В Одесі вже вдруге обирають проект меморіалу загиблим учасникам бойових дій на Донбасі – попередній у 2016 році, за офіційною версією, відхилили через відсутність асоціацій із антитерористичною операцією (навесні цього року президент України Петро Порошенко оголосив про завершення Антитерористичної операції і початок Операції об'єднаних сил) та неспівпадіння із духом часу. Нові скульптурні композиції подавали на конкурс молоді художники, студенти і зараз в соціальній мережі Facebook триває голосування – обирати пропонують між двома проектами. В комісії переваги не отримала жодна зі скульптур, тому вирішили спитати одеситів.
Яким буде меморіал воїнам Одеси і області, які загинули в зоні бойових дій на Донбасі, пропонують вирішити одеситам – комісія не може обрати між двома варіантами. Голосування триває на Facebook-сторінці заступника міського голови Одеси і голови комісії зі створення меморіалу Андрія Котляра. Міська влада наголошує: результати голосування у Facebook візьмуть до уваги, але комісія буде також радитися із експертами – архітекторами, художниками і скульпторами. В самій комісії голоси розділилися – одна з робіт отримала перевагу лише в один голос, цього, вважають, недостатньо. Всього на цей, вже другий конкурс, подали 11 проектів.
Обирати пропонують між двома фіналістами – авторами ескізів центральних фігур меморіалу, які подали на конкурс в травні 2018 року. Автор першої роботи – позаштатний радник міністра культури України з питань формування військової політики і взаємодії з військовими підрозділами Олександр Канібор, колишній боєць полку «Азов». Автор другої – студент магістратури Одеської державної академії будівництва і архітектури Віталій Мельник. Над ескізом він працював разом із доцентом кафедри дизайну архітектурного середовища академії Віктором Токарем.
Автор, чий проект центральної фігури переможе в конкурсі, буде також працювати над проектом всього меморіалу – встановити його планують поблизу будівлі Одеської обласної державної адміністрації.
Канібор каже, що він вже також надав проект всього меморіалу, а не тільки центральної фігури – в нього попросили організатори: «Ми додали туди ще загальну експозицію із плитами, стелами, підсвіткою. На плитах будуть написані імена загиблих».
На проект надихнув бойовий досвід, каже Канібор – три з половиною роки він служив і воював в підрозділі «Азов». Центральна фігура зображує кількох військових, які їдуть на бойовій машині піхоти чи іншій броньованій техніці. Пам’ятник планують робити з граніту: з сірого – фігури людей, з червоного – «силует броні». Над моделлю він працював близько трьох місяців.
«Коли ти на «броні» їдеш, і люди це бачать, то це відчуття, яке ти не зможеш забути. В мене зображені бійці зверху на броні – танкіст виглядає з люку, інші там сидять. Гранітний постамент символізує своїми гострими кутами бронетехніку. Той, хто це відчував, розуміє, що це таке», – говорить Канібор. Він спеціально відмовився від відчуття і настрою жалості – каже, що радянська традиція із людьми, що плачуть, не для нього. Батько Канібора – скульптор, сам Олександр зазвичай пише картини, в нього було кілька виставок у Львові, Дніпрі та інших містах.
На проект надихнули розповіді ветерана – магістр академії будівництва
Віталій Мельник розповідає Радіо Свобода: до студентів звернулися у травні цього року ветерани бойових дій на Донбасі. Студентів зібрали в актовому залі академії і пояснили, що архітектори-метри не можуть створити пам’ятник, який би асоціювався із учасниками бойових дій, тому звертаються до молоді.
«Перший ескіз – тризуб та солдат, який сидить, – я намалював на парі, коли до нас прийшов учасник АТО (зараз ООС – ред.), полковник Сергій Шестаков. Він розповідав про свою участь у війні на сході України, про своїх загиблих побратимів, про свої відчуття там. Говорив також, що би вони там хотіли бачити – і я одразу намалював ескіз. Потім ми вже разом із Віктором Токарем додали ще одного солдата, потім додали ще жінку, оскільки волонтери і медичні сестри докладали також великі зусилля», – говорить Мельник. На постаменті також має бути написано: «Борцям за волю і цілісність України».
Полковник Сергій Шестаков – колишній десантник, він брав участь в бойових діях на сході України в складі батальйону МВС «Шторм», був заступником командира підрозділу. Також він зараз входить в комісію з відбору робіт як голова громадської спілки «Об’єднання громадських організацій учасників, ветеранів та інвалідів антитерористичної операції міста Одеси та Одеської області». Також в комісію входять голови інших громадських організацій, пов’язаних із АТО, учасники бойових дій і волонтери.
Попередній конкурс до уваги не беруть, хоча призові гроші автор отримав
Це вже друга спроба створити меморіал. Перше рішення про необхідність увіковічити імена загиблих приймали в Одеській міській раді ще влітку 2015 року. Склад комісії тоді був іншим, зокрема, туди не входили представники громадських організацій.
На попередній конкурс подали сім проектів, було голосування конкурсного журі, і один з проектів переміг, говорить секретар комісії, директор департаменту внутрішньої політики Одеської міської ради Олександр Жильцов. Проект-переможець чимось нагадував київську стелу на Майдані незалежності.
В конкурсі тоді переміг Олександр Токарев – відомий в Одесі скульптор, за проектами якого в Одесі встановили десятки пам’ятників – музиканту Леоніду Утьосову, акторці Вірі Холодній, одеському міліціонеру та інші.
«Але коли почали обговорювати цей проект, то вирішили, що неможливо сьогодні «АТОшникам» ставити такий пам’ятник. Він не асоціюється ані з патріотизмом, ані з духом часу, ані з самою АТО. Тому переможця нагородили, але вирішили проект допрацювати, поспілкуватися із студентами», – говорить Жильцов.
Навесні цього року президент України Петро Порошенко оголосив про завершення Антитерористичної операції і початок Операції об'єднаних сил.
Проводити голосування стосовно нових проектів вирішили, оскільки комісія не змогла дійти до єдиної думки, різниця в підтримці проектів становила лише один голос. Якщо і це голосування не допоможе, міська влада обіцяє працювати за повною процедурою – оголосити громадські слухання.
«Ми поки вирішили не розпочинати процедури громадських слухань, оскільки все ж таки більше учасники АТО і родини загиблих мають впливати на цей процес. Якщо зараз знову розділяться думки, буде неможливо обрати один проект, тоді будем залучати спеціалістів і працювати в цьому напрямку», – обіцяє чиновник.
