Історії свідків, твори класиків, щоденники іноземних журналістів, кінохроніки та ексклюзивні фото, за які свого часу розстрілювали… Все це головні аргументи, на які спираються режисери та сценаристи, щоб за допомогою кіно заявити на весь світ про геноцид українського народу в 1932–1933 роках. Світові режисери запевняють: до того моменту, як почали знімати кіно про Голодомор, навіть не здогадувалися, яка це болюча тема для України. Радіо Донбас.Реалії зібрало дев’ять фільмів, які вкотре доводять, що Голодомор 1932–1933-го – це спланована акція радянської влади.
«Голод-33» (1991) – екранізація «Жовтого князя» Василя Барки
Перший художній фільм про штучний голод 1932–1933 років, знятий за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь». Стрічка україномовна.
У 1932 році, попри врожайний рік, у людей відбирають усі запаси, їжу та худобу, аргументуючи це створенням колгоспів. Люди шукають залишки насіння на полях, їдять бур’яни, пацюків, а далі – починають їсти одне одного. «Голод-33» – це чорно-біла трагедія очима маленької голодної дитини, родина якої – звичайні селяни, що через радянський штучний голод також несуть втрати.
Прем’єра фільму «Голод-33» відбулася на телебаченні за день до історичного референдуму 1991 року, який підтвердив Незалежність України.
Знімальна група хотіла відправити копію фільму одному з ініціаторів проведення Голодомору – Лазареві Кагановичу, секретареві ЦК ВКП(б). Але в останній день зйомок фільму Каганович помер.
«Українська ніч 33-го» (1994–1998) – чотири серії як етапи сприйняття Голодомору
Перший фільм про Голодомор вже незалежної України. Саме у цій стрічці викладені факти, які раніше не були почуті суспільством, зазначають експерти. Фільм створений на основі кіно- та фотодокументів. За деякі з кадрів автори заплатили своїм життям, адже за зйомки голодуючих українців у 1933 році розстрілювали.
Фільм складається з чотирьох серій – «Страх», «Жах», «Гільйотина» та «Справа Грушевського». У кожній із частин автори наголошують, що Голодомор – це загальнопланетарна трагедія, як і світові війни. Також у фільмі вперше прозвучала думка, що Голодомор має вшановуватися на загальнонаціональному рівні, а комуністичний режим потрібно засудити і заборонити, як і фашизм.
У 1990-х роках комуністична партія наполягала на забороні фільму, але перший президент України Леонід Кравчук підтримав публічний показ.
«Радянська історія» (2008) – аналіз систематичних масових репресій в СРСР
Латвійський документальний фільм, який демонструє всі злочини Радянського Союзу з початку і до кінця Другої світової війни. Також автори фільму звертають увагу на систематичні масові репресії, вбивства та геноцид протягом багатьох років влади СРСР. Це і Червоний терор, і Голодомор, і Катинський розстріл, і окупація частин Польщі та країн Балтії. У фільмі використані унікальні кадри з документальних радянських та нацистських кінохронік, а також інтерв’ю з колишнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим, дисидентом Володимиром Буковським, екс-співробітником ГРУ Віктором Суворовим.
«Радянська історія» викликала бурхливу реакцію в Росії. Фільм назвали пропагандистським і антиросійським. 17 травня 2008 року у Москві відбулася демонстрація прокремлівської організації «Росія молода», під час якої перед посольством Латвії спалили манекен із зображенням автора фільму Едвінса Шноре.
«Живі» (2008) – український голод у світовій історії
Спогади страшного дитинства, тих часів, коли у батьків забирали всю їжу, села вимирали з голоду, а ті, хто виживав, став «армією рабів». Тепер вони дорослі, і зі сльозами на очах згадують ті часи й кажуть: краще б вони не народжувалися.
Історії свідків Голодомору поєднано із записами зі щоденника британського журналіста Ґарета Джоунза. Документи, що цитуються у фільмі, вказують: уряди деяких країн знали про біду в Україні, але були байдужі до чужої болі. Український голод вплітається у світову історію – параліч економіки США, прихід до влади Гітлера в Німеччині, війна більшовицького уряду із селянством.
Фільм «Живі» було відзначено нагородами на кінофорумах у Женеві, Єревані та Батумі.
«Поводир» (2014) – розстріл бандуристів у Харкові: міф чи правда?
На початку 1930-х років до Харкова приїжджає американський інженер Майкл Шемрок разом зі своїм сином Пітером. До його рук потрапляють секретні документі про заплановане масове вилучення продовольства радянською владою. Через цю інформацію Шемрока вбивають, а його син, ставши свідком вбивства батька, втікає з Харкова. Допомагає йому сліпий бандурист Іван Кочерга – в минулому командир роти армії УНР, який зазнав поранення в голову та осліп…
Гаслом фільму є фраза: «Заплющ очі – дивись серцем». Головні ролі грають народний артист України Станіслав Боклан, співачка Джамала та правнук українського дисидента Михайла Сороки – Антон Святослав Грін. Вперше в Україні до зйомок було запрошено 60 незрячих людей. Окрім незрячих акторів, у кінофільмі знімалися справжні лірники та кобзарі зі Львова, Сумщини та Луцька.
Крім того, «Поводир» в українських кінотеатрах транслювався за допомогою тифлоперекладу. Фактично це ще одна додаткова аудіодоріжка, коментар, який начитує диктор, розповідаючи для незрячих про події на екрані.
«Голодомор. Забутий геноцид» (2014) – знайти сили, щоб уперше розповісти про той біль
Перший французький фільм про Голодомор, заснований на історії однієї родини, що походить із Вінниччини – чоловік пережив трагедію 1932–1933 років і тепер живе у Франції. Зйомки відбуваються у його рідному селі.
Також режисерка стрічки Бенедікт Бане знімала відео на Харківщині, Полтавщині та Київщині. Найбільше її вразило, що герої, розповідаючи про свій жахливий досвід голоду, відкрилися так, немов вперше за довгі роки змогли порушити болючу тему.
Фільм базується на архівних документах, коментарях експертів з України та Франції і свідченнях численних очевидців.
«Гіркі жнива» (2017) – народний бунт проти сталінських репресій
Талановитий художник-селянин, нащадок козацького роду Юрій разом зі своєю коханою Наталкою вимушені приймати всі удари та утиски радянської влади. Проте коли земляки стають жертвами штучного голоду і сталінських репресій, Юрій піднімає повстання проти сталінського свавілля, а Наталка очолює «жіночий бунт».
Кінофільм про історію кохання в розпал українського Голодомору 1932–1933 років знятий канадцями українського походження Джорджем Менделюком, Ієном Ігнатовичем та Річардом Бачинським. Зйомки відбувалися у Великобританії та Україні під час президентства Віктора Януковича, який не визнавав Голодомор геноцидом, через що режисери не розголошували інформацію про фільм. Завершилися зйомки за два дні до втечі Віктора Януковича.
Це перша англомовна художня кінокартина про Голодомор. Майже всі актори – з Великобританії та Канади. У головному складі двоє українців: Остап Ступка та Олександр Печериця з київського театру імені Івана Франка. В картині також використовуються композиції українського гурту «ДахаБраха» та фольклорного гурту «Рожаниця».
«Голод до правди» (2018) – схожість методів сталінського режиму та Володимира Путіна
Канадська журналістка Рея Клайман подорожує Україною у 1932 році та стає свідком початку штучного голодомору. Вона не боїться висвітлювати цю проблему, за що її називають «буржуазною порушницею спокою» і виганяють із Радянського Союзу. Вона одна з перших і єдиних, хто намагається донести світову про геноцид проти українського народу.
Її історія переплітається вже з сьогоденням – війна на сході України. Головні герої тепер – родина спецпризначенця Збройних сил України Сергія Глондаря, що потрапив до полону в бою під Дебальцевим після того, як за угодою «Мінськ-2» російські гібридні сили мусили перейти до перемир’я.
Автори фільму «Голод до правди» проводять паралелі між методами сталінського режиму в СРСР і режиму президента Росії Володимира Путіна. У стрічці звучать пісні Джамали, ONUKA, гуртів ДахаБраха і Dakh Daughters.
«Ґарет Джоунз» (2019) – історія журналіста, якого чомусь не хотіли почути
У 2019 році на екрани вийде фільм польської режисерки Аґнешки Холланд, присвячений Голодоморові.
На початку 30-х років британський журналіст Ґарет Джоунз їде до Москви, щоб спробувати взяти інтерв’ю у диктатора Йосипа Сталіна (головну роль грає Джеймс Нортон – зірка серіалів «Війна і мир» та «МакМафія»). У столиці СРСР він знайомиться з журналісткою Адою Брукс, яка відкриває йому очі на жорстокість радянського режиму. Ґарет розпочинає своє розслідування і розкриває правду про масові репресії українського народу та Голодомор.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Голодомор-геноцид 1932–1933 років і нинішній погляд на ворога через приціл
Світ починає розуміти, що політику терору продовжує Путін – генсекретар СКУ про Голодомор
Зона голоду на заході закінчувалася на кордоні УСРР: подільські хроніки
У Росії не визнають Голодомор 1932–1933 років геноцидом, бо головне – «не здавати своїх»
