Київ – Понад чотириста тисяч першачків цього року навчатимуться за новими стандартами. Новий закон про освіту та низка пов’язаних із ним нововведень були сприйняті часом суперечливо: питання суспільства викликали «прикріплення» школярів до місця реєстрації їхнього проживання, а розширення викладання українською предметів у школах нацменшин стало причиною дискусій та ультиматумів іноземних політиків та дипломатів. То що саме чекає на школярів та їхніх батьків після першого дзвоника?
Менше зубріння – більше спілкування
Із цього року стане довшим адаптаційний період, аби дитина звикла до школи, діти працюватимуть не тільки з учителем, але й одне з одним у групах, розповідає радниця міністра освіти і науки Оксана Макаренко.
Окрім того, навчання стане більш практично орієнтованим, дітям розповідатимуть, як вирішувати практичні завдання, каже вона.
Звичайних оцінок та щоденників також не буде.
«Буде свідоцтво досягнення учня, у якому відображатиметься більше категорій: не тільки скільки слів він навчився читати за хвилину, а й як він, наприклад, розвинувся у плані вирішення конфліктів. Буде портфоліо учня, яке він сам робить, і можна буде подивитися всі роботи і проекти, які дитина робила в школі», – зазначає радниця міністра.
Вчителі теж змінюються: цього року онлайн-курс підвищення кваліфікації пройшли понад 160 тисяч педагогів, розповідає Оксана Макаренко. Це більше, аніж планувалося, оскільки до 22 тисяч вчителів початкових класів додалися також інші педагоги, каже вона.
Новий освітній простір і мінімум підручників
Якщо раніше шкільний простір був переважно дисциплінарним, то тепер він має стати розвивальним, анонсує інша радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник.
Уряд виділив цільову субвенцію на закупівлю нового обладнання та дидактичних матеріалів для школи – це мільярд гривеньІванна Коберник
«Також уряд виділив цільову субвенцію на закупівлю нового обладнання та дидактичних матеріалів для школи – це мільярд гривень, який був пропорційно розподілений між усіма областями згідно з кількістю дітей, кількістю шкіл і кількістю класів. І цей мільярд мав бути розподілений таким чином: 40% на нові навчальні матеріали, 40% – на нові меблі, зокрема, мобільні одномісні парти, і ще 20% – на закупівлю нового комп’ютерного обладнання», – розповідає вона.
Водночас, за її словами перед цим уряд виділив ще одну додаткову субвенцію на фабрики друку – великі принтери, на яких вчителі мали б роздруковувати додаткові матеріали для уроків.
«Але, на жаль, ця субвенція використана на близько 70% зараз по Україні. Тобто не зважаючи на те, що гроші на рахунки обласних влад надійшли ще сім місяців тому, ще не всі закупили ці фабрики друку, і це – відповідальність місцевої влади», – каже Іванна Коберник.
Кабінети української у школах нацменшин
Новий закон про освіту передбачає, що початкова освіта може повністю здобуватися мовою національної меншини з 1 по 4 клас, але з одночасним вивченням державної мови, розповідає Іванна Коберник.
Вчителям української мови у школах національних меншин має виплачуватися максимальна надбавка – 30%Іванна Коберник
«Так само була виділена додаткова цільова субвенція на оснащення кабінетів української мови у школах національних меншин. Також вчителям української мови у школах національних меншин, згідно з постановою Кабінету міністрів, має виплачуватися максимальна надбавка – 30%. Для них також були організовані додаткові курси підвищення кваліфікації», – каже вона.
Водночас, за словами Коберник, зараз є намір, аби українську мову діти вивчали ще з дитячого садка.
Школа для всіх
Цього року школа стає інклюзивною: батьки можуть написати заяву, що їхня дитина має інвалідність, і тоді директор створить інклюзивний клас, розповідає Оксана Макаренко.
«Законодавство вже дозволяє брати помічника вчителя. Навчання проходять педагоги, в тому числі – дистанційний курс. Окрім того, міняється сама система: відкриваються по всій Україні ресурсні центри, де навчаються корекційні педагоги, які надають послуги із розробки із індивідуальних програм», – зазначає вона.
Законодавство вже дозволяє брати помічника вчителя. Навчання проходять педагоги, в тому числі – дистанційний курсОксана Макаренко
На переконання Макаренко, із точки зору методичної підготовки українські школи готові, більш гострим може бути адаптація таких дітей у класах і у суспільстві загалом.
«Дуже важливо про це говорити багато, щоб цих дітей не цькували у школах. Розробляється багато практичних порад і для вчителів, і для батьків», – зауважує радниця міністра.
За її словами, такими ініціативами опікується не тільки уряд, а й різні громадські організації.
У школу – за «пропискою»: чим завершилась дискусія
У квітні цього року Радіо Свобода вже писало про ідею МОН зараховувати першокласників у першу чергу до шкіл, за якими закріплений будинок, в якому ті зареєстровані, тоді як до інших шкіл натомість можна потрапити «за наявності вільних місць».
Проект цього наказу тоді розкритикували правозахисники, вказуючи на дискримінацію та корупційні ризики, зокрема – через незрозумілий принцип цього територіального розподілу: за однією школою могло бути закріплено кілька будинків, а за іншою – кілька вулиць.
Результатом дискусії стало те, що перелік документів, яким батькам пропонували довести своє місце проживання, спочатку розширили, а в ухваленому варіанті порядку зарахування до шкіл – взагалі прибрали (місце проживання пропонують вказувати у заяві батьків), розповіла Радіо Свобода менеджерка з адвокації Центру інформації про права людини Альона Луньова.
Батьки зверталися до «підприємців» для оформлення місця реєстрації або орендиАльона Луньова
«Але де-факто такі документи вимагалися, хоча в порядку такого переліку немає. Тож ми знаємо, що великі міста – такі як Київ, Дніпро, Одеса – зіткнулися з ситуаціями, коли батьки змушені були звертатися, зокрема, до «підприємців», які оформлювали або місце реєстрації, або договір оренди, що підтверджував місце проживання дитини», – каже вона.
Окрім того, за даними експертки, ця норма виявила багато проблем і з недостатньою кількістю шкіл і з якістю навчання у цих школах: для прикладу, у Києві на наявну кількість дітей потрібно побудувати ще мінімум сім нових шкіл.
У деяких школах набрали таку кількість класів, що буде 1-ЖАльона Луньова
«Нам коментували, що у деяких школах набрали таку кількість класів, що буде 1-Ж», – зауважує Луньова.
На її думку, проблеми з прогнозуванням кількості дітей, які планують цього року піти до школи, пов’язані, зокрема з тим, що обліку таких дітей не було, а також тим, що ринок оренди житла в Україні – здебільшого «сірий», і орендодавці не погоджуються підписувати офіційний договір і платити податки.
За словами Оксани Макаренко, зараз вже майже всі діти пройшли зарахування до перших класів.
«Якщо хтось не дійшов до школи, то це теж не проблема. Вони можуть звернутися до свого районного управління освіти – і воно допоможе знайти школу. Місць у школах вистачає на всіх. У більшості шкіл по Україні – по 10-15 дітей у класі. Просто наповнюваність нерівномірна», – каже радниця міністра.
НА ДОТИЧНУ ТЕМУ:
Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною
У МОЗ радять, як «без стресу» почати навчальний рік
Знову до школи. Скільки коштує підготувати школяра до навчання?
