З червня цього року вся комуналка в Україні мала запрацювати за новими правилами. Втім, Кабінет міністрів не затвердив усіх механізмів роботи нового закону. Хоча 90% з цих документів вже розроблені, зазначила експерт з житлово-комунальних питань «Реанімаційного пакету реформ». Дію декотрих положень закону відклали до 2019 року. Профільний віце-прем’єр Геннадій Зубко зазначив, що реформа ця непроста, й існують розбіжності в її впровадженні.
Ухвалений ще минулого року закон перетворює радянську комуналку на своєрідний ринок, дає право відмовитися від ЖЕКів і самостійно обирати, кому і за що платити.
Згідно з новими правилами, на комунальному ринку залишається лише три гравці:
- Споживачі. Це звичайні мешканці квартир або їхні об’єднання (ОСББ).
- Виконавці послуг. Це компанії, що надають відповідні послуги: постачають воду, електроенергію, вивозять сміття, прибирають територію, ремонтують під’їзди і так далі.
- Управитель. Це людина або компанія, або навіть ЖЕК, на плечі якої лягає турбота про те, щоб у будинку було комфортно жити. Він повинен укладати договори із постачальниками і контролювати якість послуг. Якщо управителя щось не влаштовує в послугах, які надаються, вони можуть знайти їм заміну. Якщо ж мешканцям будинку не подобається сам управитель, то вони можуть замінити і його.
За задумом авторів проекту така схема мала в майбутньому допомогти забути про різноманітні комунальні проблеми.
Однак із ухваленим законом трапилась заминка, розповідає експерт з житлово-комунальних питань «Реанімаційного пакету реформ» Тетяна Бойко.
Під це законодавство треба більш ніж 100 підзаконних актівТетяна Бойко
«Під це законодавство треба більш ніж 100 підзаконних актів. І уряд фактично мав рік часу. 90 відсотків з цих документів розроблені. Але вони десь загубились в стінах кабінетів. Чи в юридичному департаменті, чи на погодженні», – каже Бойко.
Кабінет міністрів не затвердив усіх механізмів роботи нового закону. Асоціація міст України, яку очолює київський голова Віталій Кличко, закликала уряд і парламент відтермінувати реформу. І дію положень, які стосуються комунальних послуг, відклали до 1 травня 2019 року.
Профільний віце-прем’єр Геннадій Зубко зазначив, що реформа ця непроста, й існують розбіжності в її впровадженні.
Все, що стосується житлових послуг нібито запрацювало, але здебільшого тільки на папері.
Наприклад, уряд досі не погодив правила управління будинками і типовий договір, які мешканці мають укладати з компаніями-управителями.
Але вже зараз можна принаймні обирати управителя.
Не всі адміністрації міст хочуть, щоб люди гуртувалися і вирішували в своєму доміСофія Лінн
За перипетіями навколо реформування української комуналки спостерігають представники Світового банку. Вони навіть готові допомагати в отриманні грантів. Багато працюють напряму із мешканцями міст, але з чиновниками чи не щороку починають діалог спочатку. Міські голови не підтримують новий закон, каже керівниця проекту Світового банку з енергоефективності Софія Лінн.
«Не всі адміністрації міст хочуть, щоб люди об’єднувалися і починали ухвалювати рішення в своєму домі, тому що поки в тебе громадянське суспільство не об’єднане, набагато легше керувати процесом», – припускає Лінн.
За її словами, в Україні понад 20% будинків представлені об’єднанням власників. І саме вони, наголошує вона, роблять процес реформ незворотнім.
Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».
