Ринок житлово-комунальних послуг (ЖКП) в Україні не запрацював. Не вистачає підзаконних актів, які мав ухвалити Кабінет міністрів. Вони вже розроблені, але їх не виносять на розгляд. Заступник голови профільного комітету Олена Бабак заявила, що секретаріат уряду блокує повноцінне ухвалення закону про ЖКП і на те є три причини.
Літо цього року мало розпочатися зі старту роботи ринку житлово-комунальних послуг. За задумом, схема його роботи така: споживачі через управителя обирають виконавців послуг, які найбільше їм підходять. Варто зауважити, що справжній ринок ЖКП можливий лише в обслуговуванні внутрішньо будинкових мереж та абонентському сервісі. А водопостачання, теплопостачання, електро- та газопостачання – це монополії, і конкуренції там бути не може.
Тим не менше, ринок комунальних послуг у червні повноцінно не запрацював. Закон, який це все регулює, вступив у дію лише частково, в тому, що стосується управління. Упровадження решти змін відтермінували до травня 2019 року.
Чому відклали впровадження реформи?
Наразі в Україні фактично діє два закони про ЖКП: новий – у тому, що стосується управління, і старий – у всьому іншому.
Така ситуація склалась через те, що уряд не встиг ухвалити всі необхідні підзаконні акти, пояснює директор Офісу підтримки та впровадження реформ Мінрегіону Юлія Перчук. Насамперед, проблеми є в законодавчому полі, з алгоритмом припинення надання комунальних послуг у разі несплати, нарахування пені, тощо. При цьому, за словами експерта з житлово-комунальних питань «Реанімаційного пакету реформ» Тетяни Бойко, підзаконні акти вже розроблені, але затримуються в Кабміні.
Більше того, Кабінет міністрів навіть не затвердив типового договору, який потрібно укладати з управителем. Однак у законі чітко прописано, що такий договір люди можуть розробляти самостійно.
Хто й чому блокує реформу?
Блокують ухвалення закону з трьох причин: світоглядної, політичної та бізнесової, зазначає заступник голови профільного комітету Олена Бабак.
Що стосується світогляду, за її словами, проблема в тому, що в секретаріаті уряду не розуміють, для чого потрібна ця реформа.
«Там є люди, які живуть старими думками. І маючи вплив адміністративний, не виносять постійно на засідання уряду (підзаконні акти – ред.). Саботаж світоглядний», – каже Бабак.
Цей саботаж підтримують органи місцевого самоврядування. Але ці мають здебільшого бізнесовий інтерес. Вони мають свої комунальні підприємства, які тривалий час освоювали бюджетні кошти, зазначає Бабак. Приміром, жителі одного з будинків у Вишневому через систему ProZorro дізналися, що на ремонт ліфтів у їхньому будинку було списано 300 тисяч гривень. Але вони живуть у новобудові, і ремонту в них не було. Насправді їм просто застелили в ліфтах лінолеум.
Забудовники й частина політиків також чинять спротив реформуванню ЖКП, адже вони є власниками компаній із обслуговування житла. Ці люди штучно створюють перепони, наголошує Бабак.
Окрім того, не варто забувати і про тих політиків, які, наприклад, будують дитячі майданчики чи замінюють вікна в будинках у передвиборчий період. Після набрання чинності закону про ЖКП все це вони зможуть робити тільки після погодження зі власниками будинків.
Що можна робити вже зараз?
Вже зараз співвласники багатоквартирних будинків можуть самі обирати форму правління: робити це самостійно чи обирати управителя. Управитель повинен дбати про те, щоб у будинку комфортно жилося. Він повинен укладати договори з постачальниками і контролювати якість послуг.
Якщо ОСББ цього не зробило, орган місцевого самоврядування має провести конкурс на кожен будинок і визначити для них управителя.
Деякі міста вже проводять такі конкурси, а деякі ще чекають. Але вже видно конкуренцію в цій сфері, каже Бойко.
«Деякі пропонують тарифи за квадратний метр обслуговування будинку 7-8 гривень, а деякі вже 5-6 гривень за ті самі послуги», – розповідає вона.
Якщо ж люди не об’єднані, немає ні ОСББ, ні якоїсь ініціативної групи, то їм потрібно, принаймні, об’єднатися.
