У якій сім’ї виросла Марія Колесникова, чим захоплюється, крім музики, і яким чином вона потрапила в політику, розповіла Білоруській службі Радіо Свобода її сестра Тетяна Хомич.
7 вересня поруч із Національним художнім музеєм Білорусі група невідомих чоловіків викрала Марію Колесникову і відвезла її в невідомому напрямку. У ніч на 8 вересня стало відомо, що Марія відмовилася виїжджати з Білорусі, розірвавши свій паспорт на білорусько-українському кордоні. Наступного дня після цього батькові Марії зателефонував слідчий і повідомив, що вона перебуває в СІЗО № 1 на вулиці Володарського в Мінську.
Поки що обвинувачення Колесниковій не пред’явили (її підозрюють у закликах до захоплення влади), а про її вчинок пишуть найбільші світові ЗМІ. Радіо Свобода поспілкувалося із сестрою Марії Тетяною Хомич про те, якою головну опозиціонерку країни знають її рідні і як узагалі людина, чиє життя завжди було пов’язане з мистецтвом, потрапила в політику.
«Маша завжди була такою»
«Чи змінилася Марія за останні місяці? Вона – з дитинства дуже впевнена в собі людина, – каже Тетяна Хомич. – Але я думаю, що останні місяці тільки зміцнили її впевненість у собі. Віру в себе і віру в білорусів у першу чергу. Ніяких корінних змін я в ній не зауважила, я б не сказала, що Марія дуже змінилася. Маша такою була завжди. Це та Маша, яку я знаю все життя».
За словами Тетяни, зв’язку з сестрою вона не губила, навіть незважаючи на надмірну зайнятість Марії у виборчій кампанії. Вони контактували майже щодня, до самого затримання Марії. Так повелося ще з дитинства.
«Наші батьки – інженери, – розповідає Тетяна. – Але в родині завжди любили музику. Причому мама дуже любила класичну музику, і вона прищепила цю любов нам із сестрою. А тато – старий рокер. Тому в нас така музична сім’я, я так можу сказати. Ми разом із Машею отримали музичну освіту. Вона обрала цю професію для себе…»
За словами Тетяни, з Марією вони в першу чергу подруги. В дитинстві, звичайно, часом сварилися. Але зараз міцно дружать.
«Сестра зідзвонювалася з мамою щодня протягом десяти років»
«Наші батьки – вільні і незалежні люди, – каже Тетяна Хомич. – Вони завжди розуміли, що відбувається в Білорусі в ці останні десятиліття. Думаю, я можу сказати, що в нас дуже хороша сім’я, батьки дуже добрі. Вони нас завжди дуже любили. Мами не стало минулого року. Мама була подругою і мені, і Маші. Навіть живучи в Німеччині, Маша протягом десяти років зідзвонювалася з мамою щодня. Коли мені в дитинстві робили уколи, то Маша плакала разом зі мною з почуття солідарності. Вона – великий емпат. Окрім близьких родичів, у нас дуже добрі стосунки з більш далекими – бабусями, дідусями, двоюрідними родичами. Ми всі дуже часто бачимось. Нас усі підтримують зараз».
Тетяна каже, що її сестра Марія найбільше цікавиться і займається проєктами, пов’язаними з мистецтвом. Музикою вона займається професійно і навчалася цьому, а іншими видами мистецтва захоплювалась як хобі.
«Маша, крім музики, дуже любить читати і читає дуже багато з самого раннього дитинства, – згадує сестра Марії Колесникової. – Уже в десять років вона читала книжки цілими полицями. І з часом це захоплення не зникло. Читає про мистецтво, політику, художню літературу. Марія дуже цікавиться архітектурою, образотворчим мистецтвом. Спеціально подорожує містами Італії, Німеччини, Польщі, Литви, щоб відвідати виставки і міжнародні фестивалі. Особливо любить сучасне мистецтво. Це все вилилося в те, що Маша стала директоркою культурного простору «ОК16» у Мінську. В останні кілька років вона організовувала імпрези на стику кількох видів мистецтва – музики, театру, перформансу, щось літературне».
«Нічого дивного, що Маша потрапила в політику»
Звідки тоді взялася політика? За словами Тетяни, вона цьому не здивувалася.
