Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», «Майдану закордонних справ» і редакції інтернет-видання BlackSeaNews оприлюднила дослідження «Як діють кримські санкції» українською й англійською мовами. Один із авторів дослідження, головний редактор українського інформаційного агентства Black Sea News Андрій Клименко в інтерв’ю Крим.Реалії розповів про те, яких збитків зазнає Росія після анексії Криму, як постраждали сектори російської економіки і якими мають бути наступні кроки України та світової спільноти для посилення санкцій.
У книжці «Як діють кримські санкції» журналісти Тетяна Гучакова, Андрій Клименко й Ольга Корбут зібрали відомості про стан режиму санкцій щодо Росії на момент 1 січня 2020 року. Автори дослідження зазначають, що санкції змушують Росію витрачати значні кошти на фінансування анексованого півострова, а також втрачати кошти через відсутність інвестицій і доступу до технологій.
За словами Андрія Клименка, у книжці подані результати досліджень, які авторський колектив проводив упродовж шести років. Він підкреслив, що, незважаючи на російську кампанію просування тези «санкції не працюють, тому їх потрібно скасувати», відомості, наведені в дослідженні, показують, що санкції впливають на великі галузеві сегменти російської економіки.
Клименко нагадав, що після анексії Криму в Росії стверджували, що створять на півострові «інвестиційний рай», вільну економічну зону, гральну зону, а також подобу «Кремнієвої долини» у США. Але запровадження санкцій перекреслило всі плани. У результаті вже через рік Росія ліквідувала створене раніше Міністерство у справах Криму і заявила про приєднання анексованого півострова до російського Південного федерального округу.
Запровадження декількох потужних пакетів санкцій стало холодним душем для Росії
«Це свідчило про те, що в Росії не очікували, що будуть санкції. Після російської агресії в Грузії у 2008 році ніяких санкцій щодо Росії не було, і вони думали, що все обійдеться. Запровадження декількох потужних пакетів санкцій стало холодним душем, і риторика про те, що Крим стане «новою вітриною Росії», стала сходити нанівець», ‒ каже він.
Клименко додав, що також залічує до санкцій блокаду постачання прісної води на територію Криму і припинення транспортного сполучення з анексованим півостровом материкової України.
За його словами, автори дослідження зібрали зведену базу підприємств, які перебувають під санкціями України, країн ЄС і США, і вважають за необхідне для української держави синхронізувати такі кроки з міжнародними партнерами.
«Санкційний заповідник»
Одним із прикладів дієвості санкцій Андрій Клименко називає банківську сферу: після анексії в Криму починали працювати 34 російські банки, а також два місцеві, які перейшли під російську юрисдикцію. Проте станом на 1 січня 2020 року на півострові працюють тільки шість російських банків, які перебувають під міжнародними санкціями.
Відсутність прийнятної банківської системи говорить про те, що ніяких інвестицій у Криму не буде ніколи
«Відсутність прийнятної банківської системи говорить про те, що ніяких інвестицій у Криму не буде ніколи. Жоден серйозний банк із Кримом не зв’язуватиметься: вони чудово знають, що в системі контролю американських санкцій навіть наявність самого слова «Крим» у платіжних дорученнях або договорах відразу тягне блокування платежів і запровадження санкцій», ‒ пояснив експерт.
За його словами, у фінансовій сфері Крим перетворився на супертоксичний актив. Півострів став «санкційним заповідником», де отримують підряди ті російські компанії, які вже перебувають під санкціями.
У Криму почалося економічне опустелювання території: звідси йдуть гроші, інновації, люди
«В економістів, які займаються регіональним розвитком, є такий термін ‒ економічна пустеля. Так ось, у Криму почалося економічне опустелювання території: звідси йдуть гроші, інновації, люди. Залишається бюджет, який на 70% дотується з російського бюджету», ‒ пояснив Клименко.
Автори дослідження прогнозують, що Росії буде все важче утримувати Крим, особливо в умовах економічної кризи, пов’язаної з надлишком нафти і газу на світових ринках.
