(Рубрика «Точка зору»)
ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ
Ірина Костенко, Варвара Фадєєва
(Вперше цю статтю було опубліковано у березні 2020 року)
Шановний пане Кличко! Тринадцять років тому ви дуже красиво пообіцяли відновити в Києві занедбаний будинок інженерного генія ХХ століття – Ігоря Сікорського (1889–1972). І створити там музей на честь іменитого творця першого у світі гелікоптера.
І хоча відтоді минуло вже 13 років, ми дотепер віримо Вашим обіцянкам і готові чекати, скільки скажете. Але, на жаль, будинок Ігоря Сікорського, який систематично підпалюють зловмисники, найближчим часом може обвалитися. Якщо (не дай Боже) таке нещастя трапиться, Ви ж розумієте, що у першу чергу саме Вас почнуть звинувачувати у брехні, популізмі і підсобництві будівельній мафії, яка на місці пам’ятки вже запланувала спорудити чергову висотку.
Звісно, нам би цього зовсім не хотілося.
І тому для запобігання таких неприємних подій дозволимо собі нагадати про Вашу давню обіцянку відновити історичну будову. І пропонуємо до цього добру ідею – у відреставрованій кам’яниці створити «Музей української авіації та космосу».
У його експозиції можна буде представити інформацію про видатних українців, які одні з перших у світі торували небесні простори.
Але донині є мало знаними у нашій державі.
З численного списку славних імен, які варто представити в музейній експозиції, ми назвемо лише декілька (з огляду на формат публіцистичної статті).
Почнемо зі славного власника будинку за адресою Ярославів Вал, 15б.
_________________________________
Ігор Сікорський (1889–1972) – інженерний геній ХХ століття, Містер Гелікоптер, Людина, що поєднала континенти. За своє життя конструктор створив понад 40 основних типів літаків і 20 основних типів гелікоптерів. Серед останніх – знаменита модель S-92, якою донині користуються президенти США. Сьогодні вертольоти Ігоря Сікорського обслуговують як військову, так і цивільну авіацію більш ніж у 50 країнах світу. Але перший гелікоптер в історії людства конструктор створив на подвір’ї своєї київської садиби.
Костянтин Ціолковський (1857–1935) – основоположник теоретичної космонавтики, автор формули руху ракети, що встановлює залежність між швидкістю ракети, швидкістю витікання газів із сопла, масою ракети та масою палива. Важливо знати, що батько Костянтина, Едуард Гнатович, до переїзду в Росію із села Коростятина на Рівненщині був Цвільківським. Свій родовід Цвільківські вели від Северина Наливайка. Костянтин Ціолковський в автобіографії особисто наголошував, що походить від славного козацького полковника Северина Наливайка.
Левко Мацієвич (1877–1910) – авіатор і конструктор. Випередивши час приблизно на чверть століття, Мацієвич вперше у світі технічно обґрунтував можливість побудови авіаносця на 25 літаків із катапультою та гальмівною системою. За свою конструкторську діяльність Мацієвич отримував великі грошові премії і, ризикуючи кар’єрою, жертвував їх на напівлегальну в ті часи українську справу.
Костянтин Калінін (1889–1938) – розробник численних проєктів пасажирських і воєнних літаків, серед яких – найпопулярніший на довоєнних авіалініях К-5, а також ще не бачений на той час К-7, що міг перевозити 128 пасажирів на відстань до 5 тисяч кілометрів. Калінін народився на Білогородщині, і його справжнє козацьке прізвище було інакше – Калина-Малина. А зміна на «Калінін» відбулася свого часу з ініціативи волосного писаря.
Юрій Кондратюк (1897–1942) вивів основні рівняння руху ракети, обґрунтував оптимальний спосіб польоту на Місяць та повернення на Землю. Розробив теоретичне обґрунтування багатоступеневої ракети та міжпланетних проміжних баз. Через десятки років на його розрахунки звернули увагу на Заході, а вже потім і радянські вчені. В результаті вони лягли в основу американської космічної програми польоту на Місяць. При цьому у всіх п’яти анкетах, які він заповнював у часи полювання на «українських буржуазних націоналістів», у графі «національність» вчений сміливо вказував «українець», а у графі «рідна мова» – «українська».
Сергій Корольов (1907–1966) – основоположник практичної космонавтики. Саме під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету та штучний супутник Землі, що стало початком космічної ери людства. Він же очолював роботи щодо польоту Юрія Гагаріна – першої людини у космосі. У його жилах текла кров запорізьких козаків родів Фурси, Москаленків і Лазаренків. І, до речі, при вступі до Київської політехніки у графі «національність» Корольов написав: «українець».
