Доступність посилання

ТОП новини

Нагірний Карабах: конфлікт у 10 відповідях


Напруга наростала протягом певного часу, перш ніж 27 вересня почалися бої, але особливої дипломатичної уваги не отримала
Напруга наростала протягом певного часу, перш ніж 27 вересня почалися бої, але особливої дипломатичної уваги не отримала

Протягом останніх кількох днів у центрі уваги – загострення конфлікту між збройними силами Вірменії й Азербайджану через спірний регіон Нагірний Карабах. Радіо Свобода коротко пояснює суть ескалації.

1. Що сталося?

  • У неділю 27 вересня стало відомо про початок боїв між збройними силами Вірменії та Азербайджану через Нагірний Карабах.
  • Сторони звинувачують одна одну в ескалації насильства.
  • У Вірменії й Азербайджані оголосили воєнний стан і мобілізацію.
  • Це наймасштабніше загострення щонайменше з 2016 року.

2. Нагірний Карабах – це що?

  • Це територія на південному Кавказі, заселена переважно етнічними вірменами, яку радянська влада у 1921 році передала Азербайджану, як автономне утворення.
  • Міжнародним правом ця територія визнана частиною Азербайджану, однак майже всю її контролюють сили, які хотіли приєднання до Вірменії, а потім самопроголосили незалежність.

3. Через що виник конфлікт?

  • За радянської влади компартійна верхівка Азербайджану намагалася розмити етнічну складову регіону, переселяючи туди етнічних азербайджанців. Із початком «перебудови» вірмени Нагірного Карабаху почали виступати проти азербайджанського правління.
  • У 1988 році спалахнули погроми, які призвели до масової втечі вірмен із Азербайджану, а азербайджанців із Вірменії та Нагірного Карабаху.
  • Розпочався багаторічний збройний конфлікт через Нагірний Карабах між Вірменією і Азербайджаном.
  • У 1991 році оголосили про створення так званої «Нагірно-Карабаської республіки», незалежність якої тоді ніхто не визнав.
  • З допомогою спеціально створеної Мінської групи ОБСЄ у 1994 році встановили режим припинення вогню.
  • До цього моменту офіційний Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів – до 20% міжнародно визнаної території країни.
  • Час від часу виникали загострення конфлікту. Починаючи із 1988 року у протистоянні за Нагірний Карабах загинуло близько 30 тисяч людей.

4. Хто визнав Нагірний Карабах?

  • Жодна країна світу не визнала так звану «Нагірно-Карабаську республіку».
  • Єреван надає самопроголошеній «НКР» військову допомогу, але Вірменія на цей момент офіційно не визнала незалежність цього утворення.
  • Нагірний Карабах виживає майже повністю за рахунок бюджетної підтримки Вірменії та пожертв світової вірменської діаспори.
  • Азербайджан не вважає самопроголошену «НКР» стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

5. Хто є посередником?

  • У Мінській групі ОБСЄ щодо врегулювання ситуації із Нагірним Карабахом співголовують Росія, Франція і США.
  • До групи також входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія та Туреччина.

6. У чому причина теперішнього загострення?

  • Напруга між Вірменією й Азербайджаном наростала протягом певного часу.
  • У липні 2020 року стався інцидент на вірменсько-азербайджанському кордоні, але особливої дипломатичної уваги це не привернуло.

Оглядачі припускають, що свою роль могло зіграти те, що головні посередники вирішення конфлікту наразі зайняті іншими проблемами: коронавірусом, протестами у Білорусі, виборами в США.​

7. Які основні гравці?

  • Туреччина відверто виступає на боці Азербайджану. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган 28 вересня закликав Вірменію «негайно» звільнити «окуповані землі Азербайджану», заявивши, що це «відкриє шлях для миру і стабільності в регіоні». Туреччина вважає Вірменію «єдиною перешкодою на шляху до регіонального миру і стабільності».
  • Вірменія заявила, що турецькі військові «беруть безпосередню участь у боях». Азербайджан це заперечує.
  • Іран має відносини як із офіційним Єреваном, так і з Баку. Він закликав до припинення вогню та початку переговорів.
  • Росія, союзниця Вірменії, є домінуючою військовою силою на Кавказі. Росія має договір про взаємну оборону з Вірменією і військову базу там (в Гюмрі, неподалік вірменсько-турецького кордону), але також декларує дружні відносини з Азербайджаном і продає йому великі обсяги зброї. У Кремлі заявили, що Росія прагне вирішити кризу мирним шляхом.

8. Які основні ризики?

  • Потенційно можливе втягування у конфлікт інших держав: Туреччини та Росії.
  • Це може дестабілізувати Південно-Кавказький регіон, який вважається важливим коридором для трубопроводів нафти й газу.
  • Росії, припускають аналітики, більш вигідний заморожений конфлікт, проте потенційні амбіції Туреччини в регіоні, який Москва вважає сферою свого впливу, Кремлю можуть не сподобатися.
  • Туреччина – новий гравець у регіоні. Якщо Анкара почне діяти – Москва, ймовірно, втрутиться.

9. Що каже світ?

  • Наразі світові лідери закликають сторони конфлікту до припинення вогню.
  • ООН закликала лідерів Вірменії та Азербайджану негайно зупинити бойові дії.
  • ЄС та НАТО закликають Вірменію та Азербайджан до деескалації конфлікту.
  • Заклики, поки, не вплинули на ситуацію, бойові дії тривають.

10. Чи є паралелі з конфліктом на Донбасі?

  • На відміну від Донбасу, Нагірний Карабах – гірська місцевість, а отже, там менше можливостей для масштабного наступу, пояснив оглядач «Бі-бі-сі» Фаміль Ісмайлов. Через складний рельєф сторони карабаського протистояння активно використовують безпілотники та авіацію.
  • В конфлікті на Донбасі немає етнічної складової, але етнічна складова є домінуючою в проблемі Нагірного Карабаху.
  • В обидвох конфліктах є великі країни, що підтримують сепаратистські рухи – Росія підтримує угруповання на нині окупованій російськими гібридними силами частині Донбасу, а Вірменія – Карабах.
  • Проблема Донбасу не виникнула б без участі Росії, а в проблемі Нагірного Карабаху Єреван та Баку часто діють на власний розсуд і деякі західні аналітики переконують, що Москва часто не має твердих важелів впливу на учасників закавказького протистояння.
  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG