«Світова безпека – це розбитий пазл», який нікому зібрати, вважають автори звіту, виданого напередодні відкриття Мюнхенської безпекової конференції (15-17 лютого). На головний безпековий форум обговорити зростання глобальної нестабільності приїдуть президент України Петро Порошенко, віце-президент США Майк Пенс, канцлер Німеччини Ангела Меркель, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та понад 100 міністрів з усього світу. Цього тижня на вихідних у Мюнхені вони обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку і що робити з наявними конфліктами, як, наприклад, тим, що відбувається на території України після анексії Росією Криму та агресії на Донбасі.
Автори звіту, що працювали під керівництвом німецького дипломата та керівника конференції Вольфганга Ішінґера, від самого початку висловлюють претензії до США. Світ перебуває у кризі, але Сполучені Штати лише погіршують ситуацію, вважають вони.
«У новій ері змагання між великими державами, США, Китаєм та Росією, відсутнє лідерство у тому, що ми називаємо ліберальним міжнародним порядком», – пише у вступному слові німецький дипломат, колишній посол Німеччини у США Вольфганг Ішінґер.
На його думку, причини нестабільності зрозумілі – президент США Дональд Трамп не зацікавлений у тому, щоб виконувати міжнародні угоди, його твіти відверто підважують роль ключових безпекових інституцій – НАТО чи ООН. Як вважає Ішінґер, виглядає, що США свідомо відмовляється від лідерства у тому, що ще називається «вільним світом».
Конкуренцією між США та Росією – пояснює Ішігнґер події на сході Європи. У звіті мовиться, що для таких країн, як Вірменія, Азербайджан, Грузія Україна, Молдова і навіть Білорусь зв’язок з Росією, яка є економічно слабшою за Захід і використовує методи тиску на сусідів, не виглядає привабливо. При цьому ані Захід не готовий відкрити їм двері, ані Росія не готова їх «відпустити». Тож ці країни опинилися у невизначеності.
Захід і Росія навряд чи зблизяться
Україна, на думку авторів звіту, найбільше постраждала від падіння безпекового порядку в Європі, котрий склався після Другої світової війни. Анексія Росією Криму та підтримка нею збройного конфлікту на сході України, додають вони, коштували життя понад 10 тисячам людей. Але нині конфлікт поширюється і на Азовське море, яке, як пишуть автори, Росія має намір контролювати одноосібно, в порушення договору з Україною від 2003 року, що гарантував обом країнам вільний рух по ньому. У Криму, за даними звіту, Росія збільшила контингент до 28 тисяч військових та модернізує Чорноморський флот. Цим Росія намагається встановити більший контроль над акваторією Чорного моря. У свою чергу НАТО збільшує свої можливості щодо опору та захисту. Тож на найближчу перспективу зближення позицій Росії та Заходу, і таким чином полегшення ситуації для країн, що опинилися між ними, не виглядає реальним.
У звіті також наведені дані про розташування російських військ у Криму, включно з ракетними військами, які мають на озброєнні балістичні ракети радіусом дії до 300 кілометрів, що покривають більшу частину території України та значну частину Чорного моря.
Також звіт наводить цікаву статистику про те, що громадськість у різних країнах Європи думає про можливість конфліктів на континенті. Найвищою таку можливість вважають жителі України – 60%, що й не дивно, бо такий конфлікт вже точиться на території України. Найменше про можливість війни в Європі замислюються німці – лише 5% вважають її дуже ймовірною і 23% погоджуються, що це можливо. Подібні дані у Франції, а от на сході Європи – латиші, поляки, серби, росіяни вважають можливість такої війни досить високою.
На запитання: «Чи ви вважаєте конфлікт в Україні внутрішньою справою цієї країни, яка сама має його вирішувати?» ствердно відповіли 35% французів, 40% німців, але найдивовижніше, що ще більше в цьому переконані росіяни і самі українці, 64% і 63% відповідно. При цьому на запитання про санкції проти Росії українці відповіли, що їх потрібно продовжувати і розширяти – 66%, підтримують їх у цьому поляки – 62%, латвійці – 36%, а от серед німців таких лише 17%, а серед французів – 33%. А от росіяни і серби вважають санкції незаслуженими – їх підтримує лише по 6% населення у відповідних країнах.
Про можливий шлях вирішення конфлікту можуть свідчити дані опитування про використання допомоги ООН і «блакитних шоломів» – найбільше в ефективність цього рішення вірять поляки – 62%, по 53% – українців та латвійців, приблизно однаково – 48% і 49% – французи і німці, 34% і 37% – росіяни і серби.
Європа не готова перебирати лідерство
Аналітики наголошують, що Європа не готова займатися стратегічним плануванням і не підготовлена до ери змагання між головними центрами сили. Але 2019-й буде знаменним роком для ЄС, коли союз має покинути Велика Британія, мають відбутися парламентські вибори і переобрання керівника Європейського центрального банку.
У пазлах, які розглядає Мюнхенський безпековий форум, Китаю відводиться роль головної сили, що протистоятиме США на перспективу, а Росія виглядає як привід для занепокоєння у безпековому плані вже зараз. Більше уваги приділяється і гравцям другого ряду – Франції, Німеччині, Великій Британії, Канаді та Японії, яким доведеться перебирати більше відповідальності за світову безпеку.
