«Укртрансгаз» – в трансі: без коштів, без контрактів, без газу

24 червня закінчуються запаси технічного газу, потрібні для роботи української ГТС, повідомляє керівництво державного підприємства «Укртрансгаз». Купити газ воно не може через неплатежі його клієнтів-облгазів та низькі тарифи за послуги самого «Укртрансгазу». З цієї ж причини компанія не може використати кредити західних донорів на модернізацію. У Міненерговугілля та в інших профільних відомствах ситуацію не коментують. Представники адміністрації президента й частина експертів пояснюють кризу помилками в управлінні компанією та хибами тарифної політики. Інші експерти вважають кризу в «Укртрансгазі» наслідком системних неплатежів з боку структур Дмитра Фірташа.

ПАТ «Укртрансгаз» має дефіцит коштів, і тому не може вчасно розраховуватися за газ, куплений для власних виробничо-технологічних потреб. Як наслідок, деякі постачальники відмовляються надавати підприємству законтрактовані обсяги газу. Компанія почала бити про це на сполох із середини червня. За даними «Укртрансгазу», він має технічний газ для підтримки роботи системи лише до 24 червня.

Аукціони із закупівлі технічного газу не відбулися, повідомив «Укртрансгаз» 21 червня. Ішлося про газ, потрібний для роботи системи магістральних газогонів з липня по грудень, а це 880 мільйонів кубометрів, вартістю приблизно 5,7 мільярда гривень. На підприємстві вважають, що постачальники бояться укладати угоди, оскільки «Укртрансгаз» вже винен понад 4 мільярди за спожите цього року блакитне паливо, а коштів на своєчасну оплату нового газу він не має.

Того ж дня «Укртрансгаз» звернувся до своїх західних кредиторів – Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку з пропозицією переглянути умови чинних кредитів на модернізацію газогону «Уренгой-Помари-Ужгород».

«Укртрансгаз» стверджує, що не може виконувати угоду через дефіцит коштів на повернення кредиту, через погіршення фінансової стабільності (яка вже не відповідає вимогам кредитної угоди), через зменшення тарифів на послуги, які надає ця державна компанія та через критичний обсяг неплатежів, який залишається попри зниження тарифів. Окрім того, згаданий газогін можна реконструювати меншим коштом (125 мільйонів євро замість запланованих 300), оскільки Росія, найімовірніше, зменшуватиме обсяги транзиту блакитного палива через Україну до ЄС.

Що «пішло не так» в «Укртрансгазі»?

• Підприємство передбачало свою фінансову кризу ще наприкінці 2017 році, коли був змінений Кодекс газотранспорної системи. Це збільшило поле для зловживань та неплатежів за газ, заявила тоді член правління «Укртрансгазу» Тетяна Федорова: «Нова редакція Кодексу не відповідає ні європейським фаховим регуляторним нормативам, ні практикам європейських газових операторів. Вона містить ряд недосконалостей та суттєвих обмежень… Підміна понять «послуга балансування» та «несанкціонований відбір» (крадіжка) ресурсу оператора ГТС. Включення несанкціонованого відбору до послуги балансування призводить до масштабних фінансових маніпуляцій на ринку та реальної крадіжки ресурсу»,
• Борги облгазів за спожитий, але несплачений газ, а також за послуги балансування ростуть від 2016 року, і зараз сума боргу перевищує 35 мільярдів гривень, це 91% всіх боргів перед «Укртрансгазом».
• У травні 2019 року НКРЕКП знизила тариф на транспортування газу, відтак обігових коштів на підприємстві стало ще менше, «дохідна частина знизилася на 40%» і компанії загрожує дефолт – стверджують в «Укртрансгазі».
• За останні три місяці так званий «небаланс» на ринку газу сягнув 3,29 мільлярда гривень – на цю суму було відібрано газ, але не сплачено за нього. І ця сума лягла на «Укртрансгаз», який зобов’язаний балансувати ринок.
• Найбільшу частину «небалансу»(неоплаченого газу) накопичили облгази – це 3,22 мільярда гривень. Більшість облгазів в Україні пов’язують з фінансово-промисловою групою Дмитра Фірташа.
• «Укртрансгазу» майже не платять за послуги транспортування: за три місяці замовники транспортних послуг заплатили лише 2% від суми боргу, або 63 мільйони гривень, повідомляє «Укртрансгаз».

