12 грудня у парламентському комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин була представлена концепція Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Серед учасників заходу – народні депутати, науковці, представники єврейської та ромської спільнот, дипломати, громадські активісти. Після презентації обговорення вийшли за рамки концепції Меморіалу, учасники дискусій говорили про відсутність в Україні державної політики вшанування жертв геноцидів, які мали місце на теренах України у 20-му сторіччі тощо.
Концепція Меморіалу (меморіального центру) Голокосту «Бабин Яр» раніше була презентована українському урядові і міській владі Києва, міжнародним організаціям, Кнесету (парламентові) Ізраїлю; до її розробки долучились українські та закордонні науковці, повідомила виконавчий директор Центру Яна Барінова.
Побудова Меморіального центру базується на повазі до історичної пам’яті, знанні невикривленої історії та вивченні її уроківЯна Баринова
За її словами, Меморіальний центр виконуватиме насамперед просвітницьку функцію, а не буде «просто пам’ятником на знак пошани загиблих».
«Побудова Меморіального центру базується на повазі до історичної пам’яті, знанні невикривленої історії та вивченні її уроків. Ми виходимо з того, що дослідження минулого (війни, Голокосту, геноцидів та інших злочинів) і поширення знань про них є одним з найкращих способів наочно довести цінність миру», – наголосила Баринова.
Політик і громадський діяч з Ізраїлю, дисидент радянських часів Натан Щаранський, який є головою наглядової ради Меморіалу, у своєму виступі наголосив: Бабин Яр – не лише місце вшанування сотень тисяч знищених у роки Голокосту євреїв, у майбутньому центрі треба представити інформацію про втрати у роки Голокосту не лише в Україні, а й у цілій Європі.
Дотепер у різних куточках світу відбуваються новітні геноциди, тотальне порушення прав людини є «системним, є частиною державної політики», зазначив Щаранський. Як приклад, він навів ув’язнення у Росії українського режисера, лауреата міжнародної премії імені Сахарова – Олега Сенцова.
Варто поширювати інформацію про ті події з точки зору вивчення уроків минулогоГеоргій Логвинський
Подивитись на трагедію Бабиного Яру у контексті геноцидів двадцятого століття та порушення прав людини рекомендує і заступник голови парламентського комітету з прав людини Георгій Логвинський.
«Бабин Яр, серед іншого, уособив порушення прав людини як державну політику. Варто говорити про необхідність не лише вшановувати пам’ять жертв цієї політики, а і поширювати інформацію про ті події з точки зору вивчення уроків минулого. Наразі, якщо ми говоримо про Україну, то мова іде про необхідність розбудови державою політики пам’яті та системи міжетнічної злагоди на основі толерантності та взаємопорозуміння. Вкрай важливо створювати центри, які б виховували демократичне суспільство і протистояли порушенню прав людини», – каже депутат.
Створення Меморіалу – справа держави – фахівці
Народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький зауважив: нинішня концепція Меморіалу у Бабиному Ярі потребує змін, враховуючи російську агресію проти України та оприлюднені архіви спецслужб щодо діяльності УПА.
Участь української держави необхідна, оскільки серед ініціаторів побудови Меморіалу – представники держави, котра здійснює агресію проти УкраїниМикола Княжицький
Також до розробки і втілення концепції Меморіалу більш активно повинна долучитись держава, вважає депутат.
«Держава має підтримати громадську ініціативу з побудови Меморіалу, адже держава дотепер не має політики вшанування пам’яті жертв геноцидів та репресій. Щодо Бабиного Яру, то участь української держави необхідна, оскільки серед ініціаторів побудови Меморіалу – представники держави, котра здійснює агресію проти України» – наголосив Княжицький.
Він вважає за доцільне підписати угоду між Україною та Ізраїлем, яка би активізувала наукові дослідження проблематики Голокосту тощо. Також варто до роботи над концепцією Меморіалу долучити фахівців з Українського інституту національної пам’яті та архівів радянських спецслужб, які в Україні відкриті.
Про можливий вплив на концепцію з боку Росії та брак уваги з боку влади України говорили українські дослідники геноцидів.
Голова Асоціації єврейських общин (ВААД-Україна) Йосип Зісельс у розмові з Радіо Свобода наголошував, що Меморіал у Бабиному Яру «має створювати Україна, а не російські олігархи».
А тим часом, у наглядовій раді Меморіалу почали збирати артефакти для майбутньої музейної експозиції і незабаром запустять більш як десять освітніх програм із вивчення історії та уроків Голокосту й продовжуватимуть наукові та просвітницькі проекти, які ініціювала команда центру, повідомила Яна Баринова.
29 вересня 2016 року, у день 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, президент України Петро Порошенко ініціював створення Меморіалу жертвам Голокосту. Подібні ініціативи раніше висували представники єврейської та української інтелектуальної спільнот, наголошуючи, що створення меморіального місця – справа державної ваги.
На сьогодні на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» на сьогодні встановлені пам’ятники та пам’ятні знаки, які нагадують про події нацистської окупації Києва, коли в урочищі розстрілювали людей за етнічною ознакою (євреїв та ромів), діячів ОУН та радянських військовополонених, психічно хворих і порушників комендантської години, зазначив у розмові з Радіо Свобода директор заповідника Борис Глазунов.
