Опитування: українці більше довіряють Лукашенку, ніж Байдену, Макрону і Путіну
Українці більше довіряють Олександру Лукашенку, ніж президенту США Джо Байдену, президенту Франції Емманюелю Макрону та президенту Росії Володимиру Путіну, йдеться в дослідженні Київського міжнародного інституту соціології.
Лукашенку, президентство якого не визнають країни Заходу, довіряють 36%, Байдену – 26,7%, Макрону – 26,2%, Путіну – 14,4%.
Водночас за балансом «довіри-недовіри» лідирують Байден та Макрон (плюс 3,4% та плюс 3% відповідно). Путін і Лукашенко мають від’ємний баланс «довіри-недовіри» (мінус 65,4% та мінус 17,6% відповідно).
КМІС провів опитування з 27 січня до 1 лютого 2021 року. У ньому взяли участь 1205 респондентів. Статистична похибка не перевищує 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,9% для показників, близьких до 12%, 1,3% для показників, близьких до 5%.
Заборона національної символіки перетворює протести у Білорусі на національно-визвольний рух
Плани визнати національний біло-червоно-білий прапор екстремістським – різко збільшують масштаби конфронтації у білоруському суспільстві.
Стисло:
- коли біло-червоно-білий прапор оголосять екстремістським, його використання буде вважатися кримінальним злочином;
- фактично, війна оголошена не лише національним символам, а білоруськості як явищу;
- протистояння нинішньому режиму в Білорусі тепер може перетворитися на національно–визвольний рух;
- під петицією проти визнання біло-червоно-білого прапора екстремістським уже понад 75 000 підписів;
- місцеві громади відроджуються під новими біло-червоно-білими прапорами
Зараз це просто «незареєстровані символи», за використання яких громадянин притягується до адміністративної відповідальності. Днями генпрокуратура Білорусі повідомила, що може визнати екстремістським біло-червоно-білий прапор, символ протестів проти режиму Олександра Лукашенка.
Більше читайте тут
Чому у Росії протести розганяють так само жорстоко як і у Білорусі
Після недільних акцій протесту по всій Росії понад 5000 учасників акцій і 91 журналіст були затримані російськими силовиками. Протести за демократію та на підтримку опозиціонера Олексія Навального пройшли в десятках російських міст – від Владивостока до Калінінграда. Більшість затримань було здійснено в Москві (понад 900 осіб) та Санкт-Петербурзі (більше 600). Більшість затриманих не чинили опір при арешті і не тримали в руках плакати або інші символи протестів, серед затриманих також було багато тих, хто просто йшов по вулиці і не брав участі в протестах.
Чому російська влада та силовики так жорстко поводять себе із затриманими, б’ють кийками і навіть застосовують електрошокери? Російський опозиційний політик Леонід Гозман в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», порівнює затримання під час протестів у Росії із тими методами, до яких вдаються білоруські силовики, розганяючи мирні протести у Мінську. «Перекрита Москва, перекритий Петербург – це картинка куди страшніша для влади, ніж натовп протестувальників. Влада відчуває себе окупантом в чужій країні: активна частина населення до неї вкрай ворожа», – підкреслює Гозман.
Далі читайте і дивіться тут
Білорусь: у Мінську затримали понад 20 людей, в тому числі – журналістку зі Швейцарії
У центрі Мінська затримали понад 20 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Серед затриманих – швейцарська журналістка Люция Чиркі, яка має акредитацію для праці в Білорусі. Причину затримання їй не повідомили, а її місце перебування наразі невідоме, повідомляє правозахисний центр «Весна».
Ініціатива «Списки затриманих» повідомляє про 15 затриманих станом на 16:00 за мінським часом (15:00 за Києвом).
Читайте також: Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру
За повідомленням місцевого каналу «Мотолько», затримання відбувалися на Жовтневій площі, автобуси силовиків стоять за Будинком уряду. Зокрема силовики викрали з вулиці пару молодих людей.
31 січня в Білорусі тривають районні акції протесту, найбільш активні відбуваються в Мінську, там же й найбільше затримань.
Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру
Президент Литви Гітанас Науседа висунув кандидатуру лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської на здобуття Нобелівської премії миру, повідомляє агентство Reuters із посиланням на два обізнані джерела.
