Таємні трансакції, втрачені роботи, травмовані робітники, неоплачені рахунки і зруйновані будівлі: нове розслідування Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ) проливає світло на наслідки діяльності українського олігарха Ігоря Коломойського у США і розповідає, як Deutsche Bank допомагав мільярдерові з виведенням грошей з України.
За даними американських федеральних прокурорів, український олігарх Ігор Коломойський понад десятиліття виводив мільярди доларів з «Приватбанку», «очищаючи» гроші через мережу компаній по всьому світі, нагадують у розслідуванні Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ), що базується на сотнях конфіденційних документів «Приватбанку», злитих файлах FinCEN, судових реєстрах і десятках інтерв’ю.
Розслідувачі стверджують: німецький Deutsche Bank відіграв ключову роль у переказі понад 750 мільйонів доларів США на комерційні інтереси Коломойського у США.
«Злочинці й інші особи, які намагаються приховати незаконні гроші в США, часто вкладають їх у блискучі висотки у Нью-Йорку або ж використовують їх для покупки іграшок мільярдерів, таких, як яхти і дорогі коштовності», – мовиться у матеріалі.
Коломойський, у свою чергу, зосередився на нерухомості в центрі Америки. Понад десять років разом зі своїми соратниками він таємно створював справжню «імперію нерухомості», придбавши щонайменше 22 об’єкти – тут і хмарочос у Клівленді, і колишня фабрика фірми Motorola, і офісний комплекс, який колись був штаб-квартирою компанії Mary Kay Cosmetics у Далласі.
За даними розслідувачів, Коломойський і його соратники залишили після себе слід із порожніх будівель, несплачених податків на майно, небезпечних умов на заводах, безробітних працівників і щонайменше чотирьох сталеливарних заводів, які подали заяви про банкрутство.
Закони вимагають від банків пильно відстежувати можливе відмивання грошей, особливо коли вони проходять через юрисдикції високого ризику, пишуть у статті. До таких юрисдикцій належать і Україна, і Карибський регіон.
Але протягом шести років Deutsche Bank переказав щонайменше 490 мільйонів доларів від компаній, створених на Британських Віргінських Островах таємно під контролем Коломойського і його ділового партнера Геннадія Боголюбова, компаніям у штаті Делавер, який у дослідженні названо одним із місць на Землі з найвищою фінансовою секретністю.
Іще 268 мільйонів доларів потрапили через Deutsche Bank в інші компанії, підконтрольні бізнесменам і їхнім партнерам у США, встановили у ICIJ. Це сталося у період між 2007 і 2013 роками.
«Вони дивилися на сотні мільйонів доларів. Банк був схожий на машину для втечі під час пограбування», – цитують журналісти експерта з питань відмивання грошей Томаса Кріла, який назвав такі дії провідного німецького комерційного банку «кричущим нехтуванням тим, що мав би робити банк».
«Судові документи показують, що Deutsche Bank здійснив тисячі операцій, пов’язаних із компаніями Коломойського в США, у період із 2006 по 2015 рік – утричі більше, ніж будь-який інший банк, який переказував гроші в цю країну для компаній, пов’язаних із Коломойським», – мовиться у матеріалі.
Це був основний банк, що переказав майже всю суму коштів, які пішли на нерухомість у США. Мова йде принаймні про 18 основних об’єктів нерухомості, розкиданих у восьми американських штатах.
У 2016 році експерти з питань шахрайства у самому Deutsche Bank порушили питання щодо платежів, які банк здійснював від імені авіаційної компанії Коломойського. Були подані звіти про підозрілу діяльність до FinCEN, тобто Мережі боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США. Журналісти видання BuzzFeed отримали документи FinCEN і поділилися ними з журналістами у 88 державах світу для обробки.
У цих звітах банк відзначив операції на значні круглі суми з юрисдикцій із високим ризиком, що є звичною ознакою відмивання грошей, і зазначили, що банк не може встановити легітимність деяких компаній, які отримували мільйони доларів.
Незважаючи на це, банк усе одно продовжував переказувати гроші, зокрема для авіакомпанії Коломойського, з того щонайменше 104,7 мільйона доларів США були переказані вже після того, як внутрішнє розслідування банку почало висловлювати занепокоєння щодо цієї компанії.
Федеральне бюро розслідувань США 4 серпня провело обшуки в пов’язаних із Коломойським офісах в американських містах Клівленді і Маямі.
6 серпня Міністерство юстиції США подало цивільну скаргу з вимогою конфіскувати майно в Техасі й Кентуккі, яке належить підконтрольній бізнесменові компанії. Американський уряд звинуватив Коломойського і Боголюбова у викраденні «мільярдів доларів» із «Приватбанку» і відмиванні їх на території США.
Бізнесмен Ігор Коломойський у коментарі Радіо Свобода тоді заявив, що всі його інвестиції в Сполучених Штатах Америки були зроблені з власних коштів.
«Усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів, які зберігалися в «Приватбанку» і були отримані у 2007–2008 роках в угоді з Evraz (ідеться про продаж українських металургійних активів Коломойського російській компанії «Євраз» – ред.), і з доходів від інших бізнесів», – розповів тоді Коломойський у листуванні з Радіо Свобода.
Ні Коломойський, ні Боголюбов на запити ICIJ щодо коментарів не відповіли. Але, зазначено в статті, раніше, у травні, обидва в інтерв’ю заперечували незаконність своїх дій.
Що стосується німецького банку, «протягом останніх трьох років Deutsche Bank виплатив сотні мільйонів доларів штрафів за порушення законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей у США», повідомляють журналісти.
У самому банку надавати коментарі щодо операцій українського олігарха і його партнерів не стали, посилаючись на закон. В установі також зазначили, що банк врахував свої попередні помилки й слабкі місця.
Майно у США і неочевидні наслідки для пересічних людей
До кінця 2015 року Коломойський і його компаньйони володіли щонайменше 22 основними об’єктами нерухомості, включаючи вісім металургійних компаній, п’ять хмарочосів і два офісні комплекси у Далласі.
Та протягом наступних років деякі компанії, що належать Коломойському й іншим, перестали оплачувати рахунки. Судячи з судових записів, вони заборгували мільйони постачальникам електроенергії й службам водопостачання.
У 2016 році чотири компанії подали заяву про банкрутство, заборгувавши сотням кредиторів по всіх США загалом 381 мільйон доларів.
На деяких заводах, як розповіли робітники, часто ігнорувалися безпекові норми, в результаті чого навіть ставалися вибухи, і деякі працівники зазнавали серйозних травм. Закриття заводів приводило до втрати десятків робочих місць, появи питань щодо належної утилізації відходів, а також штрафів.
«Руйнація, банкрутства й інші збої на об’єктах власності Коломойського не викликають подиву в експертів із питань фінансової злочинності: це те, що часто трапляється, коли люди не зацікавлені в нерухомості як у довгостроковій інвестиції, а просто відмивають брудні гроші», – цитують розслідувачі слова Тома Кардамоуна, президента вашингтонського аналітичного центру Global Financial Integrity, який відстежує потік незаконних грошей.
«Грошовий потік доларів Коломойського до США остаточно зупинився у грудні 2016 року, коли українські регулятори націоналізували «Приватбанк» через підозри у широкомасштабному шахрайстві», – резюмують у розслідуванні.
Кардамоун заявив, що, поки ФБР досліджує всі докази, виникає багато запитань щодо ролі Deutsche Bank і правоохоронної системи, яка роками не звертала уваги на питання щодо купівлі нерухомості.
Хоча в серпні Міністерство юстиції США нарешті пішло на арешт частини цієї нерухомості, «значна частина шкоди була завдана, будівлі знецінились, заводи закрилися, а металурги залишились без роботи», пишуть журналісти-розслідувачі.
Deutsche Bank мав усю інформацію, необхідну для того, щоб зупинити грошовий потік Коломойського через його рахунки, переконаний Кардамоун.
«Був один тривожний сигнал за іншим. Це приголомшливо. Це не були злочини без жертв. Постраждали люди», – переконаний експерт.
«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У Національному банку України заявляли, що до націоналізації банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» ці дані НБУ.
21 травня 2019 року державний «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом і Уріелом Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США.
Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у $470 млрд – тобто майже 13 річних бюджетів України.
У позовній заяві «Приватбанк» стверджував, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, мовиться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».
Підставою позову до американського суду є низка схем, які мають ознаки шахрайства. Їх, на думку «Приватбанку», організували Коломойський і Боголюбов спільно з іншими відповідачами, щоби заволодіти активами у США вартістю у сотні мільйонів доларів. Виявити ці схеми вдалося завдяки аналізу кредитного портфеля банку та трансакцій компаній, яким «Приватбанк» видавав позики.
З’ясувалось, що гроші, отримані з банку, перераховувались низці одних і тих самих компаній, які «Приватбанк» називає «пральнями». Ці ж компанії згодом витрачали отримані кошти на купівлю майна у США.
Загалом ідеться про десятки активів: феросплавні й металургійні заводи, комерційна нерухомість і готелі. Наприклад, завдяки грошам із «Приватбанку» одна із компаній, Optima Ventures, стала найбільшим власником комерційної нерухомості в американському місті Клівленді. Найбільше майна у Коломойського і Боголюбова «Приватбанк» виявив у штатах Огайо, Іллінойс і Техас.
FinCen
У файлах FinCEN, які журналісти оприлюднили 20 вересня, йдеться про трансакції на суму близько 2 трильйонів доларів, які були здійснені у період із 1999 до 2017 років. Документи показують, як великі банки, включаючи JP Morgan і Deutsche Bank, фактично допомагали кримінальним мережам по всьому світі переміщати і приховувати гроші.
При цьому, наголошують розслідувачі, згадки в документах FinCEN – Мережі боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, до якої банки, що діють у цій країні, зобов’язані подавати дані про підозрілі банківські операції, – зовсім не означає, що в них ідеться про доведені правопорушення – це лише підозри.
