«Членство Туреччини у Європейському Союзі настільки важливе, що його не можна використовувати у внутрішніх політичних цілях і на виборах», – сказав Ердоган.
Ключові держави ЄС, такі як Австрія, Франція та Німеччина, критикували погіршення становища з правами людини у Туреччині і той факт, що Анкара відмовляються пускати у свої порти кораблі грецьких кіпріотів.
Натомість Ердоган із трибуни ПАРЄ говорив про досягнення Туреччини у збереженні міжетнічного миру та її унікальність як демократичної країни з переважно мусульманським населенням. При цьому турецький лідер розкритикував видворення ромів із Франції минулого року. За його словами, воно свідчить про дефіцит демократії в ЄС. «Ті, котрі намагаються судити Туреччину,також мають подивитися на власну домівку», – порадив Ердоган.
Турецький прем’єр відкинув закиди в утисках свободи слова. За його оцінкою, всі 26 журналістів, які нині перебувають за ґратами у Туреччині, сидять через свою політичну діяльність, а не журналістику. Як зауважив Ердоган, у Європі немає газет, які заохочують, чи самі причетні до державних переворотів.
«Європа не може закривати вуха»
Турецький лідер також говорив про потребу утвердження демократії у Північній Африці та на Близькому Сході, після того як там від початку року прокотилася хвиля протестів проти влади. Це «расизм» думати, що ці країни незрілі до демократії, сказав Ердоган і закликав Європу до активніший дій.
«Європа сьогодні не може закривати вуха на волання про свободу і права, які надходять з Близького Сходу і Північної Африки», – сказав Ердоган.
Як член НАТО Туреччина спершу протестувала проти того, щоб Північноатлантичний альянс брав участь у запровадженні зони заборони польотів над Лівією. Але, зрештою, почала брати участь в операції, яка має на меті перешкодити силам лівійського лідера Муаммара Каддафі атакувати повстанців.
Нині Ердоган говорив про те, що треба суворо дотримуватися резолюції Ради безпеки ООН щодо Лівії, обмежитися гуманітарною роллю і робити все можливе, щоб це протистояння не стало затяжним, як вже сталося в Іраку та Афганістані. Ці конфлікти, за його словами, нанесли «глибокі рани» мусульманському світові.
