Дипломати ЄС домовилися виключити з санкційного списку ще одного міністра часів експрезидента Віктора Януковича – Олександра Клименка. Це вже тринадцятий український чиновник у вигнанні, якому вдалося домогтися зняття обмежень, запроваджених Євросоюзом 2014 року проти представників колишньої української влади. Їх внесли до санкційного списку на підставі розслідувань, які провадила Україна.
Нова влада в Києві підозрювала попередників у присвоєнні державних коштів і незаконному їх виведенні за кордон. У Генпрокуратурі суму збитків оцінювали в 40-к мільярдів доларів. Саме тому активи колишніх українських можновладців ЄС на своїй території «заморозив», щоб в України був шанс повернути гроші до держказни. Заборонили тодішнім українським чиновникам і в’їзд до Євросоюзу. Втім, багатьом колишнім управлінцям із орбіти Януковича, вдалося обійти ці обмеження, на шляху до цього – й він сам.
Радіо Свобода публікує повний список тих, кого вилучили з «чорного списку», й пояснює, чому Євросоюз поволі знімає санкції.
Прецедент Азарова
Колишній прем’єр Микола Азаров був серед тих, кого в березні 2014 року ЄС додав до чорного списку, затвердженого невдовзі після розстрілу демонстрантів у центрі Києва і втечі тодішньої української владної верхівки до Росії. Активи заморозили, щоби була змога повернути гроші до українського бюджету, які, ймовірно, могли поцупити тодішні чиновники, тікаючи з країни.
Проти колишнього очільника українського уряду, приміром, в Україні відкрита низка кримінальних проваджень за розтрату державних коштів. Та Азарову і компанії вдалося переконати суд Євросоюзу, що жодних доказів їхньої вини українська сторона не надала. Об’єднаний позов надійшов він колишнього українського прем’єра, його сина Олексія, екс-міністрів Сергія Арбузова і Едуарда Ставицього, а також колишнього нардепа Сергія Клюєва.
Своє рішення зняти з цієї компанії санкції, запроваджені 2014 року, суд ЄС у Люксембурзі обґрунтував тим, що люди не можуть перебувати під обмеженнями тільки з тієї причини, що проти них ведеться розслідування в третій країні. І хоча Рада ЄС викреслила Азарова зі списку лише 2020-го року - це було пов’язано з необхідністю виграти не один, а кілька судових позовів, адже щороку санкції продовжувалися, й оскаржувати треба було кожне з цих рішень, усе ж він став першим, хто довів: суд ЄС може стати на сторону колишнього українського політикуму.
Судові витрати, пов’язані зі спробами Азарова реабілітувати себе в ЄС, європейська Феміда поклала на Раду Євросоюзу, яка запроваджувала санкції. Рішення це суд визнав помилковим і зупинив, відзначивши, що Рада ЄС не проконтролювала забезпечення дотримання українською судовою системою права Азарова на ефективний судовий захист у кримінальному процесі. Колишній прем’єр більше не в чорному списку ЄС, його активи розморожені. Відколи втік до Росії, живе в Москві. Від тамтешньої влади отримав елітну земельну ділянку неподалік російської столиці - про це принаймні повідомляли журналісти-розслідувачі видання «Проєкт». Відзначалося, що ділянка належить державі. Після зняття санкцій в інтерв’ю російським журналістам, які Азаров дає регулярно, він не виключав, що повернеться до України.
Хто ще зник із санкційних списків ЄС?
2014 року Євросоюз запроваджував санкції авансом, в обмін на обіцянки майбутньої влади надати докази розкрадання коштів попередньою владою. У чорному списку від початку опинилося 18 осіб, а зараз, після його неоднократної редакції, їх там лишається лише сім. Адже одночасно з позовом від Азарова, який своїм прикладом довів, що санкції можна успішно оскаржити, суд ЄС у Люксембурзі отримував позови й від інших його колишніх соратників, і задовольняв їх, вважаючи наявність кримінальних справ в Україні не достатньою підставою для збереження санкцій.
Із санкційних списків також зникли екс-голова СБУ України Олександр Якименко, радник Віктора Януковича за часів його президентства Андрій Портнов, ексміністерка юстиції Олена Лукаш, колишній глава президентської адміністрації Андрій Клюєв, Віктор Янукович-молодший, нардеп Сергій Клюєв, прем’єр Микола Азаров і його син Олексій, колишній міністр освіти Дмитро Табачник, екс-глава Мінздорову Раїса Богатирьова, колишній радник Януковича Ігор Калінін. Таким чином, із них зняли заборону на в’їзд до Євросоюзу й розблокували їхні рахунки в банках Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейну. Майже всі згадані вище екс-посадовці живуть у Росії, куди втекли після Революції Гідності. Раїса Богатирьова й Олена Лукаш – в Україні, обидві на свободі. Досудові розслідування щодо них і решти інших посадовців із оточення Януковича тривають.
Як зберегти санкції проти приспішників Віктора Януковича і нього самого?
У санкційному списку ЄС поки лишається сім осіб, серед яких - і сам Віктор Янукович, що, як і більшість його соратників, живе в Москві й час від часу спілкується з російськими медіа. Утім, цього літа суд ЄС у Люксембурзі став і на його захист: анулював старі санкції, запроваджені проти нього 2014-го року. Причина - та ж сама, що й під час розгляду справ його соратників: недостатня кількість доказів провини від українського слідства. Втім, рішення суду не означає автоматичного вилучення Януковича з санкційних списків: він ще має довести в суді, що слід скасувати обмеження проти нього, які подовжувалися після 2014-го року.
Те, що відчутного прогресу в розслідуванні справ проти колишніх можновладців в Україні немає, визнавав і глава українського МЗС Дмитро Кулеба. Запевняв, що його відомство піднімало це питання перед українськими правоохоронними органами, пояснювало, що робогту слід прискорити, аби надати Євросоюзу доказову базу для подовження санкцій. «Сподіваємося, колеги нас почули», – казав Кулеба, й наголошував, що Україна зберігає зацікавленість у подовженні санкцій проти цих осіб, оскільки вони «скоїли злочин проти України та її громадян». Водночас український прем’єр Денис Шмигаль раніше заявляв, що санкції щодо більшості соратників експрезидента Януковича вже не мають ваги.
А між іншим, на рахунках лише колишнього міністра доходів і зборів України Олександра Клименка в Ліхтенштейні - 26,5 мільйонів доларів. Наступного тижня його з санкційного списку теж викреслять, а отже, невдовзі він отримує доступ до свого банківського аккаунту. Хоча в Україні колишнього високопосадовця підозрюють у багатомільярдних махінаціях із відшкодування ПДВ та заволодіння коштами державного бюджету. Обвинувального вироку ще немає.
