Софія Школярчук
Жахливі форми катування, ґвалтування, психологічний терор, нелюдські умови утримання – це те, чому піддають проросійські бойовики захоплених ними людей, як військових, так і цивільних. Щоб ці злочини не підпадали під амністію і не мали терміну давності, Україна зобов’язана привести своє законодавство у відповідність до міжнародного кримінального права, наголошують правозахисники. «Нонсенсом» вони називають той факт, що на шостому році війни парламент зволікає із ухваленням таких змін. Наразі законопроект чекає на друге читання й остаточне ухвалення.
Від початку окупації Росією Криму наприкінці лютого 2014 року і приходу «русской весны» на схід України, тисячі людей піддавалися тортурам або були убиті російськими гібридними силами. Однак, українська правоохоронна система належно не реагує на ці злочини, бо немає відповідних законодавчих норм, або ж кваліфікує їх як звичайні кримінальні злочини.
«Ми тільки відспівали Небесну сотню, а я тоді координувала «Євромайдан SOS», ми працювали цілодобово, намагаючись допомогти родинам жертв, ми не встигли відрефлексувати це, як ми уже були вимушені направляти мобільні групи у Крим та на Схід, щоб документувати порушення прав людини. І через нас почали проходити дуже страшні історії…» – розповідає голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Люди розповідали про те, як їх самих або інших у них на очах:
- били,
- ґвалтували,
- відрізали пальці,
- розбивали коліна,
- забивали в дерев’яні ящики,
- виймали очі ложкою;
- прострілювали кінцівки
Серед них були люди літнього віку, вагітні жінки та діти. Коли перелік цих історій уже обраховувався сотнями, правозахисники зрозуміли, що мають справу із системною проблемою.
«Коли ти слухаєш ці розповіді, це дуже фруструє і нормальна людина хоче якось вплинути на ситуацію, щоб такого не було, і дати надію тим, хто вижив нехай і на відкладену в часі, але справедливість», – каже Матвійчук.
Проаналізувавши, що саме можна зробити в умовах гібридної війни, правозахисники зрозуміли, що національне кримінальне законодавство не підлаштоване під умови війни, у Кримінальному кодексі немає поняття «злочини проти людяності», стаття, де йдеться про воєнні злочини, виписана так, що від початку бойових дій по ній винесли тільки один вирок.
Правозахисники кажуть, що правоохоронні органи демотивовані, бо, мовляв, «злочинці все одно можуть бути амністовані». Так само думають і ті, хто скоює злочини на окупованих територіях.
Вони не сховаються за ілюзорним «путіним» і рано чи пізно понесуть покарання за свої злочиниОлександра Матвійчук
«Ухвалення цього закону дасть сигнал тим, хто утримує наших громадян у незаконних місцях несвободи, що вони не сховаються за ілюзорним «путіним» і рано чи пізно понесуть покарання за свої злочини. Тому, ухвалення закону – це застереження від застосування катувань та вчинення інших тяжких злочинів проти незаконно утримуваних на окупованих територіях людей, а отже – це може врятувати комусь життя», – наголошує Олександра Матвійчук.
До чого тут Нюрнберзький процес?
Війни змінюють не лише людські долі, а й право загалом, – нагадує один із розробників законопроекту із гармонізації українського кримінального законодавства з положеннями міжнародного права Костянтин Задоя, доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського університету імені Шевченка.
Як Друга світова війна розділила життя для старшого покоління на «до» і «після», так і агресія Росії проти України стала «водорозділом» теперішнього часу. І Нюрнберзький трибунал – визначальна подія в історії права – уперше довів, що є речі вищі за національне законодавство, що є міжнародні злочини.
Адвокати нацистських злочинців казали, що концтабори і знищення людей не вважалися злочинами у тогочасній Німеччині. Нюрнберзький трибунал відкинув ці аргументи як нікчемні
«Адвокати нацистських злочинців казали, що концтабори і знищення у них людей не вважалися злочинами у тогочасній Німеччині, не були порушенням закону нацистської держави.