Науседа висунув кандидатуру Тихановської, яка перебуває в Литві відтоді, як їй довелося виїхати з Білорусі, «щоб продемонструвати свою підтримку білоруського демократичного руху і вимоги про проведення вільних виборів», сказало одне з джерел.
Прийом кандидатур на Нобелівську премію миру 2021 року завершиться 31 січня, ім’я переможця буде оголошене восени.
Минулого року лауреатом премії стала Світова продовольча програма Організації Об’єднаних Націй.
У Білорусі від дня президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем оголосили Олександра Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою його відставки і проведення в країні чесних виборів.
Світлана Тихановська висунула свою кандидатуру на президентських виборах після того, як її чоловік, відомий опозиційний блогер Сергій Тихановський, був арештований владою напередодні виборів.
Минулого тижня Світлана Тихановська закликала Європейський союз і США бути «сміливішими й сильнішими» в своїх діях, щоб допомогти покласти край правлінню Лукашенка в Білорусі.
У жовтні минулого року норвезьке видання Vart Land повідомило, що депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову і Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року.
Прокуратура Білорусі хоче заборонити біло-червоно-білий прапор
Генпрокуратура Білорусі може визнати екстремістським біло-червоно-білий прапор, символ протестів проти режиму Олександра Лукашенка.
Представник відомства в ефірі державного телеканалу ввечері 29 січня сказала, що до них нібито надійшло колективне звернення громадян (понад ста осіб), які просять заборонити прапор через суд, і такий пакет документів відомство вже готує.
За даними прокуратури у зверненні йдеться про те, що цей прапор асоціюється з німецькою окупацією під час Другої світової війни.
Ця символіка в сучасній Білорусі формально не заборонена. Але її використання як «незареєстрованої символіки» на практиці переслідується й карається.
Державним прапором Білорусі в 1991–1995-му був національний біло-червоно-білий прапор. Він був державними символом і Білоруської Народної Республіки, яка виникла після розпаду Російської імперії в 1918 році, але проіснувала лише кілька місяців, перш ніж її окупували більшовики.
А біло-червоно-білий прапор став символом не тільки політичної опозиції, а й широких масових громадянських протестів, які відбуваються в Білорусі з дня суперечливих президентських виборів 9 серпня 2020 року.
Опозиційна координаційна рада створила петицію в інтернеті проти визнання біло-червоно-білого прапора екстремістським. Біло-червоно-білий прапор, який був державним прапором від 1991 по 1995 рік, є прикладом нематеріальної культурної цінності, відзначається в документі. На момент публікації свої підписи під петицією поставили більш ніж 20 тисяч осіб.
Кулеба вважає «Люблінський трикутник» без Білорусі «трохи неповним»
Україна, Литва та Польща виступають за приєднання Білорусі до «Люблінського трикутника», однак час для цього ще не настав, заявив на брифінгу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Безумовно, без Білорусі «Люблінський трикутник» трохи є неповним. Ми б хотіли, щоб, зрештою, і демократична Білорусь приєдналася і перетворила «Люблінський трикутник» на Люблінський «квадрат». Але час для цього ще не настав. Водночас ми всі розуміємо, що ситуація в Білорусі має вплив не лише на двосторонні відносини цієї країни з сусідами, але й на ситуацію в регіоні загалом», – сказав Кулеба, підсумовуючи перше засідання «Люблінського трикутника».
За його словами, до сьогоднішньої зустрічі приєдналася лідерка опозиції Білорусі Світлана Тихановська.
Україна, Литва та Польща проводять першу зустріч Люблінського трикутника
Міністри закордонних справ України, Литви та Польщі у п’ятницю, 29 січня, проводять в онлайн-форматі перше засідання Люблінського трикутника. Про це повідомив глава українського МЗС Дмитро Кулеба.
«Я радий вітати глав МЗС Литви і Польщі на онлайн-засіданні Люблінського трикутника. Безпекові виклики, протидія COVID-19 і російській дезінформації — в усіх зусиллях ми сильніші, коли формуємо майбутнє нашого регіону Центральної Європи між Балтійським і Чорним морями разом», – написав міністр у твітері.
Як повідомили напередодні у МЗС, у частині обговорення ситуації в Білорусі за ініціативи української сторони у засіданні візьме участь запрошена гостя – лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.
Люблінський трикутник – тристоронній формат взаємодії України, Литви та Польщі, створений міністрами закордонних справ у липні 2020 року.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті російської агресії проти України, як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.
