Бійців Морського центру спеціального призначення, який є складовою Сил спеціальних операцій Збройних сил України, неофіційно йменують «українськими морськими котиками». У багатонаціональних навчаннях «Сі Бриз» вони не вперше беруть участь. Про деякі подробиці тренувань під час нещодавніх маневрів і взагалі про підготовку особового складу Морського центру спеціального призначення Радіо Свобода розпитало українського офіцера ССО, який входив до складу групи координації роботи в морі. Враховуючи специфіку «сталевих», зберігаємо конфіденційність щодо імені, військового звання та посади співрозмовника.
– Розкажіть про навчально-тренувальні завдання, поставлені на «Сі Бризі» перед українськими «морськими котиками».
– Насправді, завдань було чимало. За легендою одного із них, група терористів перевозила на судні контрабанду. Об’єднана група «морських котиків» – українських і болгарських морських спецпризначенців – здійснила захоплення морського судна, локалізувала і знешкодила терористів, знайшла контрабандний вантаж, передала його правоохоронним органам. Відпрацювали завдання в стислі терміни. Кажуть, оцінку «відмінно» ставить сам Господь Бог. Проте, вважаю, свою роботу українські і болгарські бійці виконали якісно.
– Чому легенда тренувань була такою, а напарниками українських морських спецпризначенців стали саме болгарські спецпризначенці?
– На «Сі Бризі», як і на інших масштабних військових навчаннях, кожен виконує свою ділянку роботи. Легенди детально розробляють, узгоджують у штабах – і задовго до самих навчань. Щодо «зв’язки» зі «спецами» інших країн, тут лотерея, цього разу випало так. Сьогодні Болгарія, наступного року може бути Грузія, Румунія, інша країна-партнер. Кінцевою метою є досягнути злагодженості, взаємосумісності між військовими підрозділами різних країн, які беруть участь у «Сі Бризі».
– А чи потрібні такі тренування, як на «Сі Бризі», українським бійцям із неабияким досвідом участі в справжній війні – аж від першого дня російської агресії? Бійцям, які, як зазначають в командуванні Сил спеціальних операцій, «виконували, виконують, будуть виконувати бойові завдання в зоні ООС»?
Результативніше воює той, хто тренується більш наполегливо. Чим більше натреш мозолів і проллєш поту, тим якісніше виконаєш бойове завдання
– Про «важко у навчанні – легко у бою» пам’ятаєте? Результативніше воює той, хто тренується більш наполегливо. Чим більше натреш мозолів і проллєш поту, тим якісніше виконаєш бойове завдання.
Болгарський спецназ, до речі, також має бойовий досвід. Нещодавно вони повернулися з Афганістану, де працювали у складі міжнародного військового контингенту (International Security Assistance Force ISAF – ред.). Інша річ, що неможливо порівнювати війну в Афганістані, де для стабілізації обстановки задіяна міжнародна коаліція сприяння безпеці, з «гібридною» війною, яку веде Російська Федерація всередині України. Росія воює без усіляких правил: не визнає військовополонених, піддає тортурам бранців, цілеспрямовано розстрілює санітарні автомобілі.
– «Сі Бриз» – це маневри масштабні, але чи єдині вони для українських «морських котиків»?
– Протягом року є навчання менші за масштабом. Наші внутрішні або спільні з іншими військовими структурами. Всі вони затверджені планами Генерального штабу.
А взагалі, звісно, тренуємось, навчаємось щодня. Так робить кожний підрозділ Сил спеціальних операцій – не тільки морський спецназ. Оскільки наші сили постійно застосовуються в зоні проведення ООС, маємо бути у постійній готовності. Фізичній, психологічній, професійній.
– Що з цього найголовніше для спецпризначенця?
– Так зване «відчуття ліктя». Впевненість у собі, у товаришу праворуч і зліва. Якщо щось трапляється, то або ти витягнеш його, або побратим витягне тебе. Звісно, кожен із нас має бути фізично розвинутим, професійно придатним і підготовленим, належати до певного психологічного типу.
Не менш важливим є бути відповідним внутрішньому клімату підрозділу. Група може просто не сприйняти тебе. Попри те, що фізично розвинутий, володієш кількома іноземними мовами, маєш якісь суперздібності і взагалі ідеальний як Джеймс Бонд (посміхається). Якщо колектив тебе не сприймає, працювати не зможеш. «Тиск згори» в цьому випадку неприйнятний – на відміну, скажімо, від підрозділів інших родів і видів Збройних сил.
– Бойове завдання – під водою, на суші чи в повітрі – це завжди ризик для життя, здоров’я. Чи підтримують в Силах спеціальних операцій своїх військовослужбовців, які отримали бойові поранення або травми?
На «Сі Бризі» як інструктор залучався військовослужбовець з ампутованою ногою. Кінцівку він втратив під час бойового завдання в зоні ООС
– Свого часу в командуванні ССО ухвалили принципове рішення: якщо за висновками військово-лікарської комісії до військової служби військовослужбовець не придатний, йому пропонують залишитися в частині на іншій посаді.
Наприклад, на «Сі Бризі» як інструктор залучався військовослужбовець з ампутованою ногою. Кінцівку він втратив під час бойового завдання в зоні ООС. Відпрацював відмінно. Попри отриману бойову травму людина не здалася, продовжує службу на іншій посаді – застосовує свої знання та потенціал як викладач.
В тіні залишається більшість нашої роботи. Якщо не вся. Так і повинно бути. Як у тій пісні: «Тихо прийшов, тихо пішов, ворога знищено, як був наказ»
Легендарною особистістю є нинішній головний старшина Сил спеціальних операцій. Пишаюсь, що знайомі особисто і спілкуємось. Він отримав поранення під час обстрілу «Градами», коли його евакуювали до Старобешівського шпиталю, їхній санітарний автомобіль був обстріляний знову. Двічі за день – найсерйозніші поранення. Тимчасово частково втратив працездатність. Не здався, пройшов реабілітацію, завдяки сім’ї і колегам поруч продовжує працювати в нашій структурі.
– Славу й шану за вдало проведену операцію зазвичай отримуєте не ви, не спецпризначенці. Не ображає?
– В тіні залишається більшість нашої роботи. Якщо не вся. Так і повинно бути. Як у тій пісні: «Тихо прийшов, тихо пішов, ворога знищено, як був наказ».
Раніше Морський центр спеціального призначення був у структурі Військово-морських сил. Кілька років тому був підпорядкований Силам спеціальних операцій.
Під час Антитерористичної операції військовослужбовці Центру брали участь у звільненні Торецька (колишній Дзержинськ), виводили підрозділи з-під Іловайська, проводили спеціальну розвідку та контрснайперську боротьбу в зоні своєї відповідальності в АТО/ООС.
За цей час Центр втратив двох командирів: капітан 1 рангу (посмертно) Олексій Зінченко загинув у вересні 2014 року при виконанні бойового завдання під Старобешевим, що на Донеччині; капітан 1 рангу Юрій Олефіренко – в бою під Маріуполем у 2015 році. Саме на честь Олефіренка отримав нове ім’я середній десантний корабель у складі ВМС України (колишній «Кіровоград»).
Читайте також: Інтерв’ю з командувачем Сил спеціальних операцій генерал-лейтенантом Ігорем Луньовим
Всі найважливіші та найцікавіші новини читайте на нашому каналі в Телеграмі – https://t.me/svoboda_radio
