ПРАГА – У Чехії 27-28 січня відбувається другий тур президентських виборів. Фіналісти – генерал Петр Павел, колишній очільник Військового комітету НАТО, і експрем’єр, мільярдер Андрей Бабіш. Позиції двох претендентів на чеське президентство різко розійшлися в питанні України – чи треба її підтримувати у війні і чи повинні чехи затягнути паски у зв’язку з погіршенням економічної ситуації через агресію Росії проти України. Політична температура перед другим туром піднялась через нібито погрози Бабішу і фейкове повідомлення про смерть Павела.
І хоча президент Чехії багато в чому посада представницька, церемоніальна, однак президент є главою держави, затверджує на посаді прем’єр-міністра, з ним можуть радитись щодо міністрів в уряді, він впливає на зовнішню політику країни, призначає голову Центробанку, суддів тощо. Так, не президент представляє Чехію, наприклад, на самітах ЄС чи НАТО, а прем’єр, але президент теж важливий в політичній моделі Чехії.
Нині на заміну Мілошу Земану, який відбув два президентські терміни, прийдуть або колишній командувач Генштабом чеської армії і ексочільник Військового комітету НАТО (найвища військова посада в альянсі) генерал Петр Павел, або експрем’єр (очолював уряд в 2017-2021 роках) Андрей Бабіш. Суперечливий Земан підтримує на цих виборах Бабіша.
Україна у чеській виборчій кампанії
Під час дебатів за кілька днів до другого туру Павел та Бабіш гостро зіштовхнулись в питанні війни в Україні і потреби допомагати українцям.
Немає підстав зменшувати комфорт життя чеських громадян. Наш уряд забув про чеських громадянАндрей Бабіш
Бабіш і перед першим туром подавав себе як «президента миру», водночас малюючи Павела як «президента війни».
Перед другим туром Україна є одним з найгостріших моментів, які кардинально розділяють претендентів на чеське президенство.
Андрей Бабіш виступає з популістських позицій, а багато хто в його електораті переконаний, що в разі перемоги Павела генерал у відставці відправить чехів воювати в Україну проти Росії, що є неправдою.
Принципове питання – на тлі погіршення економічної ситуації через вищі ціни на енергоносії та незначне підвищення інфляції, чи мають чеські громадяни стерпіти це, затягнувши паски, і врахувати, що Україна воює не лише за свою свободу, але й захищає Європу та європейські цінності?
«Немає підстав зменшувати комфорт життя чеських громадян. Це те, що цей уряд – антисоціал-демократичний – робить», – сказав під час дебатів Андрей Бабіш.
«Проблема в тому, що наш уряд забув про чеських громадян», – додав політик-мільярдер.
Війна в Україні – це і наша війна, бо стосується нас. Це війна за майбутнє безпечної ЄвропиПетр Павел
На це Петр Павел відповів: «Солідарність має бути навіть ціною тимчасового зниження комфорту нашого життя. Війна в Україні – це і наша війна, бо стосується нас. Ми не є прямим учасником бойових дій, але це не означає, що ця війна не наша. Це війна за майбутнє міжнародних відносин, за майбутнє безпечної Європи».
«В такому разі, навіть коли ми тимчасово обмежуємо комфортність нашого життя – це найменша жертва, яку ми можемо зробити. Ніхто не вбиває тисячі наших людей. Ніхто не руйнує вщент міста в нашій країні», – додав генерал у відставці, нагадавши, яку ціну платять українці в цій війні з Росією.
Павел також сказав і про те, чим має закінчитися війна в Україні і що таке сучасна Росія: «Те, що являє собою сьогоднішня Росія, може загрожувати нам у майбутньому, і якщо ми не хочемо цього, ми просто повинні наблизити успішне завершення війни. Успіх тут не означає припинити підтримувати Україну. Він означає вихід Росії і відновлення суверенітету України».
Питання НАТО
Претенденти на чеське президенство розходяться і в питанні того, чи варто свято дотримуватись принципу «напад на одного – напад на всіх», який є наріжним каменем альянсу і зафіксований у Статті 5 Статуту НАТО (Вашингтонського договору).
Я хочу миру, я не хочу війни. За жодних обставин я не відправлю наших дітей – дітей наших жінок – на війнуАндрей Бабіш
На запитання – чи варто чехам захищати Польщу і країни Балтії, які є членами НАТО, в разі, якщо Росія нападе на них, Бабіш відповів: «Я думаю, що те, що треба зараз робити – це говорити про мир. Я хочу миру, я не хочу війни. За жодних обставин я не відправлю наших дітей – дітей наших жінок – на війну… Ми маємо відвернути війну».
Натомість Павел, який з 2015-го до 2018 року очолював Військовий комітет НАТО, висловися інакше: «Ми стали членом НАТО, власне, для того, щоб мати мир. НАТО є найбільшою оборонною – не наступальною – організацією у світі на сьогодні».
«Той факт, що ми готуємося до можливого конфлікту, не означає, що ми хочемо воювати. Це робиться, щоб відохотити будь-кого від нападу на державу-члена НАТО. Так працює НАТО. Але в той же час НАТО працює за принципом, що якщо на когось напали, інші приходять на допомогу. Це 5-а Стаття. Коли ми члени такої організації, ми отримуємо вигоду від колективної безпеки, але ми маємо щось давати навзаєм – ось це є наша готовність приєднатися і брати участь в обороні того, на кого напали», – сказав Павел, який раніше збирав кошти на військову допомогу Україні, коли на неї майже рік тому напала Росія.
Підвищена політична температура
В останні дні перед другим туром Бабіш заявив, що припиняє зустрічі з виборцями через отримані погрози на свою адресу. Він обґрунтував своє рішення, зокрема, ще одним анонімним листом, у якому автор погрожує застрелити його.
Той факт, що ми готуємося до можливого конфлікту, не означає, що ми хочемо воювати. Це робиться, щоб відохотити будь-кого від нападу на державу-члена НАТОПетр Павел
Також Бабіш сказав, що його дружина отримали лист, в якому була куля, що стало ще однією причиною скасувати зустрічі з виборцями.
Натомість хтось запустив дезінформацію про смерть Павела, створивши для цього фейковий сайт. Речниця відставного генерала одразу спростувала це, а сам Петр Павел написав у соцмережах: «Так, я живий».
Згідно з останніми опитуванням громадської думки, за Петра Павела збираються голосувати майже 59 відсотків виборців, за Андрея Бабіша – понад 41 відсоток. Явку прогнозують на рівні 69 відсотків – майже така ж була і під час першого туру голосування два тижні тому.
Виборчі дільниці зачиняються о 14:00 в суботу, 28 січня (15:00 за Києвом).