Білорусь: Бабарика позбавили права оскаржити вирок, справу розглядатиме Верховний суд – адвокат
Віктора Бабарика, ексголову правління ВАТ «Белгазпромбанк», незареєстрованого кандидата в президенти Білорусі, позбавили права оскаржити вирок. Розгляд у його справі буде проходити у Верховному суді, рішення якого не підлягає оскарженню, повідомив адвокат Бабарика Дмитро Лаєвський.
Захисник заявив, що політика позбавили права на справедливий суд.
«Апеляційне оскарження вироку – це те, без чого неможливий справедливий суд. Якщо справу в першій інстанції розглядає Верховний суд, то над ним немає апеляційної інстанції. Значить, і права на апеляційне оскарження в обвинуваченого в такому випадку немає», – цитує Лаєвського видання TUT .BY.
Віктор Бабарико разом із сином Едуардом перебувають під вартою з середини червня: ексголову правління ВАТ «Белгазпромбанк» звинувачують у відмиванні грошей, ухилянні від сплати податків і в хабарництві, його сина – в ухилянні від сплати податків. Обидва провину не визнають.
21 січня стало відомо, що Генпрокуратура Білорусі передала справу в суд.
Правозахисники визнали Бабарика політичним в’язнем.
Кількість політичних в'язнів у Білорусі зростає: хто може отримати такий статус і що це дає?
Правозахисники нарахували на 28 січня у Білорусі 221 політв'язня, але кількість тих, кого піддає репресіям режим Лукашенка більша. Білоруський правозахисний центр «Весна» пояснив Радіо Свобода, чому кількість політичних в'язнів буде зростати, і чому все ще є люди, які відмовляються від такого статусу та до чого це може призвести?
Більше про це читайте тут
На першу зустріч Люблінського трикутника з ініціативи України запросили Тихановську – МЗС
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба разом із литовським колегою Габріеліусом Ландсбергісом і головою польського МЗС Збігнєвом Рау 29 січня проведуть в онлайн-форматі перше засідання Люблінського трикутника, повідомляє пресслужба українського МЗС.
У частині обговорення ситуації в Білорусі за ініціативи української сторони у засіданні візьме участь запрошена гостя – лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, йдеться в повідомленні.
«Голови зовнішньополітичних відомств обговорять спільні кроки для протидії викликам і загрозам у Центральній Європі, окреслять пріоритетні напрями співпраці Люблінського трикутника у 2021 році. О 12:15 міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведе онлайн-брифінг, під час якого розповість про підсумки першої зустрічі Люблінського трикутника та інші актуальні питання зовнішньої політики України», – повідомили в МЗС.
Люблінський трикутник – тристоронній формат взаємодії України, Литви та Польщі, створений міністрами закордонних справ у липні 2020 року.
Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права у контексті російської агресії проти України, як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.
У Білорусі кількість політв’язнів перевищує понад 200 осіб – правозахисники
Білоруський правозахисний центр «Весна» вніс до списків політв’язнів ще 31 людини. Таким чином, як повідомили правозахисники, всього у списках опинилися 220 людей.
За повідомленнями, серед тих, кого визнали політв’язнями, є засуджені за статтями про насильство щодо співробітника міліції (опір йому), щодо посадової особи; організацію та підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок; умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі при несенні службової діяльності.
На думку правозахисників, моніторинг судових слухань показав, що суди виносять «непропорційно суворі (неадекватні)» вироки затриманим.
Також у низці випадків судові слухання проходили за зачиненими дверима. Правозахисний центр «Весна» зазначає, що рішення суду про проведення закритих слухань не були обумовлені необхідністю захисту державної таємниці або особистої інформації учасників процесу.
Правозахисники вважають переслідування внесених до списку людей політично мотивованими у зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань і висловлювання думки щодо оголошених виборів президента Білорусі. Вони вимагають негайно звільнити політв’язнів з-під варти, припинити кримінальне переслідування і зупинити політичні репресії в країні.
У Білорусі з 9 серпня минулого року тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, переможцем яких офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає посаду глави держави з 1994 року. Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими. У країні тривають переслідування за участь і підтримку акцій протесту.
Влада Білорусі не змогла провести розслідування звинувачень про застосування тортур проти протестувальників, затриманих під час антиурядових акцій із вимогою відставки Олександра Лукашенка, пише у звіті від 27 січня правозахисна організація Amnesty International.
