3 липня 2012 року, після ухвалення Верховною Радою так званого «закону Ківалова-Колесніченка», на Європейській площі під «Українським домом» у Києві зібрався безстроковий мітинг на захист української мови як державної. Деякі з учасників акції оголосили голодування. Частина протестувальників залишилася на ніч.
Наступного дня, 4 липня, між мітингувальниками і співробітниками спецпідрозділу «Беркут», стягнутими на місце подій, відбулися сутички із застосуванням подразливого газу.
8 липня, незважаючи на акції протесту, що відбувалися не тільки в Києві, а й у низці інших міст України, президент Віктор Янукович підписав скандальний «закон про мови».
Вуличні протести, які тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року), отримали назву «Мовний майдан».
До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді. Парламентська опозиція намагалася запобігти ухваленню законопроєкту, який внесли народні депутати, члени Партії регіонів Вадим Колесніченко (нині громадянин Росії, переховується від українського правосуддя) і Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року.
Після Революції гідності, вже 23 лютого 2014 року, народні депутати проголосували за скасування цього закону, але юридично цю процедуру не було доведено до кінця. Питання конституційного статусу «закону Ківалова-Колесніченка» з лютого 2015 року до кінця лютого 2018 року вирішувалося Конституційним судом України. 28 лютого 2018 року КСУ визнав цей закон неконституційним і таким, що втратив чинність.
Наступного дня, 4 липня, між мітингувальниками і співробітниками спецпідрозділу «Беркут», стягнутими на місце подій, відбулися сутички із застосуванням подразливого газу.
8 липня, незважаючи на акції протесту, що відбувалися не тільки в Києві, а й у низці інших міст України, президент Віктор Янукович підписав скандальний «закон про мови».
Вуличні протести, які тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року), отримали назву «Мовний майдан».
До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді. Парламентська опозиція намагалася запобігти ухваленню законопроєкту, який внесли народні депутати, члени Партії регіонів Вадим Колесніченко (нині громадянин Росії, переховується від українського правосуддя) і Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року.
Після Революції гідності, вже 23 лютого 2014 року, народні депутати проголосували за скасування цього закону, але юридично цю процедуру не було доведено до кінця. Питання конституційного статусу «закону Ківалова-Колесніченка» з лютого 2015 року до кінця лютого 2018 року вирішувалося Конституційним судом України. 28 лютого 2018 року КСУ визнав цей закон неконституційним і таким, що втратив чинність.
