Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Малкович вважає, що вшанування жертв Голодомору поки не стало «душевним болем» для українців
Голодомор знищив в Україні у 1932-1933 роках від семи до десяти мільйонів осіб. Така кількість людей могла би скласти населення цілої держави: 8-мільйонної Австрії або 5-мільйонної Данії. Дотепер науковці рахують не лише кількість загиблих під час Голодомору українців, осмислюють наслідки Великого Голоду для України та світу, а і шукають шляхи для збереження пам’яті про цю трагедію. Цим проблемам присвячений міжнародний форум «Україна пам’ятає. Світ визнає», присвячений 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні, який триває впродовж 22-24 листопада у Києві за участю близько сотні науковців з України та інших країн світу.
Упродовж 1932-1933 років 28 тисяч українців вмирали від голоду щодоби; 1168 осіб – щогодини, 20 людей – щохвилини. Такою була розплата за волелюбність українського народу та опір селян сталінській колективізації, наголосив на відкритті форуму «Україна пам’ятає. Світ визнає» віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.
Нелюдський злочин Голодомору має бути відкритий та визнаний геноцидом, усупереч спробам Москви (Росії) приховати або заперечити його
Степан Кубів
Україна має далі нести правду про Голодомор світові і працювати над тим, щоб все більше держав визнавали Голодомор геноцидом українського народу, вважає урядовець.
«Нелюдський злочин Голодомору має бути відкритий та визнаний геноцидом, усупереч спробам Москви (Росії) приховати або заперечити його, щоб ніколи і ніде не повторився цей страшний злочин проти людини та людяності», – зазначив урядовець.
Степан Кубів
Він вважає, що для того, аби зберегти пам’ять про Великий Голод та сталінські репресії проти українців, у цілому треба посилити «просвітницький, інформативний напрямок»: про проблематику Голодомору українці мають говорити на міжнародних зібраннях істориків і правників, політиків та лідерів публічних думок; цьому треба присвячувати просвітницькі та мистецькі заходи з проблематики Великого Голоду. Щодо України, то Кубів пообіцяв, що найближчим часом уряд планує розпочати «повномасштабне спорудження» другої частини Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» у Києві.
Український Голодомор очима австрійця
1/15Змучене населення втратило будь-який інтерес до картин вихолоджених і вмираючих людей на вулицях міста
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/15Жінки розмовляють про свої буденні справи на тлі трупу людини, померлої від голоду
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/15Черги напроти пункту видачі молока
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/15На харчовому ринку в Харкові. Кожна пляшка молока, яку відчайдушно стискають у руках, є дуже цінним надбанням
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/15Трупи померлих від голоду на вулицях Харкова викликають у перехожих принаймні співчуття
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/15Голодні та забуті всіма діти, так звані «безпритульні» («безпризорные»)
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/15Голод примушує селян мігрувати
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/15Безпритульні діти сидять на купі каміння
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/15Голодуюча дитина лежить на вулиці міста. Це нікого не хвилює
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/15У відчаї жителі Харкова взяли в облогу порожній торговельний кооператив «Хаторг». Тут роздавали їжу
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/15Співчуття зникає
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/15Трупи померлих від голоду лежать обабіч вулиць. Перехожі не звертають на них більше жодної уваги
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/15А цей труп усе ще збуджує цікавість
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
14/15На природі, посеред розквітлих дерев, прикріплене попередження про те, що тут заборонено ховати померлих
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
15/15Трупи тих, хто помер від голоду, ховають у колективних могилах
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Назад
Вперед
Як вберегти пам'ять про Великий Голод?
Українці дізнались правду про Голодомор завдяки спільним зусиллям науковців, політиків, правників, громадських активістів – тепер їм час об’єднати зусилля, аби про Великий Голод дізнався світ, і тут величезну роль відіграють свідчення тих, хто пережив Голодомор, адже цих людей лишилась «лічена кількість», наголосив міністр культури України Євген Ніщук.
Лауреат Шевченківської премії, письменник і видавець Іван Малкович зауважив: попри просвітницьку та інформаційну роботу науковців й освітян, урядових та громадських інституцій, вшанування жертв Голодомору не стало «душевним болем» для українців. Трагічні наслідки Голодомору митець пропонує розглядати у контексті сталінських репресій та нищення українців у 1930-х роках.
У 1932-33 роках нас нищили масово, а потім добивали вибірково – мистецьку еліту. І сталось це винятково через людоненависницький режим північного сусіда України
«У 1932-33 роках нас нищили масово, а потім добивали вибірково – мистецьку еліту. І сталось це винятково через людоненависницький режим північного сусіда України. Ми мусимо про це не забувати. Зрозуміло, чому про Голодомор, про репресії не говорили у радянський час – за це тоді можна було «загриміти» у Сибір. Але ж тепер! Подивіться, як мало свічок пам’яті полум’яніють у вікнах киян, і не тільки киян! Суцільна байдужість» – констатує Малкович.
Донецьке село Удачне та Голодомор 1932–33 років у фотографіях Марка Залізняка
1/26Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/26Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Назад
Вперед
Кількість українців, які вважать Голодомор геноцидом, зростає – В’ятрович
Володимир В’ятрович
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у свою чергу наголосив: щороку зростає кількість українців, які вважають Голодомор геноцидом. У 2010 році так вважали близько 60 відсотків українців, то станом на 2018 рік таких уже майже 80 відсотків, навів історик дані опитувань соціологічної групи «Рейтинг».
До 85-х роковин Голодомору інститут розгорнув інформаційну кампанію, яка включає, серед іншого, соціальну рекламу, виставку «Україна 1932-1933 років. Геноцид голодом». Як повідомив В’ятрович в інтерв’ю для Радіо Свобода, наразі виставка працює у приміщеннях кількох іноземних посольств, а 24 листопада відкриється в усіх обласних центрах України.
«Виставка вказує і українцям, і світовому співтовариству на причини та механізми скоєння більшовиками, радянською владою злочину. Який можна кваліфікувати як акт геноциду, як злочин проти людства», – зауважує В’ятрович.
Вселенський патріарх Варфоломій I (в центрі) під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Поруч пам’ятного знаку на Михайлівській площі в Києві, 26 липня 2008 року