«Гиря на шиї в Росії»
За словами Андрія Клименка, Крим став «гирею, яка висить на шиї в Росії», і цей вантаж буде дедалі важчим із кожним роком. Автори дослідження демонструють у цифрах фінансові втрати Росії: лише «Федеральна програма розвитку Криму та Севастополя», спрямована на інфраструктурні проєкти, коштувала російському бюджетові приблизно 15 мільярдів доларів. Водночас, відтік інвестицій із Росії після анексії Криму склав приблизно 200 мільярдів доларів.
Клименко зазначає, що зараз в уряді Росії намагаються перекласти частину фінансового тягаря через необхідність утримувати Крим на великі російські підприємства. Але керівники підприємств не поспішають брати участь у кримських програмах через загрозу потрапити під санкції.
Особливу увагу автори дослідження приділили роботі оборонно-промислового комплексу на території анексованого Криму. Приблизно 149 російських підприємств із цієї сфери розміщували замовлення на кримських заводах, частина з них пізніше була змушена завершувати замовлення на власних площах, але вони вже перебувають під загрозою потрапити в санкційні списки.
За словами Андрія Клименка, запроваджені відносно Росії санкції зупинили розвиток сфери суднобудування, авіабудування, космічних програм. У Росії регулярно переносять терміни здачі в експлуатацію нових літаків, кораблів, суднових турбін. Це відбувається через відсутність фінансів, компонентів, доступу до технологій.
Що стосується Криму, то порти півострова не можуть функціонувати в умовах режиму санкцій. Навіть російські судноплавні компанії бояться потрапити в моніторинг суднозаходів у кримські порти. А кількість заходів іноземних суден із кожним роком зменшується. За результатами дослідження, якщо у 2014 році у кримські порти заходили судна під прапорами 32 країн (окрім Росії), то в 2019 році були помічені судна під прапорами шести країн.
«Крим із проблеми перетворився на загрозу»
Представники моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень», «Майдану закордонних справ» і редакції BlackSeaNews у лютому 2020 року представляли доповіді про Крим в Європарламенті, Єврокомісії, Європейській службі зовнішньоекономічних зв’язків. Там, за словами Андрія Клименка, говорили про те, що Крим наповнений російським озброєнням і становить загрозу не тільки для материкової частини України, а й для інших країн.
У США і Європі вже добре розуміють, що Крим ‒ це плацдарм для російської війни в Сирії
«Крим із проблеми перетворився на загрозу. Це рушниця, яке коли-небудь вистрілить. У США і Європі вже добре розуміють, що Крим ‒ це плацдарм для російської війни в Сирії, логістичний центр для агресії Росії в Чорноморському регіоні: це Лівія, країни Північної Африки і Близького Сходу. Це потрібно зупинити, запровадити новий пакет санкцій для російського оборонного комплексу», ‒ підкреслив Андрій Клименко.
За його словами, завдяки діяльності кримських правозахисників, Меджлісу кримськотатарського народу у світі добре обізнані про те, як Росія порушує права людини в анексованому Криму. Але не менш важлива інформаційна робота спрямована на пояснення загрози російської військової агресії.
Як приклад він демонструє карту, на якій зображені межі досяжності російських ракетних комплексів морського й берегового базування «Калібр» із анексованого Криму і російської військово-морської бази в Тартусі (Сирія).
Автори дослідження звертають увагу на необхідності випередження «фактичної окупації» Росією Чорного й Азовського морів, можливих воєнних операцій із боку півострова в Херсонській області з метою захоплення Північнокримського каналу і можливих дій Росії в напрямку морського узбережжя в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях.
Андрій Клименко наголосив, що вивчення процесів запроваджених проти Росії санкцій і ситуації на анексованому півострові триває, а з інформацією, оприлюдненою у книжці «Як діють кримські санкції», вже працюють міжнародні організації, зокрема з Європи і США.