«Я думаю, що, правду кажучи, це близькі речі, – каже сестра Марії. – То кажуть, що сфери політики і мистецтва далекі одна від одної. Я думаю, що все зовсім не так. І Марія так само це повторювала. Вільного мистецтва не може бути в країні, де немає свободи слова, де є цензура. Людина не може розвиватися, створювати щось, реалізовувати себе, коли на неї тиснуть, коли вона не може виявити себе. Тож нема нічого дивного в тому, що Маша потрапила в політику. Людина мистецтва не може бути поза політикою. В нашій країні влада здійснює вплив, тиск на свободу слова, самовираження людей. У тому числі на людей мистецтва».
Після арешту Віктора Бабарика і його сина Едуарда, який очолював виборчий штаб батька, саме Марія Колесникова разом із адвокатом Максимом Знаком фактично стали обличчям штабу Бабарика. За словами сестри Тетяни, це так само не стало несподіванкою для всіх, хто добре знає Марію.
«Я не здивувалася цьому, – каже Тетяна Хомич. – Думаю, Марія розуміла, що це може статися. І Віктор Дмитрович (Бабарико – ред.) теж. Він збирав команду дуже сильних людей, які поділяють однакові цінності. Тож я не здивувалася, коли це сталося».
«Вона точно не збиралася виїжджати»
Увечері 8 вересня на пресконференції в Києві соратники Марії Колесникової Антон Родненков та Іван Кравцов детально розповіли, яким чином Марія Колесникова повернулася до Білорусі, вже фактично перебуваючи в нейтральній смузі між Білоруссю і Україною. Історія про порваний на шматки і зім’ятий паспорт Колесникової справді розійшлася всім світом.
Тетяна Хомич признається, що якраз вона цьому зовсім не здивувалася.
«У цьому випадку я так само не здивувалася, правду кажучи, – каже Тетяна. – Я знаю, що Маша ні за яких умов не залишила б за власним бажанням Білорусь. Вона точно не збиралася виїжджати. І, знаючи Машу, я розумію, що вона б зробила все можливе, щоб цього не сталося. Ми знаємо, що сестру силою привезли на кордон. І вона показала, що справді не збирається виїжджати з Білорусі ні за яких умов. Що вона нам і підтвердила».
За словами Тетяни, можливий виїзд Марія обмірковувала з родиною і друзями. Вона завжди наполягала, що не буде цього робити.
«Маша часто казала, що не виїде, – пригадує вона. – І не виїде тому, що тут, у Білорусі, залишаються її друзі. Затриманий Віктор Бабарико, його сина Едуард. Маша сказала, що не може залишити їх тут і виїхати з Білорусі. Вона завжди казала нам, що зробить усе можливе, щоб визволити їх. Вона просто не могла виїхати, це головна причина».
Що Марія Колесникова думає про свою велику популярність? Сестра Тетяна признається, що не може цього прокоментувати, вони ніколи не говорили про це.
«Так, я зауважила, яку реакцію Маша викликала в людей на вулицях, під час акцій протесту, – каже Тетяна. – Бачила це, коли була поруч із нею. Але напевно мені важко сказати, що вона сама відчувала в ті моменти. Маша дуже любить білорусів, вона дуже рада тому, що суспільство прокинулось. Що білоруси розуміли, що вони разом. Що вони можуть змінювати свою долю, що вони самі повинні боротися за своє майбутнє. Маша з цього завжди радіє, це допомагає рухатися далі».
Через два дні після зникнення стало відомо, що Марія Колесникова має статус підозрюваної у кримінальній справі про захоплення влади. Якщо їй пред’являть обвинувачення, Марії може загрожувати до п’яти років позбавлення волі.
Сестра Тетяна визнає, що, перебуваючи за кордоном, Марія так само могла б діяти, як це роблять тепер Світлана Тихановська або Вероніка Цепкало. Але вибір сестри вона також розуміє.
«Я розумію, що вона не могла зробити інакше, – каже Тетяна. – Я не можу більше нічого сказати. Розумію, чому вона так зробила. Маша – міцний горішок. Їй казали, що вона може виїхати з метою безпеки. Але Маша зрадила б своїх друзів. Вона б зрадила цим у першу чергу саму себе».
