Київ – Коли 26-річну жінку доставили до відділку поліції в місті Кагарлику, їй сказали, що мають допитати її як свідка в справі про підозрювану крадіжку. Але, як повідомило Державне бюро розслідувань, двоє працівників поліції взяли її руки в кайданки, вдягнули їй на обличчя протигаз, стріляли з пістолета над її головою, а потім кілька разів зґвалтували її. Це було вночі 23 травня.
А через тиждень за 90 кілометрів на північ, у Броварах на околиці Києва близько сотні людей із вогнепальною зброєю влаштували перестрілку посеред дня. Кілька людей були поранені. Відеозаписи сутички викликали в соцмережах порівняння з відеоіграми з серії Grand Theft Auto, сповненими криміналу й насильства.
Ці випадки привернули нову увагу до позиції критиків грізного міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, які кажуть, що він провалив реформу поліції і не зміг встановити в країні належний правопорядок. Критики також наводять дедалі довший перелік гучних справ останніх років, коли українські правоохоронні органи під керівництвом Авакова були звинувачені у втручанні в розслідування чи зриві розслідувань або в недбалості.
Тепер ці критики кажуть, що Авакову настав час іти з посади. Під час недавніх протестів проти міністра на його прізвище з’явилася пародія – АвакOFF.
Це вже не перші заклики до відставки Авакова за шість років його перебування на посаді, але, схоже, цього разу вони гучніші і лунають із ширших кіл, ніж раніше.
Серед тих, хто заявляє про прагнення усунути його, – представники громадянського суспільства, особливо правозахисні групи й антикорупційні активісти, але також і депутати парламенту, дехто з яких – із владної партії президента Володимира Зеленського. Вони кажуть, що Аваков надто довго зловживає своєю владою і не зміг реформувати правоохоронну систему, яка ставить на перше місце політику, а не захист громадськості.
«Дивіться, він міністр внутрішніх справ уже шість років, а шість років – це довгий час, такий час дає людині можливість здійснити зміни, – сказала Радіо Свобода Інна Совсун, депутатка від партії «Голос», яка домагається відставки Авакова. – Якби був якийсь шанс, що він щось зробить, він би вже зробив це».
«Наш аргумент (за відставку Авакова – ред.) такий: це не через цю справу зі зґвалтуванням чи перестрілку. Це через те, що ці дві справи є прикладами ширших проблем, які постали перед правоохоронною системою України і з якими він нічого не робить», – каже Совсун.
Її партія станом на 2 червня зібрала 55 підписів депутатів від різних партій на підтримку відставки Авакова. Але для того, щоб ініціювати позачергову сесію Верховної Ради, на якій можна було б обговорити цю відставку, треба принаймні 150 підписів.
Також і київський «Центр протидії корупції» повторив думки Совсун у заяві, наданій журналістам 3 червня: там назвали підозрюване зґвалтування в поліції і перестрілку «свідченням відчайдушної необхідності реальної реформи поліції і опору міністра внутрішніх справ Арсена Авакова здійсненню змін».
«Цар»
Аваков був призначений на чоло Міністерства внутрішніх справ після повстання Євромайдану 2014 року, коли масові протести привели дружнього до Москви президента Віктора Януковича і його уряд, який вважали корумпованим, до втечі і втрати влади. Відтоді Аваков пережив кілька змін уряду і зміну президента країни.
За цей час його вплив зріс настільки, що його вважають другою найвпливовішою особою в Україні після президента.
На посаді міністра внутрішніх справ він контролює кілька правоохоронних структур, від Національної поліції до місцевих поліційних відділків, а також Національну гвардію. Під владою його міністерства також перебувають прикордонна служба, берегова охорона, служба з надзвичайних ситуацій і міграційна служба.
«Поліція і Міністерство внутрішніх справ під контролем Авакова – це така собі держава в державі, зі своїми власними правилами і власним царем, ім’я якого – Арсен Борисович Абсолют», – сказала Радіо Свобода виконавчий директор «ЦПК» Дар’я Каленюк, вдавшись до прізвиська, яким, як кажуть, поза очі називають міністра працівники його відомства.
Вплив Авакова простягається і в парламент, де він «тотально контролює» комітет із питань правоохоронної діяльності і може змусити більшість його членів «голосувати, як він скаже», сказала Радіо Свобода Олександра Устінова, депутатка від «Голосу» і членкиня цього комітету. За її словами, «Аваков намагається здобути стільки влади, скільки зможе».
І нещодавно Міністерство внутрішніх справ створило новий підрозділ, департамент захисту інтересів суспільства і держави. Спостерігачі за діями влади й активісти побоюються, що це може бути ще одна спроба посилити владу Авакова.
Апарат міністра в заяві, надісланій Радіо Свобода, заявив, що це не намагання розширити його повноваження, а «структурний підрозділ центрального органу управління поліції у складі кримінальної поліції, який здійснює оперативно-розшукову діяльність із метою виявлення, попередження і припинення правопорушень, які зазіхають на громадську безпеку і порядок, права і свободи людини і громадянина».
А з приводу публічних закликів до відставки Авакова його апарат заявив, що міністр дасть на них відповідь під час звіту в парламенті 5 червня.
