Зменшити кількість продуктових відходів і, водночас, дати якісну їжу потребуючим людям – такий амбітний проєкт започатковує у Львові 29-річний Ростислав Косюра, громадянин Німеччини, який проживає у Львові. Молодий чоловік розпочав екологічно-соціальний проєкт «Тарілка», згідно з німецьким досвідом. Його задум уже знайшов підтримку серед львівських рестораторів і власників супермаркетів.
За кілька хвилин до закриття супермаркету чи ресторану ціни на їжу, яка не продалась протягом дня, не нижчі. Надлишок їжі, зазвичай, потрапляє у смітник. У крамницях діють акції на продукти, термін яких невдовзі закінчиться, у ящиках лежать напівгнилі овочі і фрукти за меншими цінами, але багато викидають.
Згідно зі статистикою Світового банку, у рік Україна виробляє понад 15 мільйонів тонн продуктових відходів, з них майже половина – придатна для вживання, і посідає 9 місце у світі щодо кількості побутових відходів.
Попри те, що половину доходу українці витрачають на продукти, 30% їжі викидають. Люди витрачають величезні гроші на харчі і велику кількість кидають у смітник. Така ситуація в Україні вражає 29-річного Ростислава Косюру. Він перейняв досвід у німецької благодійної організації «Die Tafel», перший такий соціальний центр допомоги малозабезпеченим людям, відкрили у Берліні у 1993 році. На сьогодні у Німеччині їх 940. Ростислав Косюра працював у такому центрі у рідному місті Ульмі і отримав цінні консультації від німецьких колег, які готові йому допомогти у реалізації проєкту в Україні.
Збиратимемо невикористану їжу або ту, термін вживання якої закінчуєтьсяРостислав Косюра
«Я хочу боротись із двома величезними проблемами – бідністю людей і продуктовими відходами. У німецькому місті Ульмі, де я виріс, відвідував такі благодійні організації і багато чому навчився. Таке ж хочу зробити в Україні – створити продовольчий банк «Тарілка». Збиратимемо невикористану їжу або ту, термін вживання якої закінчується. І видаватимемо у центрах для малозабезпечених. Ми будемо залучати ресторани, кафе, супермаркети, простих людей. Зробимо маршрут, сподіваюсь матимемо 2 машини з холодильниками, забиратимемо їжу і везтимемо в центр, видаватимемо людям по групах. Безхатькам – безкоштовно, а пенсіонерам – за мінімальну оплату, бо старші люди мають свою гідність, як мені сказали, що не ходитимуть їсти безкоштовно, бо ж вони не безхатченки», – розповідає про свій проєкт Ростислав Косюра.
Такі соціальні центри мають стати ще й місцями спілкування для людей. «Тарілка» планує об’єднати всі благодійні організації у Львові, які займаються безкоштовними обідами для потребуючих і вже є розуміння щодо спільних дій.
Підприємці підтримали проєкт
На сьогодні кілька рестораторів і власників супермаркетів погодились підтримати проєкт Ростислава Косюри.
Євген Музика, керівник ресторану «Леополіс» розповів Радіо Свобода, що їхній заклад за роки роботи зумів мінімізував відходи продуктів під час приготування страв. У цьому велика заслуга шеф-кухаря.
Ми за те, щоб їжа потрапляла до людей, які потребуютьЄвген Музика
«Якщо є надлишки їжі, якісної, то це вже після нашого персоналу, для якого ми готуємо харчування. Коли багато роботи і персонал не має часу швидко поїсти, то їжа залишається. Ми не хочемо викидати їжу, але мусимо. Дехто з працівників, хто живе у районі і має власне господарство забирає залишок харчів. Хочеться, щоб була організація, яка б надлишки їжі забирала. Ми спілкувались про новий проєкт і його підтримуємо. Ми за те, щоб їжа потрапляла до людей, які потребують», – говорить Євген Музика.
Багато їжі залишається після бенкетів і, зазвичай, замовники її забирають додому. У ресторані опитають відвідувачів, чи готові вони для потребуючих осіб залишати страви після забави.
Згідно з даними Держстатистики, майже половину своїх доходів українці витрачають на харчі, понад 30% громадян України живуть за менший прожитковий мінімум, а це 3262 гривні. Понад 2% – за 1700 гривень, а це близько мільйона осіб. Громадяни, щоб вкластись у свій мізерний бюджет, купують дешеві, зазвичай неякісні продукти. У середньому на харчі українці витрачають близько 3750 гривень, з них 22% – на м’ясо.
Ростислав Косюра порівнює, що у Німеччині такий рівень життя був у 1950 році, 5 років після Другої світової війни, коли 40% від заробітку німці витрачали на продукти, а сьогодні – 14%, не кажучи про у рази вищі доходи громадян Німеччини.
В Україні злочинна політика, бо ніхто не контролює націнкиРостислав Косюра
«Французи дуже люблять їсти, вино і сир – улюблені, багато витрачають на продукти, а це 25% від доходів. В Україні злочинна політика, бо ніхто не контролює націнки, які виставляють підприємці.Держава не має контролю, а чим займається Антимонопольний комітет?», – наголошує Ростислав Косюра.
На сьогодні найбільша проблема для проєкту – знайти приміщення під центр. У міській раді обіцяють допомогти. За словами заступника міського голови Львова Андрія Москаленка, шукають комунальні приміщення і, якщо благодійна організація себе зарекомендує добре, місто скасує орендну плату.
Благодійна організація «Тарілка» шукатиме різні джерела фінансування, зокрема подаватиметься на ґранти. Однак найбільше сподівається на допомогу волонтерів.
Про Україну мріяв
Ростислав Косюра у 6-ти річному віці з батьками виїхав у Німеччину. Причиною була онкологія у тата, хвороба вимагала якісного лікування. Торік батько Ростислава помер.
Це була моя мрія повернутись в УкраїнуРостислав Косюра
«Тато, коли помирав, казав мамі, що я точно житиму в Україні. Мене з дитинства тягнуло назад. Це була моя мрія повернутись в Україну і щось робити. Хотів заробити гроші і фінансувати свої соціальні проєкти. Я хочу своїми знаннями і досвідом долучитись до розвитку України. У мене була добра зарплата в Європі, але мене мучило, що в Україні війна, страшна бідність, реально погана ситуація і всі люди виїжджають. Мені дуже хотілось приїхати і робити реальні речі», – каже Ростислав Косюра.
Ростислав Косюра після навчання в Німеччині і Франції заснував із друзями власну компанію, працювала команда і в Україні. Тепер вирішив започаткувати соціальний проєкт.
У 2009 році у Львові один із підприємців пробував створити благодійну організацію, щоб зменшити продуктові відходи і використовувати надлишок їжі у закладах харчування і крамницях для потребуючих, але тоді не знайшлось однодумців. Одна з причин, не було такої великої кількості ресторанів, супермаркетів і піцерій.
На Заході такі соціальні проєкти дуже популярні і щоби зменшити продуктові відходи, вигадують нові платформи для боротьби з марнуванням харчів, продаючи надлишок їжі значно дешевше або віддаючи її у благодійні організації.
Для прикладу, у Варшаві і нещодавно вже у Кракові мешканці можуть використовувати мобільний додаток Too Good To Go, щоб купувати їжу з ресторанів, кав’ярень значно дешевша, аніж вона продається протягом дня – одна третя від повної ціни.
Така послуга діє в понад 10 країнах світу. Ба більше, польський президент підписав закон про боротьбу з марнуванням їжі, згідно з яким передбачено, що крамниці мають безкоштовно надавати непродані продукти на доброчинність.