Правозахисники наголошують, що в Білорусі карають жертв, а не справді винних, і закликають міжнародне співтовариство вжити заходів для забезпечення справедливості й притягнення винних до відповідальності.
«Ми неодноразово закликали до ефективних розслідувань для притягнення винних до відповідальності, але на це мало надії з боку системи, яка не тільки захищає міліцію анонімністю, але й заохочує до залякування й подальшого насильства щодо жертв та свідків», – сказала Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.
У звіті зазначається, що не було розпочато кримінальних розслідувань щодо понад 900 скарг на зловживання силовиків, які, як визнають білоруські органи влади, вони отримали від початку протестів після президентських виборів у серпні, на яких переможцем ЦВК оголосила Лукашенка.
Натомість влада порушила кримінальні справи проти протестувальників, звинувативши їх в участі у масових заворушеннях та насильстві проти поліцейських.
Стразерс заявила, що неспроможність білоруської системи правосуддя забезпечити покарання для винних означає, що правосуддя тепер слід добиватися на міжнародному рівні.
Білорусь: ув’язнений Ігор Лосик зупинив голодування на сьомому тижні
Консультант Радіо Свобода та адміністратор Телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик зупинив голодування на 42-му дні. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката Дмитра Лепретаря, який 25 січня відвідав політв’язня в Жодінському слідчому ізоляторі.
Через адвоката Ігор передав звернення всім, хто його підтримав.
«Я вирішив припинити голодування. Чому я це зробив? Насправді за власним бажанням. Я не їв більше 40 днів і ще відчуваю силу і здатність протриматися ще. Але мене просто вразила неймовірна хвиля солідарності. Як і прохання сотень і тисяч білорусів зупинитися, дочекатися нашої спільної перемоги здоровим», – йдеться в зверненні Лосика.
Він також додав, що знає про інших білорусів, які голодують разом із ним, і не може взяти на себе відповідальність за них.
Лосик нагадав, що його заарештували ще до виборів президента Білорусі в серпні, і він «не усвідомлював тих кардинальних змін, які відбулися за останні пів року».
«За зимою завжди йде весна, ніч змінюється світанком. Історичні процеси ще нікому не вдалося скасувати чи зупинити жодними декретами, арештами чи розстрілами», – підсумував блогер.
Він подякував усім за підтримку і зазначив, що «чекатиме добрих новин».
Ігор Лосик перебуває у в’язниці з 25 червня 2020 року – 212 днів – за звинуваченням у «організації й підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». З 15 грудня 2020 року він відмовлявся їсти на знак протесту проти нових звинувачень за статтею 293 – підготовка до участі в заворушеннях.
Стан Ігоря почав погіршуватисяБілорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка після місяця голодування, минулого тижня його перевели в камеру з цілодобовим відеоспостереженням.
Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.
За даними правозахисного центру «Весна», 24 січня багато протестувальників були затримані, коли групи людей взялися за руки, щоб сформувати живий ланцюг і продемонструвати солідарність з в’язнями, включно із заарештованим блогером Ігорем Лосиком, який голодує з середини грудня.
Поліція заарештувала відомого білоруського блогера та консультанта білоруської служби Радіо Свобода з питань соцмереж Лосика наприкінці червня за звинуваченнями в сприянні підготовці порушень громадського порядку. Йому загрожує до трьох років в’язниці.
Організація Об’єднаних Націй підрахувала, що білоруські силовики затримали понад 30 тисяч протестувальників з початку протестів.
Після арешту російського опозиційного лідера Олексія Навального у найбільших містах Росії і в регіонах на вулиці вийшли тисячі людей. Поліція затримувала учасників несанкціонованих акцій. У Москві і Петербурзі акції протесту супроводжувалися сутичками з поліцією. Повідомляють про тисячі затриманих і близько 60 постраждалих. Одна жінка в реанімації через удар омонівця ногою в живіт. Є постраждалі і серед силовиків. Про що свідчать ці протести? Наскільки ці акції є небезпечними для Кремля? Про це телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розпитав редактора відділу політики «Нової газети» Кирила Мартинова.
Зокрема і порівнював із Білоруссю.
«Якщо 23 січня була така разова акція, то, напевно, ми про це скоро забудемо.
