12 років суворого режиму присудив у понеділок 4 червня російський суд українському журналістові Роману Сущенкові, затриманому в Москві 2 жовтня 2016 року. Українське керівництво, а також пересічні громадяни вже назвали цей вирок політично вмотивованим, а також закликали міжнародну спільноту до рішучої реакції на чергове засудження українського громадянина у Росії.
Адвокат Сущенка Марк Фейгін анонсував, що 5 червня захист має намір подати скаргу на вирок суду.
«Безпрецедентним цинізмом» назвав вирок Сущенкові український президент Петро Порошенко.
«Такими «вироками» Кремль демонструє панічний страх, підписується у власній агресії проти України і виносить вирок сам собі», – написав він на своїй сторінці у «Фейсбуці» й додав, що Росія «неодмінно понесе покарання за свої вчинки».
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вирок Сущенку охарактеризував як «безглуздий і нелюдський».
«Будемо робити все можливе, аби визволити Романа і встановити справедливість», – наголосив він.
Про протест на вирок Сущенкові заявило українське МЗС, а саму справу щодо журналіста назвало політично вмотивованою і закликало Росію звільнити його. Про це у «Твіттері» написала речниця міністерства Мар’яна Беца.
«Ми не визнаємо псевдовироки судилищ над українцями», – наголосила перший заступник голови Верховної Ради України, член гуманітарної підгрупи ТКГ на переговорах у Мінську Ірина Геращенко.
«Публічним судилищем» називає суд над Сущенком і журналіст Назар Приходько.
«Це яскравий доказ того, як Росія порушує свободу слова. Практично два роки журналіста Романа утримували в підвішеному стані, щоб зараз винести такий суворий вирок, ще й у закритому судовому процесі», – пише директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. Вона вважає, що міжнародна спільнота має «активно відреагувати» на вирок українському журналістові.
Тим часом політолог Віктор Таран звертає увагу на відсутність оперативної реакції світу на черговий вирок українському громадянину в Росії.
«Пройшло вже дві години, але ще не має жодної заяви «Репортерів без кордонів», ОБСЄ, ПАРЄ або «Амнесті Інтернешнл». Це все, що треба знати про подвійні стандарти окремих європейських псевдоорганізацій», – пише він.
Відсутністю «гострих, рішучих і критично нетерпимих до російської влади заяв міжнародних організацій» обурюється і виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко.
На реакцію міжнародної спільноти очікує і керівник проектів комунікації реформ Українського кризового медіацентру Роман Вибрановський.
Утім, дехто бачить і певний позитив від того, що українському журналістові нарешті оголосили вирок.
«Тепер можна проводити обмін. І повернути Сущенка додому», – вважає блогер Антон Ходза.
Водночас журналістка Тетяна Висоцька акцентує увагу на тому, що Романа Сущенка варто обмінювати лише в парі з Олегом Сенцовим, який продовжує безстрокове голодування у російській в’язниці.
«Бо Сенцова треба рятувати, він помре. Надію Савченко поміняли на двох росіян, нагадаю», – пише вона.
Український журналіст Роман Сущенко від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції. Співробітники Федеральної служби безпеки Росії затримали його в Москві 2 жовтня 2016 року. ФСБ стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо. За версією самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також спростувало інформацію про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.
За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає в неволі 64 українців.