​Реакції влади

Про всі ці проблеми «Укртрансгаз» повідомив західним кредиторам. А також звернувся до Державної служби надзвичайних ситуацій, до НКРЕКП, до адміністрації президента та РНБО, а також до материнського підприємства і заодно ключового кредитора – НАК «Нафтогаз України».

• В ДСНС заявили, що класифікують рівень загрози у разі припинення роботи технологічного обладнання ГТС України як надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня.
• В адміністрації президента (в коментарі Радіо Свобода) заявили, що розв’язання проблеми – не в їхній компетенції, та що цим має займатися керівництво «Укртрансгазу» та його акціонера – «Нафтогазу».
• В РНБО та в Міненерго на час виходу публікації не відреагували на заяви «Укртрансгазу».
• Від НКРЕКП, якого газотранспортники звинувачують у заниженні тарифів, наразі також немає реакції. Однак джерела Радіо Свобода в цьому органі стверджують, що наразі тривають наради, на яких обговорюється зокрема і ця проблема.
• В НАК «Нафтогазі» заявили, що тривалий час підтримували «Укртрансгаз» фінансово, однак наразі вже не мають такої змоги, бо материнське підприємство мусить закуповувати газ для держави на зиму, тож йому самому бракує коштів.

Хто може розрубати «газовий вузол»?

В «Укртрансгазі» вважають, що крім власне неплатників (облгазів), розв’язувати кризову ситуацію мають РНБО, НКРЕКП, ДСНС. Та, певною мірою «НАК «Нафтогаз України».

24 червня, коли в «Укртрансгазу» мав закінчитися технічний газ, «НАК «Нафтогаз України» заявив, що наразі вже не має змоги надавати своєму дочірньому підприємству фінансову допомогу.

«Уже півроку ми говоримо про те, що «Укртрансгаз» може стати банкрутом через штучно занижені тарифи та несанкціонований відбір газу. На жаль, відповідальні органи обрали стратегію ігнорування поганих новин, і ситуація стала критичною. «Нафтогаз» підтримував «Укртрансгаз» скільки міг, і ми є їхнім найбільшим кредитором. Однак більше такої можливості немає. Ми повинні накопичувати газ у підземних сховищах і самі маємо дефіцит обігових коштів», – пояснив голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

Він наголосив, що головні причини кризи – зниження тарифу на транспортування газу та недоліки кодексу ГТС, а також системні неплатежі клієнтів «Укртрансгазу». Всю інформацію для аналізу та пошуку виходу з ситуації «Нафтогаз» готовий надати, обіцяє Коболєв.

24 червня, у день, коли в «Укртрансгазу» має закінчитися технічний газ, керівництво «Нафтогазу» зустрілося з представниками посольства США в Україні – для обговорення реформ у газовому секторі. Чи обговорювали на цій зустрічі кризу в «Укртрансгазі» – поки що невідомо.

Як виникла кризова ситуація в «Укртрансгазі»? Які є шляхи її розв’язання? Чи можна вважати збитки «Укртрансгазу» навмисним виведенням коштів із підприємства, та хто їх привласнив? З цими запитаннями Радіо Свобода звернулося до НКРЕКП, Міненерговугілля та інших профільних та інших профільних відомств. В НКРЕКП на момент виходу в публікації відмовили в коментарі, посилаючись на зайнятість голови та членів Нацкомісії. Схожі відповіді Радіо Свобода отримало від інших органів влади. В деяких випадках телефони профільних посадовців взагалі були відключені.

Ніхто у владі не має жодного бажання коментувати проблеми «Укртрансгазу» перед парламентськими виборами, оскільки ця тема є джерелом значного іміджевого негативу, так пояснюють ситуацію джерела Радіо Свобода в Кабінеті міністрів.

«Є два протилежних бачення цієї ситуації з «Укртрансгазом», а відтак і два протилежних варіанти виходу з кризи. І обидва вони – дуже непопулярні. Тому в передвиборчий період навряд чи хтось із політиків погодиться говорити про це,» – пояснює джерело Радіо Свобода.

Подолання кризи в «Укртрансгазі» – не в компетенції адміністрації президента, цим мають опікуватися керівництво компанії, а також керівники та наглядова рада «Нафтогазу», до структури якого входить це державне підприємство. Утім, подолання кризи треба розпочати з аналізу помилок, які накопичувалися у цьому секторі тривалий час, заявив у коментарі Радіо Свобода представник президента Володимира Зеленського в уряді Андрій Герус.