«Ніякої реформи поліції немає»
Критики кажуть, що дедалі більша влада Авакова шкодить зусиллям із метою втілити вирішально важливі реформи правоохоронної системи.
Хатія Деканоїдзе, колишня міністерка з Грузії, яка з листопада 2015 до листопада 2016 року очолювала Національну поліцію України, сказала Радіо Свобода, що реформи, які вона започаткувала, відтоді були провалені.
У процесі цієї реформи Деканоїдзе запровадила в поліції переатестацію, завдяки якій були звільнені понад 5600 корумпованих чи непрофесійних працівників – близько 6 відсотків від особового складу.
Нині цього процесу більше не існує, і багато зі звільнених поновилися через суди, сказала вона. «Ніякої реформи поліції взагалі немає, – каже Деканоїдзе. – Поліція – це просто болото, відверто кажучи».
Критики кажуть, що провал реформи дав змогу організованій злочинності знову розквітнути, особам, що скоїли гучні злочини, які струснули всю країну, лишитися непокараними, а правоохоронцям – чинити все що завгодно безкарно.
Совсун, зокрема, нагадала про звіти правозахисних груп, які виявили, що щороку в Україні стається близько 60 тисяч випадків жорстокого поводження й тортур із боку поліції. «Це жахлива, жахлива кількість, і вона свідчить, що система не працює задля захисту народу України», – каже вона.
Суперечливі справи
Іще перед тим, як наприкінці травня сталися підозрюване зґвалтування і перестрілка, в Україні вже були гучні справи – такі, як Катерини Гандзюк, яку облили кислотою, внаслідок чого вона врешті померла, чи Ірини Ноздровської, яку, як стверджують, убив сусід, син якого задавив автом її сестру. Ці справи так і не розслідувані до кінця, обидві їх затьмарюють звинувачення в порушеннях чи недбалості з боку поліції.
Крім того, також сталося вбивство 5-річного хлопчика, яке вчинили двоє, як стверджується, п’яних працівників поліції – обох їх минулого місяця відпустили на волю, зменшивши їм суму застави.
Після тієї справи в червні 2019 року теж лунали заклики до відставки Авакова, і Зеленський тоді заявив: «Я переконаний, що буде політична відповідальність і кримінальна відповідальність». Але ні того, ні іншого не настало.
Проти Авакова також висували звинувачення в корупції, особливо в справі з його сином і звинуваченнями в розбазарюванні державних коштів, виділених на закупівлю Міністерством внутрішніх справ 6 тисяч рюкзаків для підрозділів, які воюють на сході України проти російських гібридних сил. Він заперечував усі звинувачення.
«Хитрий політик»
За весь цей час Аваков пережив усі заклики до його відставки і зміцнив свою владу. Критики кажуть: це тому, що він показував себе як незамінного кожному президентові, за якого він служив.
Як каже Деканоїдзе, Аваков і його прихильники часто висувають такий аргумент: міністр єдиний, хто знає, як втримати порядок, а без нього запанує хаос. «Аваков завжди каже: якщо я не буду міністром, уся система впаде», – каже вона.
Його критики не приймають цього аргументу.
«Я цьому не вірю, – каже Каленюк. – В Україні, яка вже шість років перебуває у стані війни з Росією, є багато інших дуже здібних менеджерів, офіцерів із високою чесністю, які можуть запровадити належне керівництво Міністерством внутрішніх справ і поліцією».
За її словами, Аваков протримався при владі так довго і незважаючи на так багато змін в урядах не через те, що його вважають єдиним, хто здатен втримати громадський порядок, а через те, що він «дуже хитрий політик».
«Він завжди грає за дві, чи три, чи й чотири сторони» одночасно, каже вона.
Як приклад вона навела те, що Аваков, за її словами, може маніпулювати депутатами владної партії Зеленського, щоб ті голосували проти пропозицій президента, коли це вигідно міністрові.
Також, каже вона, Аваков добре попрацював, щоб привернути на свій бік міжнародних партнерів України. Наприклад, закупівля Міністерством внутрішніх справ десятків вертольотів у Франції була високо оцінена, каже Каленюк.
Або ще один приклад: за словами Каленюк, Аваков попередив тодішню послиню США в Україні Марі Йованович, що люди з оточення президента США Дональда Трампа і його особистого юриста Руді Джуліані намагаються очорнити її репутацію й усунути з посади – і одночасно надав охорону цим людям, Ігореві Фруману і Левові Парнасу.
Ця інформація стала відома зі свідчень Йованович у Конгресі США в листопаді минулого року, а потім із документів комітету з питань судочинства Палати представників у процесі імпічменту Трампа.
Схоже, що таке поєднання широких повноважень, політичних хитрощів і вміння уникати намагань усунути його можуть значно ускладнити й нинішню найсвіжішу спробу домогтися його звільнення, каже Совсун. Але, за її словами,. вона й інші критики Авакова вважають, що спроба варта того.
Активісти планують протест проти Авакова 5 червня, коли він має виступити в парламенті, і продовжують збирати підписи за те, щоб офіційно винести на обговорення його звільнення з посади.
Та Каленюк не очікує, що Аваков здасться без бою. Адже, каже вона, «коли він втратить посаду, він втратить і свою владу».