Валентин Глушко (1908–1989) заснував радянське рідинне ракетне двигунобудування, творець багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія» – «Буран». Працював разом із Сергієм Корольовим над балістичною ракетою і ракетно-космічними системами. Попри те, що майже усе свідоме життя провів поза межами Батьківщини, учений всюди і завжди – навіть у сталінських в’язницях – наголошував, що він – українець. На його честь названий астероїд, а також кратер на видимому боці Місяця.
Михайло Янгель (1911–1971). Творець революційного – мінометного – типу старту, а також засновник конструкторської школи, яка перетворювала бойові ракети на космічні носії. Розробник ракет на довготермінових компонентах палива з автономною системою керування, що дозволяло заправляти їх не перед самим запуском (як це робилось до того, з двигунами на гасі і кисні), а заздалегідь. Під керівництвом Янгеля вперше у світі було налагоджено серійне виробництво уніфікованих космічних апаратів. Дід Михайла – Лаврентій – був висланий із Чернігівської губернії за бунтарство на каторгу, а потім – на довічне поселення з родиною в Іркутську губернію. Там і народився майбутній конструктор. Дружина Янгеля писала про нього: «Михайло був тісно пов’язаний з Україною, тут жили його діди, і ці корені, які виходять з глибини віків, лягли в основу формування його особистості».
_________________________________
Не маємо жодних сумнівів, що реалізація такої ідеї додасть туристичній славі Києва особливої ваги. А як Ви вважаєте, пане Кличко?
Тож, будь ласка, дайте знати киянам, як довго ще чекати виконання Вашої обіцянки?
Врешті-решт, пане Кличко, карантин рано чи пізно завершиться. То може одразу по тому Вам варто ще раз відвідати Америку? Адже не так давно саме після візиту до Америки Вас пройняла прекрасна думка:
Мені особисто дуже хочеться, щоб у столиці нарешті з’явився музей пам’яті великого киянина Ігоря СікорськогоВіталій Кличко
«Перебуваючи в Америці, я завжди дивувався тому, як дбайливо американці ставляться до своєї у часовому проміжку зовсім короткої – всього-на-всього якихось 300 років – історії: бережуть кожне ім’я, кожну будівлю, так чи інакше пов’язану з видатною особистістю. Наша ж історія набагато довша, але ми ставимося до неї байдуже. Мені особисто дуже хочеться, щоб у столиці нарешті з’явився музей пам’яті великого киянина Ігоря Сікорського, чию роль в історії світової авіації переоцінити неможливо».
Ірина Костенко – журналістка
Варвара Фадєєва – студентка-магістр НУБіП України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
_________________________________
Інші матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:
«Повість» Нестора Літописця – пам'ятка української мови, історії та літератури
Чому написане у Києві Остромирове Євангеліє – «достояние России»?
Тисячолітній меч і українська мова. Що кажуть про це в Музеї історії України?
Києво-Печерська лавра. Хто поверне українську святиню до заповітів Феодосія?
Тисячолітнє державотворення в Україні. Чому про нього не розповідають в музеях?
Період княжої України-Русі. Чию історію популяризує заповідник «Софія Київська»?
Церковна мова давньої України – дослідження першоджерел
«Скрепи» імперської історії. Чому вони досі панують у музеях України?
Руїни історичного Києва. Що залишиться нащадкам?
Княжа Україна-Русь і церква Спаса на Берестові. В історії храму замовчують найголовніше
Київ горщиків і черепків. «Русский мир» та особливості екскурсії в Музеї історії Києва
Музей літератури України і національний зміст держави. Як їх поєднати?
Полтавська битва та українська історія. Вирішальне слово за Мінкультом
Тест на державність: Музей рідкісної книги у Ніжині подає приклад іншим
Керівництво КНУ і Голодомор: університет й досі вшановує організатора геноциду 1932–1933 років
Українська мова і церква: Нестор Літописець – перший історик України-Руси
Декомунізація монумента «Батьківщина-Мати». Хто повинен захищати Київ?
Музей «Поле Полтавської битви». Чому влада України не реагує на загрозу державній безпеці?
Ярослав Мудрий, косоворотка і музейники Софії Київської. Хто тримає цей союз?
Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?
Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука
Вкрадена українська святиня й досі у Москві. Богородиця Володимирська чи Вишгородська?
Що замовчують екскурсоводи у Києво-Печерській лаврі (до 300-ліття великої лаврської пожежі)
Провінційні комплекси Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького
Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?
Московські холопи і музейна справа України
Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського
Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ
Малоросійські штампи Національного художнього музею України
Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?
Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують
