Доступність посилання

Степан Кубів: «Щодня від голоду помирали близько 28 тисяч осіб»

Малкович вважає, що вшанування жертв Голодомору поки не стало «душевним болем» для українців
Малкович вважає, що вшанування жертв Голодомору поки не стало «душевним болем» для українців

Голодомор знищив в Україні у 1932-1933 роках від семи до десяти мільйонів осіб. Така кількість людей могла би скласти населення цілої держави: 8-мільйонної Австрії або 5-мільйонної Данії. Дотепер науковці рахують не лише кількість загиблих під час Голодомору українців, осмислюють наслідки Великого Голоду для України та світу, а і шукають шляхи для збереження пам’яті про цю трагедію. Цим проблемам присвячений міжнародний форум «Україна пам’ятає. Світ визнає», присвячений 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні, який триває впродовж 22-24 листопада у Києві за участю близько сотні науковців з України та інших країн світу. ​

Упродовж 1932-1933 років 28 тисяч українців вмирали від голоду щодоби; 1168 осіб – щогодини, 20 людей – щохвилини. Такою була розплата за волелюбність українського народу та опір селян сталінській колективізації, наголосив на відкритті форуму «Україна пам’ятає. Світ визнає» віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Нелюдський злочин Голодомору має бути відкритий та визнаний геноцидом, усупереч спробам Москви (Росії) приховати або заперечити його
Степан Кубів

Україна має далі нести правду про Голодомор світові і працювати над тим, щоб все більше держав визнавали Голодомор геноцидом українського народу, вважає урядовець.

«Нелюдський злочин Голодомору має бути відкритий та визнаний геноцидом, усупереч спробам Москви (Росії) приховати або заперечити його, щоб ніколи і ніде не повторився цей страшний злочин проти людини та людяності», – зазначив урядовець.

Степан Кубів
Степан Кубів

​Він вважає, що для того, аби зберегти пам’ять про Великий Голод та сталінські репресії проти українців, у цілому треба посилити «просвітницький, інформативний напрямок»: про проблематику Голодомору українці мають говорити на міжнародних зібраннях істориків і правників, політиків та лідерів публічних думок; цьому треба присвячувати просвітницькі та мистецькі заходи з проблематики Великого Голоду. Щодо України, то Кубів пообіцяв, що найближчим часом уряд планує розпочати «повномасштабне спорудження» другої частини Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» у Києві.

Український Голодомор очима австрійця

Змучене населення втратило будь-який інтерес до картин вихолоджених і вмираючих людей на вулицях міста
1/15 Змучене населення втратило будь-який інтерес до картин вихолоджених і вмираючих людей на вулицях міста
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Жінки розмовляють про свої буденні справи на тлі трупу людини, померлої від голоду
2/15 Жінки розмовляють про свої буденні справи на тлі трупу людини, померлої від голоду
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Черги напроти пункту видачі молока
3/15 Черги напроти пункту видачі молока
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
На харчовому ринку в Харкові. Кожна пляшка молока, яку відчайдушно стискають у руках, є дуже цінним надбанням
4/15 На харчовому ринку в Харкові. Кожна пляшка молока, яку відчайдушно стискають у руках, є дуже цінним надбанням
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Трупи померлих від голоду на вулицях Харкова викликають у перехожих принаймні співчуття
5/15 Трупи померлих від голоду на вулицях Харкова викликають у перехожих принаймні співчуття
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Голодні та забуті всіма діти, так звані «безпритульні»  («безпризорные»)
6/15 Голодні та забуті всіма діти, так звані «безпритульні»  («безпризорные»)
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Голод примушує селян мігрувати
7/15 Голод примушує селян мігрувати
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Безпритульні діти сидять на купі каміння
8/15 Безпритульні діти сидять на купі каміння
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Голодуюча дитина лежить на вулиці міста. Це нікого не хвилює
9/15 Голодуюча дитина лежить на вулиці міста. Це нікого не хвилює
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
У відчаї жителі Харкова взяли в облогу порожній торговельний кооператив «Хаторг». Тут роздавали їжу
10/15 У відчаї жителі Харкова взяли в облогу порожній торговельний кооператив «Хаторг». Тут роздавали їжу
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Співчуття зникає
11/15 Співчуття зникає
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Трупи померлих від голоду лежать обабіч вулиць. Перехожі не звертають на них більше жодної уваги
12/15 Трупи померлих від голоду лежать обабіч вулиць. Перехожі не звертають на них більше жодної уваги
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
А цей труп усе ще збуджує цікавість
13/15 А цей труп усе ще збуджує цікавість
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
На природі, посеред розквітлих дерев, прикріплене попередження про те, що тут заборонено ховати померлих
14/15 На природі, посеред розквітлих дерев, прикріплене попередження про те, що тут заборонено ховати померлих
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Трупи тих, хто помер від голоду, ховають у колективних могилах
15/15 Трупи тих, хто помер від голоду, ховають у колективних могилах
Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.
Назад
Вперед

Як вберегти пам'ять про Великий Голод?

Українці дізнались правду про Голодомор завдяки спільним зусиллям науковців, політиків, правників, громадських активістів – тепер їм час об’єднати зусилля, аби про Великий Голод дізнався світ, і тут величезну роль відіграють свідчення тих, хто пережив Голодомор, адже цих людей лишилась «лічена кількість», наголосив міністр культури України Євген Ніщук.

Іван Малкович
Іван Малкович

Лауреат Шевченківської премії, письменник і видавець Іван Малкович зауважив: попри просвітницьку та інформаційну роботу науковців й освітян, урядових та громадських інституцій, вшанування жертв Голодомору не стало «душевним болем» для українців. Трагічні наслідки Голодомору митець пропонує розглядати у контексті сталінських репресій та нищення українців у 1930-х роках.

У 1932-33 роках нас нищили масово, а потім добивали вибірково – мистецьку еліту. І сталось це винятково через людоненависницький режим північного сусіда України

«У 1932-33 роках нас нищили масово, а потім добивали вибірково – мистецьку еліту. І сталось це винятково через людоненависницький режим північного сусіда України. Ми мусимо про це не забувати. Зрозуміло, чому про Голодомор, про репресії не говорили у радянський час – за це тоді можна було «загриміти» у Сибір. Але ж тепер! Подивіться, як мало свічок пам’яті полум’яніють у вікнах киян, і не тільки киян! Суцільна байдужість» – констатує Малкович.

Донецьке село Удачне та Голодомор 1932–33 років у фотографіях Марка Залізняка

Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
1/26 Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Садиба селянина Залізняка М. Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік
2/26 Садиба селянина Залізняка М. Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Обмолот зернових у дворі куркуля Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і
3/26 Обмолот зернових у дворі куркуля Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930–1933 роки
4/26 Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930–1933 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
5/26 Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району
6/26 Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік
7/26 Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки
8/26 Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
9/26 Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік
10/26 Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
11/26 Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного, с. Удачне Гришинського району Донецької області, отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року
12/26 Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного, с. Удачне Гришинського району Донецької області, отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930–1933 роки
13/26 Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930–1933 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930–1932 роки
14/26 Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930–1932 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-і роки
15/26 Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Червоноармійський район Донецької області, 1930-і роки
16/26 Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Червоноармійський район Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Похорон сільського активіста в селі Сергіївка Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
17/26 Похорон сільського активіста в селі Сергіївка Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селяни села Удачне Донецької області з конфіскованими колоссям біля сільради, 1932 рік
18/26 Селяни села Удачне Донецької області з конфіскованими колоссям біля сільради, 1932 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Видача продуктів колгоспникам на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного Донецької області, 1933 рік
19/26 Видача продуктів колгоспникам на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
20/26 Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік
21/26 Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Збір мерзлої картоплі в полі колгоспу імені Д. Бєдного у селі Удачне Донецької області, 1933 рік
22/26 Збір мерзлої картоплі в полі колгоспу імені Д. Бєдного у селі Удачне Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Бригадний двір в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
23/26 Бригадний двір в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
24/26 Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
25/26 Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулення селянина у селі Удачне Донецької області Маслюка Павла, 1934 рік
26/26 Розкуркулення селянина у селі Удачне Донецької області Маслюка Павла, 1934 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Назад
Вперед

Кількість українців, які вважать Голодомор геноцидом, зростає – В’ятрович

Володимир В’ятрович
Володимир В’ятрович

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у свою чергу наголосив: щороку зростає кількість українців, які вважають Голодомор геноцидом. У 2010 році так вважали близько 60 відсотків українців, то станом на 2018 рік таких уже майже 80 відсотків, навів історик дані опитувань соціологічної групи «Рейтинг».

Люди правди. Чому важливо знати про Голодомор?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:20:16 0:00

До 85-х роковин Голодомору інститут розгорнув інформаційну кампанію, яка включає, серед іншого, соціальну рекламу, виставку «Україна 1932-1933 років. Геноцид голодом». Як повідомив В’ятрович в інтерв’ю для Радіо Свобода, наразі виставка працює у приміщеннях кількох іноземних посольств, а 24 листопада відкриється в усіх обласних центрах України.

«Виставка вказує і українцям, і світовому співтовариству на причини та механізми скоєння більшовиками, радянською владою злочину. Який можна кваліфікувати як акт геноциду, як злочин проти людства», – зауважує В’ятрович.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Голодомор-геноцид 1932–1933 років і нинішній погляд на ворога через приціл

Світ починає розуміти, що політику терору продовжує Путін – генсекретар СКУ про Голодомор

Зона голоду на заході закінчувалася на кордоні УСРР: подільські хроніки

У Росії не визнають Голодомор 1932–1933 років геноцидом, бо головне – «не здавати своїх»

Вселенський патріарх Варфоломій I (в центрі) під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Поруч пам’ятного знаку на Михайлівській площі в Києві, 26 липня 2008 року
Вселенський патріарх Варфоломій I (в центрі) під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Поруч пам’ятного знаку на Михайлівській площі в Києві, 26 липня 2008 року
XS
SM
MD
LG