Київ – Голосіївський суд узяв під цілодобовий домашній арешт на два місяці координатора праворадикальної організації С14 Сергія Мазура, якого підозрюють у причетності до нападу на табір ромів на Лисій горі. Адвокат Мазура, що пропонував віддати його на поруки, висловив намір оскаржувати це рішення, а сам підозрюваний, тим часом, обіцяв пізніше розповісти подробиці про напад на стихійне поселення, який, за його словами, відбувся до того, як представники С14 прийшли того дня на Лису гору.
Взяти на поруки координатора С14 на засідання прийшли двоє народних депутатів – Юрій Тимошенко із фракції «Народний фронт» та Ігор Луценко з «Батьківщини».
Вони це не робили для себе: їм ніхто не платив, вони нічого не вкрали, вони хотіли зробити краще для всіхЮрій Тимошенко
«Чи вони праві в тому, що вони зробили, чи вони не праві – вони це робили заради всіх нас, заради всієї громади людей, які проживають, заради всього українського району. Вони це не робили для себе: їм ніхто не платив, вони нічого не вкрали, вони хотіли зробити краще для всіх», – зазначив Тимошенко у своїй промові, додавши, що він уже брав на поруки 41 людину, і ніхто з них не порушував умови, які встановлював суд.
Ігор Луценко, який трохи спізнився на початок розгляду, натомість заявив, що вважає сутички на Лисій горі зумовленими рейдерством землі, а не расовою ненавистю, тому вважає конфлікт штучним.
«Ми, до речі, ніколи не з’ясовували, яка національність у забудовників», – сказав він.
Суддя, однак, ухвалила рішення про цілодобовий домашній арешт до 18 вересня. Тепер Сергій Мазур буде змушений постійно перебувати за місцем реєстрації, носити електронний браслет та здати свої закордонні паспорти.
Його адвокат Дмитро Біловчук заявив про намір оскаржувати це рішення. За його словами, Мазуру неналежним чином оголосили підозру: клопотання про запобіжний захід направили до суду ще до того, як він набув статусу підозрюваного. Окрім того, на думку Біловчука, у нього є запитання і до слідства.
«Інкриміновані події були 20-21 квітня. Тяжко зрозуміти, бо в показах потерпілих немає дати. Потерпілі були допитані 26 червня – тобто через два місяці», – сказав адвокат.
Як зазначив Дмитро Біловчук, його підзахисного впізнали по фотографії.
Адвокат вважає, що свідчення п’яти потерпілих, які зараз долучені до справи, стилістично схожі між собою – наче їх писала одна людина. Підтвердити чи спростувати це, однак, можливості немає, тому що оприлюднено було тільки свідчення однієї людини – під час засідання на його прохання суддя зачитала покази однієї з потерпілих: жінка розповідає, що хоча нападники були у масках, декого з них вона може впізнати, бо ті не одразу закрили обличчя. Зокрема, за словами потерпілої, це стосується чоловіка, який координував дії нападників.
Прокурор, тим часом, від коментарів журналістам відмовлялася – підтвердила тільки, що задоволена рішенням суду.
Несподівані заяви і ляпас журналісту
Натомість сам Сергій Мазур після засідання висловлював оптимізм. За його словами, домашній арешт – не найгірший варіант, адже за інкримінованою йому статтею – групове хуліганство – можна було потрапити під арешт у СІЗО. Водночас, саму справу він оцінює, як тиск на організацію.
«Я вважаю, що це більше – політично вмотивовано, щоб показати, що у нас є так звана боротьба з неонацистами, расистами і тому подібними ксенофобами», – сказав Сергій Мазур.
Він озвучив журналістам свою версію подій, зазначивши, зокрема, що на Лису гору С14 запросили поліцейські і комунальники – аби ті допомогли гарантувати їм безпеку під час спілкування із мешканцями стихійного поселення.
«У п’ятницю 20-го числа (20 квітня – ред.) один із наших представників, представники комунальних служб, соціальних служб, райдержадміністрації прийшли на Лису гору і побачили таку картину, що там представники поліції, зокрема – дільничні, вони ламали ці намети, вони вже їм погрожували, вони вчиняли ще певні неправомірні дії, про які ми скажемо потім, і буде відкрите нове кримінальне провадження», – сказав Мазур.
Радіо Свобода звернулася із запитом до управління Нацполіції Києва щодо озвучених моментів і очікує на відповідь.
Слово також брав й інший активний учасник С14 Євген Карась, анонсувавши журналістам акцію через кілька годин.
Пізніше стало відомо, що представники організації привезли вантажівку сміття під Голосіївський райвідділ, що розслідує справу про погром на Лисій горі.
Під Голосіївським судом, між тим, трапився ще один інцидент за участі Карася. Той почав сваритись із журналістом «Громадського» Ігорем Бурдигою і несподівано вдарив його по обличчю. Збоку при цьому на Бурдигу настрибував із кулаками і лайкою ще хтось із присутніх під судом радикалів. Їх відтіснила поліція.
Що відомо про «погромні» справи станом на зараз
За словами адвоката Сергія Мазура, його підзахисний на даний момент – єдиний, кому оголосили підозру у зв’язку зі справою про погром на Лисій горі.
Провадження за фактом нападу поліція почала 25 квітня – за статтями «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії» та «хуліганство». Це відбулося після того, як видання LB.ua поширило відео, на якому видно, як роми втікають від молодиків із ціпками та газовими балончиками.
До цього, 24 квітня, керівник київської поліції Андрій Крищенко в інтерв’ю 112.ua 24 квітня заявив, що на Лисій горі спалили сміття на суботнику, а не табір ромів. Він зазначив, що поліція не отримувала жодної скарги від ромів на побої чи насильство.
21 квітня Сергій Мазур повідомив про демонтаж стихійного поселення ромів на Лисій горі і «безпечне спалення» наметів його мешканців. Окрім того, він анонсував «нові рейди».
Окрім інциденту на Лисій горі навесні цього року, були повідомлення про так звані «рейди» на ромів на столичному вокзалі (які проводили праворадикали з С14) та Русанівських садах (інформацію про це поширив у Telegram користувач, підписаний як організація «Немезіда», але підтвердження наразі немає – ред.) та ультиматум від поліції для жителів табору на Троєщині (тут жителі поселення вказували на поліцію, але та відповіла на запит Радіо Свобода, що приходила туди проводити бесіди і роз’яснювальну роботу).
Набагато драматичніше події розгортались у Львові. Там суд розглядає справу про вбивство 24-річного чоловіка та поранення ножем 10-річного хлопчика, 30-річної жінки і 19-річного юнака, що жив у стихійному ромському поселенні. Серед восьми підозрюваних один повнолітній, який ніде офіційно не працює, а решта – неповнолітні особи, учні та випускники львівських шкіл і ліцею. Їх пов’язують із діяльністю ініціативи «Твереза і зла молодь».
Окрім того, 22 травня відбувся напад на ромський табір у Тернополі. Група молодиків, частина з яких є членами праворадикальних організацій, зокрема і «Правого сектору», силою розігнала стихійне поселення, мешканці якого пізніше змушені були переховуватися у лісі.
За два тижні до погрому цього ромського табору, у соціальних мережах тернопільські активісти активно поширювали інформацію про те, що роми побили дітей і дорослих. Але цей факт не підтвердився. За інформацією поліції, ніхто не звернувся з заявою у правоохоронні органи, не знайдено жодного потерпілого, а дописи лише підсилили негативне ставлення до всіх ромів.