Нюрнберзький трибунал відкинув ці аргументи як нікчемні і довів, що є діяння, які одразу підпадають під кваліфікацію міжнародного права і немає значення, як їх визначають національні закони. Це була грандіозна подія галузі права, і в той момент постало міжнародне кримінальне право», – зазначає Костянтин Задоя.
Агресія, геноцид, злочини проти людяності і воєнні злочини – це міжнародні злочини.
Те, що Росія робить у Криму проти кримських татар – це переслідування, тобто злочин проти людяності. Однак, в українському законодавстві немає норми, щоб так це кваліфікувати.
Що саме врегульовує законопроект?
Міжнародні злочини є найтяжчими злочинами, бо вони посягають на основи співжиття людей, пояснює ще один розробник закону юрист-міжнародник Антон Кориневич.
Тому, як фахівець із міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права Кориневич вказує, що у разі остаточного ухвалення запропонованих законодавчих змін можна буде належно кваліфікувати злочини бойовиків. Ці злочини не матимуть строку давності, вони підпадатимуть під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, а покарання за них буде більшим, аніж за вчинення загальнокримінальних (ординарних) злочинів
«За інформацією правоохоронних органів та правозахисних неурядових організацій, міжнародні злочини, ймовірно, вчинялися у лютому 2014 року на Майдані (зокрема, злочини проти людяності), вчиняються представниками окупаційної влади Російської Федерації на території окупованого Криму (злочини проти людяності та воєнні злочини), вчиняються представниками антиурядових організованих збройних угруповань та Російської Федерації під час збройного конфлікту на Донбасі (злочини проти людяності та воєнні злочини)», – пише Антон Кориневич.
Читайте ще: Збройна агресія Росії і законопроект про міжнародні злочини 9438. Слово за депутатами
Чи не зашкодить ухвалення закону українським добровольцям?
Розробники законопроекту стверджують, що «міфом є теза про небезпеки, які несе закон українським добровольцям.
«Ухвалення закону №9438 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права» не створює правових підстав для кримінального переслідування Міжнародним кримінальним судом українських військовослужбовців та інших осіб, що беруть участь у відбитті збройної агресії Російської Федерації на боці України», а отже не несе ніякої загрози українським військовим та не призведе до криміналізації самого факту участі українських громадян у відбитті збройної агресії Російської Федерації», – наголошує Антон Кориневич.
Учасники бойових дій, які брали участь в обговоренні, підтримують ухвалення цього закону.
Якщо хтось чинить злочини проти людяності, воєнні злочини – він має бути покараний
«Я був підданий тортурам із застосуванням усіх підручних матеріалів, які вони мали», – розповідає військовослужбовець, який був у полоні. Він також бачив, як катували і ґвалтували інших людей. На його думку, дуже важливо, щоб кати знали, що вони понесуть покарання.
«Якщо хтось чинить злочини проти людяності, воєнні злочини – він має бути покараний», – наголошують учасники бойових дій.
Законопроект №9438 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права» півроку чекав у парламенті на розгляд. Хоча розробники і подавали його за підтримки Мінюсту від уряду, правозахисникам, рідним жертв та самим потерпілим довелося не раз збиратися на акції, щоб спонукати Верховну Раду розглянути зміни.
6 червня 2019 року парламент – у першому читанні – ухвалив законопроект. Далі необхідно якнайшвидше ухвалити ці зміни в цілому, що вдосконалить правовий режим кримінальної відповідальності за тортури та інші діяння, що підпадають під кваліфікацію «міжнародних злочинів».
Законопроект розробила група українських та міжнародних експертів із національного кримінального права, міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права за найкращими міжнародними стандартами.
«Я хочу довести, що убивство мого сина є воєнним злочином» – Ніна Брановицька
Разом із депутатом Рибаком у Словʼянську вбили студента КПІ
Чи отримає Україна можливість належно карати за воєнні злочини?
