«Тимчасовий витвір мистецтва» – так художники називають інсталяцію, якою вони намагалися привернути увагу до проблем людей різних соціальних та етнічних груп. Зокрема, акція «Синдром того, хто вижив» стосувалася ситуації навколо ромської нацменшини. Організатори відбудували в центрі Києва «халабуду» зі зруйнованого поселення ромів і це не пройшло без провокацій.
Із дерев’яних дошок представники кураторського об’єднання Худрада 18 травня відбудувала конструкцію «будинку», в якому жили роми у таборі, що був зруйнований представниками праворадикальних організацій. Реконструкція відбулась на Михайлівській площі за мотивами фотографії Євгенії Бєлорусець.
«Ми говоримо від імені тих, хто є свідками цих погромів. Ми захищаємо наше право жити поруч із нашими співгромадянами, в яких на даний момент, можливо, немає достатньо коштів, аби купити чи побудувати стабільне житло і вони змушені жити в цих тимчасових конструкціях. Ми захищаємо наше право жити з чимось творчим і цікавим, тимчасовим, нестабільним, поруч із чиєюсь надією на краще майбутнє», – пояснює учасниця кураторського об’єднання Худрада Євгенія Бєлорусець.
Євгенія Бєлорусець розповідає Радіо Свобода, що представники організації отримували попередження від праворадикальних організацій щодо проведення акції, начебто художникам не дозволять її реалізувати. Та організатори повідомили про проведення заходу поліцію і отримали від правоохоронців погодження.
Втім, щойно вони почали збирати конструкції, представники патрульної поліції намагалися заборонити проведення інсталяції, мотивуючи тим, що в КМДА не дозволили зводити конструкцію. Це рішення виявилося раптовим, як вийшло з телефонних переговорів художників із управлінням поліції. І все ж таки організаторам вдалося відстояти право на проведення акції.
Провокації?
Поліцейські в розмові з представниками Радіо Свобода зазначили, що повідомлення щодо можливих провокацій з боку праворадикальних організацій не отримували.
І вже за кілька хвилин картина міняється. До зібраної конструкції – «халабуди» – приходить група людей із горілкою в руках. Вони заявляють, що є безхатченками і будуть жити в цій конструкції, начебто її для них збудували.
Все це фіксують на мобільні телефони молоді люди, які відкидають причетність до групи людей з алкоголем в руках, втім активно вступають в дискусію щодо ромського питання, засуджуючи дії організаторів акції.
Група людей, які назвали себе безхатченками, розмістилася в «халабуді»-інсталяції, імітуючи намір жити на одній з центральних площ Києва. На питання – звідки дізналися про акцію, відповідають: «Робота така». При цьому заперечують, що їм заплатили за участь в цих діях. Дуже швидко їм стає не цікаво все, що відбувається навколо і вони зникають.
Художники переконані, що це була спланована провокація, яка не вдалася. На думку організаторів, метою було показати, як начебто українських безхатченків вони виганяють, а ромам співчувають. Та людей на підпитку ніхто не чіпав.
Поспілкувались...
Молоді люди, які вступили в активну дискусію із учасниками акції, є представниками громадської організації «Невідомий патріот». Втім, чоловіки зауважили, що наразі прийшли на Михайлівську площу з власного бажання, а не від організації.
До розмови підключилися представники ромської спільноти, які намагалися переконати юнаків у тому, що вони помиляються у своєму ставленні до них.
Україна ніколи не приділяла належної уваги цьому питанню, не розуміючи наскільки його використовують для розкачування ситуаціїЗола Кондур
«Є організації, які не сприймають різноманіття, яке є в цій країні, особливо ромів, яких використовують для популяризації своїх організацій. Якщо ми хочемо, щоб в нашій країні суспільство було толерантним, то, звичайно, потрібно багато працювати як із суспільством, так і з різними групами, але має бути сильна саме етнополітика в Україні. Вона в нас дуже слабка. Україна ніколи не приділяла належної уваги цьому питанню, не розуміючи, наскільки воно сенсетивне і наскільки його використовують для розкачування ситуації в цій країні», – зазначає представниця ромської спільноти Зола Кондур.
Попри високий емоційний градус суперечок, учасникам вдалося зберегти мирний формат акції. Як і заявляли організатори, конструкцію розібрали на завершення заходу.
Можна сказати, що основної мети художникам вдалося досягти – привернути увагу до заявленої проблеми, адже навіть іноземці зупинялися і цікавилися тим, що відбувається. І хто знає, чи був би той самий ефект, якби не супротив та емоційні суперечки навколо дерев’яного каркасу?
Інсталяція була проведена в рамках другої частини проекту «Союз буд» (тривалий проект кураторської групи, що розвиває ідею анархітектури).
