Газети «День» та «Україна молода» розповідають про протести біля Верховної Ради проти «мовного» законопроєкту Максима Бужанського, що передбачає повернення російськомовного навчання в освітні заклади.
Щоправда, як уточнює «Україна молода», скандальний законопроєкт під номером 2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо навчання державною мовою в закладах освіти» не наважилися внести до порядку денного вчорашнього пленарного засідання. Розгляд перенесено на 17 липня. Отже, основна мовна битва відбудеться в п’ятницю, зазначає видання.
Газетярі цитують парламентарія Андрія Парубія, який наголосив, що проєкт №2362 – це удар по українській мові та освіті. «Для нас українська мова – це не тільки гуманітарна сфера і культура, це питання безпеки. Бо де є українська мова, там є Україна», – зазначив депутат.
Газета «День» аналізує, чому досі, після 30 років від дня ухвалення Декларації про державний суверенітет України, питання мови настільки актуалізоване і залишається частиною політичних ігор.
У медійному просторі про акцію можна почути різні думки. Найпопулярніші: що вона має сконсолідувати громадян України, мислячих людей, що не бажають рухатися у бік зросійщення та зовнішнього управління Кремля, про гуртування різноманітних опозиційних сил навколо спільної постмайданної ідеї. «У реальності ж, – як переконує газета, – можна було побачити три різні світи, які конкурують між собою за правду та голоси виборців: світ сцени, світ парламенту та світ людей».
Ця акція протесту демонструє, що за майже 30 років незалежності українці так до кінця і не визначилися: вони частина Росії, чи може все таки незалежна країна зі своїми власними традиціями, культурою та мовою, яка є частиною Європи? Поки навколо подібних питань поставатимуть чисельні скандали у владі, Україні буде вкрай складно рухатися до розвитку. Про це йдеться в статті «Акція на підтримку мови: три світи».
Газета «День» досліджувала, в якому стані зараз військові склади України і що робиться для того, щоб уникнути можливих вибухів боєприпасів.
Відповідь на запитання щодо можливих вибухів боєприпасів залежить від того, переконує видання, як держава піклуватиметься про їхню живучість і безпеку, а також від ставлення армійських чиновників до виконання своїх функціональних обов’язків.
На жаль, з ефективним гарантуванням безпеки на арсеналах не все так просто, констатує газета. І розв’язання абсолютної більшості проблем залежить знову ж таки від грошей. А їх, як завжди, не вистачає.
Облаштування одного кілометра периметра арсеналу сучасними системами спостереження і сигналізації обходиться в десять мільйонів гривень, інформує газета. А загальна довжина периметрів чотирьох найбільших арсеналів у Балаклії, Калинівці, Ічні та Богданівці перевищує 40 кілометрів. Кількість інших баз і складів, де зберігаються снаряди, вимірюється десятками.
Відтак, безпека життєдіяльності складів та арсеналів обходиться в солідну копійку. Але ж ліквідація наслідків вибухів, пожеж коштує ще дорожче, наголошує газета.
З огляду на події на Донбасі та високу ймовірність диверсій, починаючи з 2015 року, найбільші арсенали перебувають під охороною сил протиповітряної та радіоелектронної оборони й інших видів ефективного захисту. А це значить, що система забезпечення живучості баз, складів та арсеналів, незважаючи на виникнення на них «НС», все ж підвищується, стверджує газета. Не такими темпами, як було б бажано, але зрушення є. Заголовок статті – «Салюти» нам не потрібні».
Великі зливи в Карпатах щороку завдають збитків на сотні мільйонів гривень у прилеглих до гірської зони районах Львівщини. Особливо, коли річки Стрий, Дністер і їхні притоки виходять з берегів, затоплюючи тисячі гектарів сільськогосподарських угідь та сотні сіл.
Не став винятком і нинішній рік, констатує газета «Голос України». Рятувальникам довелося долати наслідки негоди в Стрийському, Жидачівському, Старосамбірському та Самбірському районах.
Поки одні нарікають на масові рубки в Карпатах, де всихають лісові масиви на десятках тисяч гектарів, інші згадують далекі 1980-і роки, коли для боротьби з повенями на річці Стрий вирішили збудувати величезне водосховище на 200 мільйонів кубічних метрів.
Задум був простий: воду з Карпат спрямувати у величезне озеро, а потім її використати для забезпечення Львова. Докладніше про цей проєкт парламентський щоденник розповідає в статті «Мрія про своє море, або Як захистити Львівщину від повеней?»
