(Рубрика «Точка зору»)
У травні 2019 року на підставі відео розміщеного на сайті «Еспресо.TV» я звернувся до Верховного суду України з позовом про визнання протиправним спілкування президента України – Зеленського Володимира Олександровича 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів «іForum-2019» недержавною мовою, та просив суд зобов’язати президента України утриматися від спілкування недержаною мовою на всій території України при здійсненні повноважень президента України.
Верховний суд ухвалив залишити позовну заяву без руху з наступною аргументацією: «…Верховний Суд дійшов висновку про те, що в порушення вимог пункту 9 частини п’ятої статті 160 КАС України позивач не обґрунтував, які саме права/інтереси позивача якими повноваженнями Президента України порушені». Та надав десять днів для усунення недоліків позовної заяви.
Оскільки процесуальним законодавством не передбачено оскарження в суді повноважень суб’єкта владних повноважень, яким є президент України, то я формально додав до позову як його виправлення: «Конституцією України статтею 102 установлено: «Президент України є главою держави і виступає від її імені». У результаті, суд повернув позов та нагадав: «Повернення адміністративного позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду».
Розмірковуючи над ухвалою про повернення позову, я дійшов думки, що суддя, можливо, неуважно переглянув відео, на яке я посилався у своєму позові, та вирішив повторно звертаючись до суду з тотожним позовом уточнити: «На 2-й хвилині 50-й секунді зазначеного відео ведучий форуму інтернет-діячів іForum-2019 запрошує на сцену Президента України, а не шоумена Володимира Зеленського, який свій публічний виступ, усупереч статті 10 частини першої Конституції України, здійснив недержаною мовою».
Результат розгляду повторно поданого позову – такий же, як і розгляд першого позову – повернення позову з такою ж самою аргументацією: «…позивач не обґрунтував, які саме права/інтереси позивача якими повноваженнями Президента України порушені».
Мене здивувала така примітивна й антиконституційна аргументація Верховним судом повернення позовної заяви. Довелося оскаржувати згадану ухвалу у Великій палаті Верховного суду України.
Ухвалою від 9 жовтня 2019 року Велика палата Верховного суду України постановила: «Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду».
Судове засідання призначене на 10 грудня
Як не хотілося б суддям відкривати провадження за аргументованим позовом проти президента, але рішення вищої судової інстанції – закон. Верховний суд ухвалив прийняти до розгляду мою позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження у складі п’яти суддів. Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін, яке відбудеться 10 грудня 2019 року об 11-й годині 30 хвилин у приміщенні суду за адресою: вулиця Московська, 8 корпус, 5, м. Київ.
В Офісі президента доручили кваліфікованому юристу – Пантюховій Людмилі Робертівні – представляти інтереси президента в суді. Яка, явно не зі злого умислу, а намагаючись виправдати дії президента, написала у відзиві на позовну заяву, фактично повідомлення про узурпацію державної влади президентом України.
Конституцією України статтею 19 частиною 2 установлено: «Органи державної влади органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», недодержання якої, у даному випадку, кваліфікується як узурпація державної влади главою держави.
Представниця відповідача у відзиві на позовну заяву навіть не намагалася пояснити: на яких підстава, в межах яких повноважень та у який спосіб президент України здійснив свій публічний виступ на форумі інтернет-діячів iForum-2019. А навпаки, заявила, що публічний виступ президента України на форумі інтернет-діячів iForum-2019 відбувся за межами його управлінської діяльності й конституційних повноважень. Цитую відзив на позовну заяву: «Натомість, участь Президента України у форумі інтернет-діячів не була пов’язана з його управлінською діяльністю та реалізацією ним його конституційних повноважень, тому безпідставним є твердження позивача про порушення Президентом України його прав та інтересів».
Це мені нагадує анекдот: Влаштувався на роботу до поліції молодий хлопець, а за зарплатою не приходить. Начальник викликає молодого співробітника і запитує:
– Чого ти не приходиш за зарплатою?
– А що, тут ще зарплату платять? – у відповідь запитує молодий поліцейський. – Я думав дали пістолет і крутись як можеш.
Так і в Офісі президента України панує думка: дали «Булаву Президента України» і крутись як можеш.
Сергій Мельничук – правозахисник із Луганська, лауреат премії Олекси Гірника, автор книжки «Моя боротьба за мову»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