«Укртрансгаз» – це суб’єкт господарювання. Він має керівників, має акціонера (це «НАК «Нафтогаз України» – ред.). Це вони займаються господарською діяльністю та перш за все відповідають за те, що там відбувається. Ні адміністрація президента, ні якийсь інший політичний орган не займається сьогодні управлінням «Укртрансгазом». Саме для цього створені наглядова рада, корпоративне управління тощо. Тому це передовсім запитання до них. З того, що я розумію: є проблеми з платежами, з платіжною дисципліною. В Україні зростали тарифи, і це призвело до зростання кількості неплатежів. Нарощувалися проблемні питання, доки це, зрештою, не це вийшло в публічну площину. Що робити? Зараз потрібно зробити аналіз помилок яких припустилися раніше, і потім ці помилки потрібно крок за кроком виправляти», – пропонує Герус.

Хто «зробив» газову кризу? Думки експертів

Криза в «Укртрансгазі» є штучною, стверджує більшість експертів, опитаних Радіо Свобода. Втім, кожен з них по-своєму визначає, як головні причини кризи, так і її бенефіціарів.

Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев вважає, що корінь зла – неякісне управління «Нафтогазом» та незавершений розподіл цього газового гіганта на компанії, які опікуватимуться транспортною мережею, сховищами та видобутком блакитного палива.

«Ця криза – штучна, вона є наслідком неефективного управління «Нафтогазом» своїми дочірніми компаніями. Ця ситуація не могла б виникнути, якби на сьогодні відбулося розділення на компанії, що займаються суто своїми функціями. На жаль, цього не відбулося, і компанії, що утворюють «Нафтогаз», демонструють показники, які не відповідають очікуванням. «Укргазвидобування» не нарощує видобутку, «Укртрансгаз» – збитковий, попри значний російський транзит… В сухому залишку – питання: навіщо потрібна така неефективна компанія, як «Нафтогаз»? – наголошує експерт. – Він залишається«чорною скринею», недоступною для аудиту та контролю з боку органів влади».

Відтак, на думку Рябцева, нині важко довіряти фінансовим показникам «Нафтогазу»: їх складно перевірити з інших джерел, хоча ці фінансові показники можуть невдовзі «бути підставою для судових позовів».

Головна проблема – не в хибах управління, а в неплатежах з боку облгазів, стверджує, зі свого боку, експерт з питань енергетики Сергій Дяченко.

«Ті, кому невигідне прозоре балансування ринку газу, схоже, знайшли «лазівку». Не забуваймо, що понад 70% облгазів належать або контролюються Дмитром Фірташем. Решту – теж контролюють «олігархи», великі та маленькі. Вони довго пручалися, тому в Україні не могли запровадити прозорі правила балансування на ринку газу. Тоді зрештою норми балансування були змінені на непрозорі. І ось що з цього вийшло. До того ж, «Укртрансгаз» готують до передачі в управління, а далі – й до приватизації. І коли нависають такі борги – це дуже знижує вартість. Це може бути вигідно тим, хто хоче отримати цю компанію дешево», – прогнозує Дяченко.

Дефіцит коштів в «Укртрансгазі», так само як і робота профільних відомств, приносять вигоду певній фінансово-промисловій групі, наголошує блогер та громадський активіст, лідер партії «Демократична сокира» Антон Швець.

«НКРЕКП, по суті, було «приватною компанією» Фірташа, обслуговувало його бізнес. Який відбирав газ – і не платив. Позицію НКРЕКП підтримував і Кабмін, який, де-факто, захищає Фірташа. НКРЕКП затвердило таку версію «газового кодексу», який дає змогу не платити за газ до ухвали суду, а суди у нас, за бажання, тривають роками», – наголошує Антон Швець.

За його словами, газотранспортна компанія фактично дотувала уряд і підприємства Фірташа на такі, суми, які «жодна компанія не витримає».

Раніше в «Укртрансгазі» прогнозували, що ситуація розвиватиметься схожим чином – після того, як НКРЕКП змінив правила гри на ринку газу.

Як вирішуватимуть питання газових боргів перед «Укртрансгазом», а відповідно і боргів цієї компанії перед своїми постачальниками, стане відомо найближчим часом. Наразі конкретного рецепту подолання кризи з роботою мережі газогонів не озвучило жодне відомство.

Радіо Свобода охоче надасть змогу висловитися з цієї теми НКРЕКП, Міненерго, РНБО, бізнесмену Димтру Фірташу, облгазам та іншим сторонам, які мають своє бачення газової кризи та виходу з неї.