Не зважаючи на істерію «побєдобєсія» і просування своєї концепції Кремлем, правдива історія дедалі більше завойовує розум людей, стверджує газета «День». Настрої і ставлення європейців досі також утверджуються. І в цьому останнім часом позитивно проявилися чехи, констатує видання. У Празі, попри заяви та погрози з боку Кремля, знесли пам’ятник Івану Конєву. А днями у празькому районі Ржепориє було встановлено меморіальну дошку й скульптуру на пошану бійців Власова (Российская освободительная армия) – учасників Празького повстання.
«Власівці категорично не вкладаються в російське трактування історії, – цитує видання історика з Карлового університету Радомира Мокрика. – Коли 5 травня 1945 року вибухнуло Празьке повстання, яке було слабко забезпечене зброєю, яке мало малий ресурс, саме так звані власівці прийшли на допомогу. Зі своїми, без сумніву, переконаннями, зі своїми кон’юнктурними ідеями, але факт залишається фактом – якби власівці тоді не втрутились і не підтримали повстання, то німці б його просто втопили в крові. Власівці зіграли, якщо не найважливішу, то принаймні одну з ключових ролей у звільненні Праги».
Історик зазначає, що Червона армія під командуванням маршала Івана Конєва увійшла до міста пізніше, вже коли Рейхом була підписана капітуляція. У Чехії про Конєва кажуть в контексті не стільки звільнення Праги, скільки придушення Угорського повстання 1956 року. «І це та проблема, яка дуже часто артикулюється. Чому тут повинен стояти, за великим рахунком, злочинець?» – запитує науковець.
Таким самим питанням в останні роки задаються все більше українців, пише далі газета. В 2014-му в Україні ухвалили закон про декомунізацію, після чого були знесені майже всі пам’ятники і символіка радянської доби. Звичайно, щоб відбувалася не символічна, а глибинна декомунізація, роботи ще багато, однак люди все одно стали менш визнавати постулати «побєдобєсія». І це позитивний сигнал, наголошує видання у статті «Прага: прорив до істини».
Детальніше про ситуацію із встановленням меморіальної дошки й скульптури на пошану бійців Власова в Чехії розповідають дописувачі видання – Борис Соколов та Сергій Грабовський у публікаціях «Хто врятував?» і «Бої за правду».
«Президент Володимир Зеленський руйнує одну реформу за іншою, і поки не зачепив тільки те, що захищене меморандумом із МВФ. Та й то завдяки вірусу. Без нього, під ніж пішли б і незалежність Нацбанку, і НАБУ, і що там ще було зроблено», – зазначає інвестиційний банкір Сергій Фурса, з думкою якого знайомить читачів газета «День».
Він дивується – як в одній голові може поєднуватися жах від стану української медицини і бажання не допустити змін. Але це реальність. Вірус привернув увагу ініціативного президента до стану медицини. Яка майже не змінилася з радянських часів. І президент зажадав, щоб зміни скасували і все залишили, як є. І це після того, як навіть критики визнали успішність першого етапу медичної реформи, наголошує Фурса.
Він вважає, що всьому виною є некомпетентність, про яку добре було відомо під час виборів. І відсутність цінностей. Що теж було відомо ще під час виборів. В результаті некомпетентності ти не розумієш, що відбувається. А в результаті відсутності цінностей ти оточуєш себе корупціонерами і совками, які дають тобі рекомендації. І бодай ти сто разів будеш хорошим хлопцем, ти все одно зробиш погано, зауважує Фурса.
Президент регулярно збирає людей, які страждали від змін, і вони йому рекомендують «повернути, як було». І президент повертає. Спочатку вони робили зміни непопулярними за допомогою своїх телеканалів, які дивився в тому числі і президент, а тепер, використовуючи добротне підґрунтя, вони відкочують зміни назад, зазначає експерт.
«А у випадку з медреформою забирають життя в прямому сенсі цього слова, – наголошує далі експерт. – Тому що корупція в медицині вбиває. І спочатку ти повертаєш дух колишнього МОЗ, згідно з яким відкати в 40% при закупівлях є нормою, а потім скасовуються системні зміни. А отже, медицини не буде. А отже, медицина залишиться неефективною. А отже, люди помиратимуть».
У сонмі найшанованіших українцями святих ще з часів України-Русі – Юрій Змієборець, що уособлює собою перемогу. В XI столітті князь Ярослав Мудрий обрав небесного воїна-лицаря собі за покровителя. За переказами, святий Юрій здолав змія, який спокусив Адама і Єву в раю і є початком зла, уособленням гріха й усякої погані. Відтак Юрія або ж Георгія зображали як переможця і звитяжця, лицаря духу.
Як інформує газета «Голос України», іконографія святих воїнів бере свій початок із Візантії. Від часів хрещення Русі Володимиром Великим у 988 році, українські храми і монастирі прикрашали образами Юрія Змієборця, якого найчастіше зображували у вигляді воїна-вершника на білому коні, який списом пронизує змія. Нового звучання в українській іконографії образ змієборства набув у період ХVІ-ХVІІІ століть, у час героїчних визвольних козацьких війн.
Святий, як і Архангел Михаїл, – покровитель воїнства. Але не заброд і московських окупантів, що захопили Крим і частину Донбасу, грабують, катують і вбивають людей, зазначає видання. У Святих в честі честь, совість, лицарство і гідність. Про це наголошується в статті «6 травня – День Святого Юрія Змієборця, або Лицарський дух здолав гада, здолає й путінізм».
