Верховна Рада «дозволила все, що не заборонено». Щоправда, це стосується лише валютної галузі. Йдеться про новий закон, який дозволяє без обмежень здійснювати валютні операції між резидентами і нерезидентами в іноземній та національній валюті. Іншими словами, для купівлі цінних паперів, нерухомості та майнових прав за кордоном більше потрібно отримувати спеціальну ліцензію. Знадобиться ще півроку перехідного періоду для допрацювання суміжного законодавства та місяць на введення в дію. Проте в уряді вже назвали цей закон історичним кроком для українського фінансового ринку. Радіо Свобода опитало експертів, як ці нововведення вплинуть на економіку та пересічних українців.
Досі громадяни та бізнес мали керуватись декретом «Про систему валютного регулювання і контролю» – правилами, які прописали ще в 1993 році.
Та з новим законом багато що зміниться: громадяни зможуть інвестувати за кордоном у цінні папери, нерухомість і майнові права; ввозити та вивозити цінні папери за кордон; розміщувати в іноземних банках валюту з України.
Раніше для проведення такої операції потрібно було зібрати пакет оригіналів документів, підтвердити джерело доходів для таких операцій та цільове використання цих коштів. І лише на базі цього Нацбанк міг видати дозвіл. Коли закон вступить в дію, для операцій еквівалентом до 150 тисяч гривень спеціальна ліцензія не знадобиться.
Для бізнесу – додаткові бонуси: без ліцензій можна буде купувати компанії, відкривати представництва та розширяти ринки збуту за кордоном; переказувати валюту як гарантійне забезпечення для участі у тендерах на постачання товарів.
Важіль НБУ
Проте Нацбанк матиме право на «заходи захисту» у кризових ситуаціях, тобто коли буде загроза банківській системі чи платіжному балансу України. І це виправдано, каже заступник голови НБУ Олег Чурий.
«Наша концепція лібералізації виходить з того, що ми дозволяємо вільний рух капіталу. І це дійсно призводить до того, що збільшується приплив інвестицій, і наш бізнес відчуває себе більш вільно. Але, з іншого боку, будь-яка лібералізація створює певні ризики для фінансової стабільності. Тому наш підхід: ми проводимо лібералізацію тільки в тому випадку, якщо це не загрожує фінансовій стабільності», – каже Чурий.
Проте закон дозволяє Нацбанку на власний розсуд і досить суб’єктивно визначати, що є загрозою. У цьому є ризик зловживань, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
«Є спірні момент щодо запровадження додаткового валютного регулювання Нацбанком України, базуючись на власному розумінні ситуації, яка відбувається. Де гарантія, що вони правильно розумітимуть? А валютні обмеження ж вводитимуться на тривалий час», – каже Устенко.
Перша редакція законопроекту, яка розроблялась депутатами, була дуже прогресивною. Президентський же варіант (який, зрештою, ухвалили), робить закон дещо менш новаторським, проте все-одно корисним для української економіки, каже Устенко.
«Що ж стосується того, як закон впливатиме на всіх громадян України… Я не впевнений, що в країні, де ВПП на душу населення в минулому році складало дві тисячі доларів, люди в першу чергу вирішують питання, яким чином відрити банківський рахунок у Європі чи Сполучених Штатах. Але якщо ситуація розвиватиметься за оптимістичним сценарієм – це буде важливо для всіх», – додає Устенко.
Цей закон – безсумнівна перемога, адже тепер українці зможуть купувати акції Apple так само просто, як їхню продукцію – IPhone, каже спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
«У світі дуже багато грошей, але вони обходили нас стороною. Тому що ніхто не буде вкладати гроші в країну, якщо не знає, як він зможе їх звідти вивести. І не варто переживати, що після цього рішення, після лібералізації ринку, з України гроші побіжать в офшори. Тому що ці гроші завжди знаходили шлях для того, щоб вийти з України», – каже Фурса.
Цим законом Україна позбавилась застарілого декрету про систему валютного регулювання та розпочала інтеграцію до міжнародних ринків капіталу, каже заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
«Нове валютне законодавство – це шлях до поліпшення бізнес-клімату, залучення іноземних інвестицій, скорішої інтеграції до фінансового ринку Європейського союзу», – каже Репко.
Привітала ухвалення закону і заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська. Вона переконана, це сприятиме розширенню українського експорту.
