Попри скорочення фінансування, США залишаються найбільшим донором гуманітарної допомоги для українських біженців і переселенців, йдеться у звіті Рахункової палати американського уряду. Лише два бюро, які опікуються мігрантами, надали 3,75 мільярда доларів через партнерські організації. Ці кошти спрямували на фінансову підтримку, психологічну допомогу та облаштування прихистків. Утім, наразі грошей вистачає лише для найвразливіших категорій.
Про виклики, з якими стикаються гуманітарні організації та тенденції подальшої фінансової підтримки українців, проаналізував проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
30 липня Президент США Дональд Трамп заявив, що біженці з України, які були змушені залишити країну через війну, ймовірно, зможуть залишатися у Сполучених Штатах до її завершення.
«Я думаю, що так. У нас є багато людей, які приїхали з України. Ми працюємо з ними», – сказав Трамп журналістам у Вашингтоні, відповідаючи на запитання кореспондента DW, який згодом оприлюднив відео у мережі Х.
У лютому 2025-го США призупинили розгляд поданих імміграційних заяв за низкою програм, зокрема «Єднання заради України» (U4U). У Міністерстві внутрішньої безпеки США пояснили це необхідністю додаткових перевірок, щоб запобігти шахрайству і загрозам національної безпеки. І зазначали, що станом на березень 2024 року в межах цієї програми до держави прибули понад 187 тисяч українців. Розгляд заяв поновили 9 червня після рішення американського суду, про що повідомила міграційна адвокатка, почесний консул України у Філадельфії Ірина Мазур.
У березні цього року президент США Дональд Трамп заявив, що незабаром вирішить, чи скасовуватиме тимчасовий правовий статус для приблизно 240 тисяч переселенців з України.
«Ми не хочемо нікому завдати школи, ми точно не хочемо їм завдати шкоди, і я це розглядаю. Були люди, які вважали це доречним, а деякі – ні. І я прийму рішення досить скоро», – сказав президент журналістам в Овальному кабінеті, коли його запитали про статус українських мігрантів, повідомляла агенція Reuters.
У травні видання The Washington Post з посиланням на документи повідомило, що адміністрація президента Дональда Трампа, ймовірно, планує добровільне повернення додому біженців з різних країн. У списку мігрантів – і українці, які знайшли прихисток в США після початку повномасштабної війни.
Автентичність документів визнала речниця Міністерства внутрішньої безпеки США, але наголосила, що остаточне рішення ще не ухвалене.
Внесок США у допомогу переселенцям
Станом на квітень 2024 року уряд Сполучених Штатів виділив понад 174 мільярди доларів допомоги Україні в межах п’яти додаткових пакетів асигнувань, зазначається у звіті Рахункової палати американського уряду.
Частина коштів була спрямована на підтримку українських переселенців. Огляд зосереджений на підтримці з лютого 2022-го по грудень 2024-го.
Зокрема, йдеться у документі, 3,75 мільярда доларів гуманітарної допомоги надали Бюро гуманітарної допомоги (BHA) та Бюро з питань народонаселення, біженців і міграції (PRM) – дві основні структури Державного департаменту США, відповідальні за підтримку ВПО в Україні та українців за кордоном.
Окремо надавалася допомога біженцям у Польщі та Молдові.
Станом на кінець минулого року, за даними УВКБ ООН, прихисток за кордоном знайшли 6,9 мільйонів українців. З них понад 900 тисяч – у Польщі. У Молдові ж проживає близько 123 тисячі українців, що становить майже 4% від цього населення країни – це найвищий відсоток мігрантів серед усіх держав, які прийняли біженців з України.
На грудень 2024-го Бюро з питань населення, біженців і міграції виділило 220,1 мільйона доларів на підтримку українців у Польщі та 157, 2 мільйона доларів – у Молдові.
Серед напрямів допомоги, наданої за підтримки США: кошти для мешканців прифронтових регіонів, родин з дітьми та осіб з інвалідністю, облаштування прихистків та забезпечення технікою, юридичні консультації, медична та психологічна допомога, фіксація порушень прав людини, забезпечення водою, гігієнічними засобами, мовні курси.
Потреби перевищують можливості
За словами представників Управління з координації гуманітарних питань ООН, обсяг фінансування для України скоротився вдвічі порівняно з минулим роком, зазначається у звіті Рахункової палати американського уряду. Зокрема, у документі це пояснюють призупинення фінансування з боку уряду США. І додають, що ця тенденція, ймовірно, збережеться попри стабільно високий рівень потреб внаслідок війни.
Через обмежені ресурси донори змушені зосереджувати допомогу на найбільш вразливих категоріях населення та в районах бойових дій. У результаті гуманітарні потреби людей в західних регіонах України залишаються поза увагою для організацій.
Попри ці обмеження, Сполучені Штати залишаються найбільшим окремим донором Плану гуманітарних потреб для України, надавши 36% від загального обсягу фінансування у 2023 році та 28% – у 2024 році. Наступною за рівнем підтримки в обидва роки була Німеччина – 13 та 19% відповідно.
США також були головним донором і Регіонального плану реагуваннящодо ситуації в Україні: 43% від загального обсягу фінансування у 2023 році та 51% – у 2024-тому. На другому місці були Німеччина у 2023 році – 12% та Європейська комісія у 2024 – 11%.
Згідно зі звітом, для реалізації Плану гуманітарних потреб у 2025 році необхідно 1,75 мільярда доларів, щоб надати багатосекторну допомогу 4,8 мільйонам осіб. На 2025-2026 роки Регіонального плану реагування на ситуацію з біженцями потрібно 1,24 мільярда для підтримки 2,1 мільйонів вимушених переселенців у понад десяти країнах.
Серед інших викликів – обмежений доступ до вразливих категорій, які залишаються у прифронтових районах, атаки на енергетичну інфраструктуру, робота представників гуманітарних місій під обстрілами, що потребує перегляду маршрутів або обмеження присутності у певних районах, тривале та багаторазове переміщення переселенців попри, якщо вони не можуть знайти роботу чи адаптуватися у нових громадах.
У Молдові скорочення фінансування спричинило нестачу медичної допомоги для біженців, зокрема у сфері психічного здоров’я для літніх людей, дітей і молоді. Також перешкодами для інтеграції залишаються мовний бар’єр, невідповідність навичок вимогам ринку праці, низька заробітна плата та складнощі із самозайнятістю. У Польщі – схожі труднощі, особливо для жінок працездатного віку, які через сімейні обов’язки не можуть вийти на роботу.
Форум