А якщо, як багато зараз говорять, буде реалізований такий білоруський сценарій тривалих протестів, що виникають в різних точках і залучають все більше людей і соціальних груп, тоді дійсно ми від такого разового сплеску обурення перейдемо до чогось дійсно історичного і безпрецедентного», – сказав Кирило Мартинов.
Більше читайте тут
У Білорусі тривали акції протесту і затримання
У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни. 23 січня їх проводили у вигляді «ланцюгів солідарності» з політв’язнями: люди виходили, взявшись за руки, з національною біло-червоно-білою символікою – яка нині в Білорусі фактично заборонена, і її використання переслідується.
Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші. Про менші акції повідомляють і з інших міст, зокрема з Гродна і Бресту.
За повідомленнями правозахисників, затримані понад 150 людей. Зокрема, правозахисний центр «Весна» наводить на цей час імена 131 затриманого в Мінську і пише ще про приблизно 20 затриманих деінде. Інші активісти навели імена 156 затриманих тільки в Мінську. Міліція Мінська заявляє про затримання «близько 100 громадян».
Білорусь: чоловіка госпіталізували в тяжкому стані після самопідпалу
Чоловіка госпіталізували в тяжкому стані після того, як він підпалив себе на Площі незалежності в Мінську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода 22 січня.
В мережі з’явилося відео, на якому до чоловіка, який горить, підбігають поліцейські і намагаються загасити вогонь.
Інцидент стався поблизу будівель уряду, парламенту, міської адміністрації Мінська та міської ради.
Прессекретарка мінської адміністрації Наталя Ханусевич заявила, що інцидент розслідується. Речниця Міністерства внутрішніх справ Ольга Чамаданова додала у своїй заяві, що «наразі неможливо надати детальну інформацію про інцидент».
«Слідча група була направлена на місце. Щойно ми будемо знати всі обставини навколо інциденту, ми повідомимо громадськість», – сказала Чамаданова.
Представники Міністерства охорони здоров’я заявили, що чоловік, особа якого не розголошується, перебуває в непритомному стані та має опіки понад 50 відсотків тіла.
Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти понад 32 тисячі людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
Тихановська закликала ООН скликати засідання Ради безпеки через ситуацію в Білорусі
Організація Об’єднаних Націй повинна скликати засідання Ради безпеки і долучити ситуацію в Білорусі до порядку денного – про це лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила під час виступу в Раді безпеки ООН 22 січня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Тихановська взяла участь у онлайн-засіданні на тему свободи слова в Білорусі. Зустріч ініціювали Естонія, Франція, Ірландія, Норвегія, Велика Британія і Сполучені Штати.
Тихановська також закликала ООН відкрито говорити про необхідність зупинити насильство в Білорусі, в тому числі тиск на медіа, блокування вебсайтів і ув’язнення журналістів.
Крім того, вона попросила організацію підтримати рекомендації доповіді Московського механізму ОБСЄ. Це, за її словами, дозволить створити умови для політичного діалогу, який допоможе провести вільні вибори президента Білорусі.
Тихановська вказала на роль журналістів у висвітленні протестів у Білорусі.
«Незалежні ЗМІ допомогли пролити світло на те, що відбувається: незаконні затримання, катування і вбивства мирних протестувальників. Це зробило ЗМІ мішенню машини репресій Лукашенка», – йдеться в промові Тихановської.
Вона вказала на те, що в 2020 році в Білорусі журналістів затримували більше ніж 470 разів, 97 працівників медіа зазнали адміністративного арешту, 50 медіа-сайтів були заблоковані, а 15 журналістам висунули кримінальні обвинувачення. Серед них – журналістки Дар’я Чульцова, Катерина Андреєва і Катерина Борисевич, яких звинувачують у організації масових протестів і розкритті медичної інформації про вбитого жителя Мінська Романа Бондаренка.
Це друге засідання Ради безпеки ООН за участі Тихановської. Перше відбулося 4 вересня. Тоді лідерка опозиції закликала запровадити санкції проти причетних до порушення прав людини в Білорусі та вжити заходів для припинення насильства.
