(Рубрика «Точка зору»)
Заяви кандидатів у президенти, навіть обґрунтовані та правдиві, не завжди додають їм переваг перед конкурентами. Іноді ці заяви настільки обтічні або неоднозначні, що краще би їх і не робили. Буває, що учасники президентських перегонів заявами просто намагаються підмінити дії. А подекуди і самі дії нічого не змінюють у перебігу виборчої кампанії. Цього тижня найбільше уваги привернули четверо учасників президентських перегонів.
Анатолій Гриценко здобув підтримку Андрія Садового, який заявив, що знімає свою кандидатуру з президентських виборів. Крім того, Дмитро Гнап заявив, що зробить так само, якщо дозволить його партія. Ці учасники перегонів не заперечували такої можливості ще від початку кампанії. Наразі не відомо, чому для реалізації ідеї вони обрали саме цей момент. Натомість зрозуміло, що соціологія допомогла кандидатам визначитися, кому та на чию користь зніматися з виборів. Кандидатський рейтинг Гнапа приблизно у двічі нижчий за рейтинг Садового. Садовий же, згідно з кількома соцопитуваннями, може розраховувати на кількість голосів виборців у 2-3 рази меншу, ніж Гриценко.
Те, що частина політиків із президентськими амбіціями здатні прийняти лідерство одного з них, що вони здатні до об’єднання і співпраці, український політичний процес лише прикрашає. Водночас немає ніяких гарантій, що Анатолій Гриценко отримає електоральні переваги від того, що Андрій Садовий та Дмитро Гнап знімуть свої кандидатури. По-перше, навіть якщо скласти рейтинги всіх трьох, то все одно вийде цифра, яка не обіцяє виходу в другий тур виборів. По-друге, проста арифметика у цьому випадку не працює – ніхто не може обіцяти, що відсотки Садового та Гнапа відійдуть саме Гриценкові. Решта кандидатів, у першу чергу лідери перегонів, можуть розраховувати, що частина виборців тепер переорієнтується на них.
Але, у будь якому разі, об’єднання Гриценка, Садового та Гнапа обіцяє зиск усім учасникам виборів: і претендентам, і виборцям. Якщо кандидатів у президенти станом на 31 березня виявиться не 44, а лише 42 – це означатиме, що виборчий бюлетень не метровий, як обіцяли, а на пару сантиметрів коротший. Це трохи полегшує завдання і збільшує шанси, що виборцям вистачить терпіння ознайомитися до кінця зі списком кандидатів.
Юлія Тимошенко з трибуни Верховної Ради заявила про початок процедури імпічменту президента Петра Порошенка. Це сталося після розслідування журналістів про ймовірне збагачення його оточення в оборонній сфері. Протягом трьох діб Тимошенко «розкачувала» тему імпічменту, аж поки в ефірі одного з українських телеканалів не визнала, що в нинішніх умовах імпічмент президента України неможливий. Бо, як заявляє Юлія Тимошенко, «генпрокурор є кумом президента», а парламентська більшість «заблокувала процес».
Наскільки відомо, Юлія Тимошенко має практичний досвід з оголошення імпічменту президента. У 2008 році юристи БЮТ напрацювали проект подання народних депутатів «Про ініціювання питання відсторонення президента України Ющенка Віктора Андрійовича з посади в порядку імпічменту у зв'язку з вчиненням злочинів». У 2010 році Тимошенко виступила з ініціативою імпічменту Віктора Януковича. Імпічменту, як пам’ятаємо, не сталося.
Українська Конституція процедуру імпічменту президента описує в загальних рисах. Але описує. Про генерального прокурора там не йдеться. Натомість там написано, що оголосити імпічмент може Верховна Рада трьома чвертями голосів після розслідування, перевірки процедури Конституційним судом та доведення провини президента у Верховному суді. Скільки часу тривав би такий процес? А якщо врахувати, що днями Конституційний суд визнав неконституційною норму закону, яку парламент ухвалив 3 роки тому? І зрештою, про початок чого заявляла Тимошенко? За місяць до президентських виборів.
