Серед тих більш як 7 мільйонів українців, які курять щодня, чимало учасників бойових дій на сході. У перервах поміж боями бійці позують журналістам з автоматами … і сигаретами у руках. І самі учасники бойових дій, і медики визнають, що понад 90 відсотків вояків щодня вживають сигарети, при цьому відмовитись від куріння готові одиниці.
Радіо Свобода поцікавилось у бійців, які беруть участь в операції об’єднаних сил, та ветеранів бойових дій на сході, що змушує їх зловживати цигарками. Серед майже півсотні опитаних, більшість дали наступні відповіді: «дурна звичка», «мені куріння нерви заспокоює», «курю і ніби час швидше плине», «сигарети допомагають розслабитись».
Майже всі хлопці довкола курять, у нас вважається, що цигарка нерви заспокоюєДесантник «Джміль»
«Я знаю, що курити – погана звичка, але до цього швидко звикаєш. Та й майже всі хлопці довкола курять, у нас вважається, що цигарка нерви заспокоює, дозволяє внутрішню напругу після бою зняти», – розповідає десантник з позивним «Джміль».
Експерти зараховують такі відповіді до «міфів про куріння».
Фахівець Психологічної кризової служби Катерина Проноза, проаналізувавши наведені вище відповіді, зазначила: багато українських воїнів, як і цивільні особи, мають психологічну залежність від куріння – вони бачать у курінні певний ритуал або традицію. До того ж, у курця виникає фізична та розумова залежність від рівня нікотину у крові, що особливо небезпечно в умовах ведення бойових дій.
При формуванні залежності від куріння виникає потреба у щоразовому збільшенні дозиКатерина Проноза
«Тривалість дії 1 цигарки – приблизно 2 години. При формуванні залежності від куріння виникає потреба у щоразовому збільшенні дози», – зауважує експерт.
Психолог Національного сервісу з надання допомоги у припиненні куріння Яна Григор’єва залежність військових від тютюнопаління пояснює стресовими умовами та емоціональним напруженням, в яких вони перебувають на передовій. Також, на її думку, у зоні бойових дій складно знайти середовище, в якому сигарет не вживають.
Самі бійці визнають, що на передовій, з одного боку, «тягне курити», з іншого –це небезпечно: на спалах сигарети може зреагувати ворожий снайпер, по тютюновому диму супротивник може вирахувати розташування бійця тощо. Тож курять воїни здебільшого у перервах між боями, під час затишшя. Про це Радіо Свобода розповів Свобода боєць-доброволець з позивним «Гном».
Хто з необережності або дурості закурив, – може до ранку не дожити, снайпер з того боку «зніме»Доброволець «Гном»
«Ночами, коли обстріли посилюються, нам не до куріння, ми у тепловізори виглядаємо, де сидить ворожий снайпер, або слухаємо «звуки ночі», щоб ворожу диверсійно-розвідувальну групу не пропустити. Бо хто з необережності або дурості закурив, – може до ранку не дожити, снайпер з того боку «зніме», – каже солдат.
«Кинути курити можна, якщо маєш на це бажання» – Проноза
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чи хочуть бійці, які курять, кинути палити, більшість відповіли ствердно. Але при цьому зауважили: вони спробують відмовитись від сигарет лише по поверненні з передової.
З тих, хто намагається або заявляє про готовність кинути курити, це насправді робить меншість, визнають експерти. Так, як повідомив журналістам генеральний директор Центру громадського здоров’я міністерства охорони здоров’я Володимир Курпіта, більшість курців пробують кинути курити, але лише півтора відсотка з них досягають мети. При цьому це стосується і цивільних осіб, і людей у камуфляжі, зазначають фахівці.
Кинути курити можна, якщо людина має на це бажання, або у людини з’являються проблеми із здоров’ямКатерина Проноза
«Кинути курити можна, якщо людина має на це бажання, або ж якщо унаслідок зловживання нікотином у людини з’являються проблеми із здоров’ям», – пояснює Катерина Проноза у розмові з Радіо Свобода.
Для підтримки тих, хто починає процес «прощання з цигаркою», рік тому в Україні створений координатор Національний сервіс з надання допомоги у припиненні куріння: бажаючі телефонують на «гарячу лінію», з ними працюють психологи.
Як розповіла Радіо Свобода медіа-координатор Національного сервісу Оксана Тотовицька, серед тих, хто телефонує на «гарячу лінію» сервісу й є учасники бойових дій на сході. Але працівники надають їм консультації та психологічну підтримку нарівні з іншими.
«Можу хіба що сказати, що у нас були випадки, коли у розмові при обговоренні причин куріння клієнти самі говорили про те, що вони телефонують з зони АТО, або що вони нещодавно звідти повернулися, однак таких було лише декілька за перший рік роботи сервісу. Окремих проектів для такої категорії клієнтів ми не маємо. Наш сервіс відкритий абсолютно для усіх, хто хоче кинути курити», – наголошує Тотовицька.
З передової додому: як бійцю кинути курити?
Аж ось боєць повернувся у мирне життя і дійшов висновку, що все-таки варто позбавитись залежності від куріння. Психологи радять, серед іншого, поставити перед собою і виконати наказ: «Я хочу кинути труїти свій організм за свої ж гроші»! Для цього варто прочитати наявну у публічному доступі медичну літературу стосовно того, як шкоду організмові людини завдає ця звичка.
Також воїнові вкрай важливо відчути підтримку рідних і «плече побратима» – тих з бійців, хто вже кинув курити; тим, хто намагається кинути курити, не завадить «групова терапія», коли кілька бійців разом вирішують позбутися залежності від нікотину, зауважує Яна Григор’єва. Позбутися залежності від нікотину бійцям допоможуть і підготовлені для цього психологи та лікарі.