Суддів, які садять людей під арешт у псевдосудах, можна додати до «чорного списку» ЄС – Ландсберґіс
У грудні 2020 року новим міністром закордонних справ Литви став Ґабріелюс Ландсберґіс. На парламентських виборах у жовтні того року перемогу здобула очолювана ним правоцентристська партія «Союз Батьківщини – Литовські християнські демократи», представниця якої Інґріда Шимоніте очолила уряд країни. Ґабріелюс Ландсберґіс є онуком відомого литовського політика Вітаутаса Ландсберґіса, першого голови держави в Литві після відновлення її незалежності 1990 року (тоді це була посада голови Верховної Ради країни). Раніше Ґабріелюс Ландсберґіс також був членом Європейського парламенту від Литви, нині він є депутатом литовського парламенту, Сейму. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода він розповів про свої погляди на актуальні політичні проблеми.
– Щодо Білорусі ЄС ухвалив три окремі пакети санкцій. Чи настав уже час перейти й до секторальних санкцій проти Білорусі, чи й узяти за їхні цілі тих, хто підтримує владу Білорусі в Росії?
– По-перше, щодо дебатів у Литві, думаю, треба звернути увагу на тих, хто порушує права інших людей. Я маю на увазі цю воєнізовану поліцію, «ОМОН» (із рос. «Відділ міліції особливого призначення» – ред.). Також треба звернути увагу на суддів, які садять людей під арешт у всіх цих псевдосудах. І я думаю, що цю групу людей можна додати до «чорного списку» ЄС. Думаю, це було б дуже сильним сигналом, що не тільки провідні політики, які ухвалюють найважливіші рішення, потрапляють під санкції в Європі, а й ті, хто реально завдає людям болю на вулицях, хто б’є їх, порушує їхні права, ув’язнює їх, хто позбавляє їх прав. Думаю, це було б сильним сигналом. І ми зараз працюємо над пакетами свідчень про такі групи людей, які є в нас у Литві.
Вітаутас Ландсберґіс: «Якби Лукашенко міг розплакатися»
– Чи не було б ефективніше санкціонувати тих, хто фінансує білоруський режим?
– Думаю, це теж питання для можливої дискусії. І певні кроки в цьому напрямку вже зробили в третьому пакеті санкцій. І я певен, що це може продовжитися.
– А тепер із приводу Білоруської атомної електростанції біля Островця, недалеко від кордону з ЄС – це питання ж весь час у порядку денному в вашій країні, Литві. Станцію вже приєднали до енергомережі. І ми бачили, що її вже мусили кілька разів від’єднувати останнім часом. Але вона й далі готується до офіційного повного відкриття і досягнення повної потужності в 2022 році. Які тепер плани Литви щодо Островця? Чи можете ви все ще не дати їй досягти повної потужності?
– Наші сподівання, те, до чого ми прагнемо, – це щоб електроенергія з Островця не використовувалася й не продавалася на європейських ринках. У нас у Литві ми вже маємо закон, який забороняє країні купувати електроенергію з Островця і надавати нашу інфраструктуру для її використання. І ми хотіли б, щоб не тільки Островець, а й усі атомні електростанції, які вважаються небезпечними, – щоб ці компанії не могли продавати свою електроенергію в Європейському союзі. І минулого місяця Європейська рада розробила директиви, якими просить Єврокомісію підготувати правила, загальні для всього ЄС, для кожної країни і для всіх АЕС, які існують нині і можуть бути збудовані в майбутньому, і які б стосувалися і Островця теж. Ми вважаємо, що це дуже добре рішення, бо таким чином нам не доведеться створювати окремої коаліції і шукати шляхів, як зупинити роботу Островця, щоб ця станція не могла комерційно діяти в Європі. Ця універсальність рішення просто не дасть їй працювати.
Білорусь запустила свою АЕС попри застереження сусідів
– У ЄС усе вимагає одностайності. Чи впевнена Литва, що ви отримаєте цю одностайність, підтримку всіх 27 країн-членів?
– Директиви вказують, що проблема чітка й ясна, і я думаю, що наступний крок буде легшим із політичного погляду, хоча, може, й не настільки з технічного. Я маю на увазі, що Єврокомісія ставиться до цього дуже відповідально, звичайно, і намагається створити такий набір правил, який можна було б застосовувати в будь-якій країні, не тільки в Литві. Але я думаю, що, так би мовити, крига скресла. І, як ви знаєте, це також стосується питань кліматичних змін, які теж важливі з погляду довкілля. Коли тут у нас ця атомна електростанція, яка не пройшла необхідних випробувань, то питання ясне: чи відповідає вона правилам на захист клімату, які ми хочемо запровадити в Європі? І, я думаю, точно ні.
Більше читайте тут