Петро Порошенко також відреагував на журналістське розслідування про збагачення його оточення в оборонній сфері. За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був Ігор Гладковський. «Винні будуть притягнуті до відповідальності, якщо факти підтвердяться… Ні прізвище, ні посада нікого не мають захистити», – заявив Порошенко. Він, окрім того, підтримав відсторонення від посади першого заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського. Того самого Олега Гладковського, який до зміни прізвища у 2014-му був Олегом Свинарчуком, очолював виборчий штаб Петра Порошенка у Черкаській області, був співвласником корпорації «Богдан» і почесним консулом Сейшельських островів. Але ж про шанси на реалізацію заповіту Лі Куан Ю щодо «посадити трьох своїх друзів» не йдеться. Адже фігурантом розслідування журналістів є не Олег, а Ігор Гладковський, не друг, а лише його син.
Натомість мільйони українців отримали шанс таки подолати бідність. Адже, як повідомляє прес-служба президента, він наголошує, що «монетизація субсидій та індексація пенсій є початком ефективних кроків у боротьбі з бідністю в Україні». Найбіднішим пенсіонерам Петро Порошенко обіцяє по 1205 гривень додаткових виплат у березні та квітні 2019 року. А 3 мільйонам 700 тисячам домогосподарств він обіцяє живі кошти замість субсидій.
На 1205 гривень бідність не подолаєш, мабуть тому йдеться саме про «початок кроків». А от видати з держбюджету живі гроші на руки кільком мільйонам виборців перед виборами – це вже можна вважати за реальний крок. На жаль, це стало можливим не рік тому, не два, а тільки «зараз, коли ми подолали економічні наслідки російської агресії», як каже Порошенко. Проте ми їх «подолали», вже. Мабуть, відтепер не можна буде пояснювати низькі доходи українців «наслідками російської агресії»?
Володимир Зеленський заявив, що кожен охочий може запропонувати, хто «повинен бути: прем’єр-міністром, генеральним прокурором, головою СБУ, міністром закордонних справ, міністром оборони. Щоправда, йдеться лише про кожного охочого інтернет-користувача. Бо кадрові пропозиції приймаються сайтом команди кандидата в президенти та його сторінкою у Facebook. Ті, хто не мають доступу до мережі, свої кандидатури запропонувати не зможуть. Як і дізнатися про саму ініціативу щодо формування конфігурації влади.
Частина тих, хто таки має інтернет, почали задаватися питаннями: при чому тут прем’єр-міністр, якщо його призначає парламентська більшість?; а як з іншими, їх же теж парламент затверджує?; невже все так просто і призначать усіх, на кого покаже президент? Які би хто не шукав відповіді, слід враховувати, що Володимир Зеленський і не казав, що йдеться про якісь призначення. Він не обіцяв у разі своєї перемоги на президентських виборах вирішувати кадрові питання через оголошене нині опитування. Він просто запропонував висловлювати свою думку. У 30-секундному відео, яким Зеленський оголосив ініціативу, лише згадка про СБУ дає підстави припустити, що йдеться саме про Україну.
Утім свою порцію заяв від Володимира Зеленського отримали і ті, хто перед інтернетом надає перевагу телебаченню. Кандидат у президенти вперше у такому статусі з’явився в ефірі ток-шоу на каналі, де регулярно з’являється в статусі актора і ведучого. Щоправда, знову не обійшлося без інтернету, бо Зеленський чомусь не прийшов до студії, а лише зв’язався з нею за допомоги Skype. В цьому ток-шоу він заявив, що на сході України відбувається «реальна війна між Україною і Росією», та що її слід припинити шляхом переговорів із Росією за участі США та Великої Британії. Крім того, Зеленський запропонував платити за інформацію про корупціонерів і наголосив, що для кожного з них «знайдеться стаття в Карному кодексі». Точніших планів на майбутнє кандидата у президенти в цій програмі не пролунало.
Огляд попередніх тижнів президентської кампанії дивіться тут:
Порошенко з Тимошенко ділять шанси, Зеленський – осторонь
Порошенко витрачає, Зеленський знімає, а Тимошенко скаржиться
Лопата, шапки та Коельйо. Витівки і провали кандидатів за тиждень президентської кампанії
Порошенко зізнався, Бойка підтримують, а Зеленський всіх випередив
Президентська кампанія у витівках і провалах кандидатів. Підсумки тижня
Старт президентської кампанії у витівках і провалах кандидатів. Підсумки тижня
А ще більше новин та аналітики на тему виборів президента-2019 шукайте у спецтемі Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
