Українці по-різному ставляться до Державного Прапора України. Використовують його в той спосіб, який вважають прийнятним для себе, адже єдиних законодавчих правил досі немає. Відтак, різні установи та організації створюють свої внутрішні правила користування Державним Прапором та й загалом державними символами України.
Наприклад, Міністерство освіти і науки України видало наказ №439 від 07.09.2000 року «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».
Ці Рекомендації є частково схожі на правила уживання Державного Прапора України, описані у «Правильнику впоряду» скаутської організації «Пласт». Їх приємно читати, бо так дбайливо про наш Прапор напишуть лише ті, для кого Україна «… в світі єдина, одна», «і в кожному серця ударі». Особливо імпонує: «Хорунжий завжди повинен тримати прапор лише на почесному місці, піднятим вгору, не спирати його до дерева чи стіни. Неприпустимо, щоб прапор торкався землі чи якихось споруд. Хорунжий чи підхорунжі не можуть лишати прапор без опіки. Коли прапор не використовується, хорунжий має урочисто згорнути його і сховати до відповідного футляра».
Можливо законотворцям, що ніяк не можуть «народити» Закон України про державні символи України та порядок їх використання, варто взяти до уваги деякі правила поводження з Державним Прапором України із «Пласту».
Було сподівання, що проєкт Закону України про державні символи України, порядок їх використання та захисту №4103-1 (про який я вже писав на сайті Радіо Свобода у 2018 році) таки стане законом, нехай з доопрацюванням.
Але на десятій сесії Верховної Ради України восьмого скликання його разом з іншими проєктами законів відкликали, як такі, що втратили актуальність чи відхиляються з інших підстав.
Натомість, перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук в лютому 2021 року проінформував, що триває робота над іншим проєктом закону про державні символи, який базується на вище згаданому проєкті №4103-1. Коли і яким буде новий проєкт закону (чи оновлений) – невідомо, зважаючи на суперечливу ініціативу президента Володимира Зеленського затвердити Великий Герб України ще й в окремому законі про великий Державний Герб України. Така ініціатива президента зазнала критики.
Раніше політики вже пробували ініціювати окремий закон лише щодо одного державного символу. 16 жовтня 2015 року експрем’єр Арсеній Яценюк ініціював Проєкт Закону «Про державний прапор» №3334.
Тоді Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зробило з цього приводу зауваження: «Питання опису та використання Державного Прапора України, Державного Герба України і Державного Гімну України є однорідними за своєю правовою природою та за характером регулювання. Виходячи з цього, а також з огляду на необхідність дотримання принципу системності законодавчого регулювання більш правильним було б розробити і прийняти єдиний закон, який би встановлював опис та порядок використання всіх державних символів України».
Аналогічне зауваження Головне науково-експертне управління зробило і для проєкту закону №1627-ІХ, ініційованого президентом Володимиром Зеленським.
Необхідність ухвалення закону про державні символи і порядок їх використання, як завжди актуальна, зважаючи на хаотичність способів їх використання, зокрема Державного Прапора.
Сумно, що за 30 років не встановлено правил поводження з державними символами
Наприклад, на автозаправній станцій поблизу Львова під час дощової погоди я побачив, як Державний Прапор України (поряд з рекламними прапорами) був обмотаним навколо прапорової щогли. Ми з колегою юристкою Юлією Адамович подали запит щодо таких дій із Прапором до адміністрації цих автозаправних станцій. Отримали ввічливу відповідь про те, що поводячись так з Державним Прапором України, вони намагаються його вберегти від пошкодження поривчастим вітром і дощем. При цьому, керуються внутрішньою інструкцією, оскільки немає закону, який би врегулював використання Державного Прапора України.
Трохи сумно, що за 30 років з часу, коли ми звільнились від Радянського Союзу, не встановлено правил поводження з державними символами, а громадянське сумління і відповідальність спрацьовує не у всіх.
Навіть у залах судових засідань в судах України Державний Прапор України розміщений по-різному: ліворуч від судді або праворуч, або ледь не торкається підлоги.
Часто таке розміщення Державного Прапора України обумовлено тим, що права частина зали заставлена меблями чи екраном для проведення судових засідань в режимі відеоконференцій.
Ми також могли зауважити, як по-різному з Державним Прапором України поводяться наші спортсмени, туристи, учасники різних рухів та акцій. Іноді на це неприємно дивитись.
Зрозуміло, не в усіх випадках випадає можливість тримати Державний Прапор на держаку та поводитись з ним як на офіційних заходах, однак завжди має бути розуміння, що, передусім, це візуальна ознака громадянина держави України.
З моменту, відколи хтось розгортає і публічно демонструє прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору – воно перестає бути власне тиражованим полотнищем, а набуває статусу нашого національного знамена, Державного Прапора України та не втрачає його і після такого завершення публічної демонстрації.
Василь Паращак – адвокат
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
