американської адміністрації про зменшення своєї присутності в Європі в рамках НАТО, Чехії, як й іншим країнам, потрібно дбати більше про власну безпеку.
«Це загальноєвропейський тренд, що представники істеблішменту усвідомлюють необхідність посилення обороноздатності, а пересічні громадяни, часто вони думають про те, що це доведеться більше платити податків, більше витрачати грошей там на комірне, на кредитні платежі й так далі. Але у Чехії є фактор Мюнхена 1938 року, звичайно. І прагнення здійснити геополітичну роботу над помилками, я думаю, воно теж присутнє».
Форум