Починати можна ще з дитсадка: як підвищити рівень медіаграмотності в країні?

У дитячому садку можна навчитись всьому, що людині потрібно для протидії дезінформації, вважає директор американської організації Media Education Lab, професор з комунікаційних досліджень Герінгтонської школи комунікації і медіа Рене Гоббс. Детальніше про свій досвід навчання дітей медіаграмотності Рене розповіла кореспондентці Радіо Свобода під час міжнародного саміту з обговорення проблеми пропаганди та дезінформації у світі MisinfoCon, що відбувався у Києві.

Рене Гоббс впевнена, що змалечку дітям потрібно отримувати базові знання про те, як різні інформаційні повідомлення, в тому числі й медійні, створені, щоб переконувати, розважати або інформувати.

«Я вважаю, що ранні знання в галузі медіаграмотності, які б розвивали у дітей в дошкільні роки і в початковій школі, можуть мати основний вплив на захист учнів і молодих людей від потенційних ризиків і шкоди дезінформації і пропаганди в їхньому подальшому житті», – розповіла вона у коментарі для Радіо Свобода.

Рене Гоббс також навела можливі приклади: «У дитячому садку ви дізнаєтеся, як відкрити книгу і правильно перегорнути сторінки. Ви дізнаєтеся, що є фотографії, є слова – і це означає, що сенс передається через зображення та слова. Вчитель вам пояснює, що є автор книги. Автор написав слова, ілюстратор намалював картинки. А хороший вчитель також пояснить, що коли ви підете додому сьогодні і будете дивитись телевізор, то телевізійні шоу також, як і книги, мають автора. Кожне повідомлення в медіа має автора – і це той самий початок, щоб допомогти людям зрозуміти, що медіаповідомлення конструюються».

​У 2015 році професор Рене Гоббс була експертом освітнього проекту в Хорватії, в рамках якого тренували вчителів молодших класів: їм пояснювали, що таке медіаграмотність і як інтегрувати її у навчання школярів.

«Вони приїхали з усіх куточків країни, віком від 25 до 55. І ми розробили 42-годинну тижневу програму. З кожним днем ми підвищували компетентність цих педагогів у сфері медіаграмотності. Вони вийшли вже з готовими прикладами уроків та видами діяльності для дітей, які вони могли одразу реалізувати у класах. І, звичайно ж, вони це робили із фантастичними результатами», – розповідає Гоббс.

Рене Гоббс також каже, що не знає успішних прикладів, коли б втілення ідеї підвищення медіаграмотності в країні «проштовхувалось» урядом «згори».

«Зазвичай це відбувається так, що група людей на низовому рівні формує організацію, як це сталось у Хорватії. У них не було з самого початку грошей від уряду. Вони сформували організацію «за обіднім столом», міркуючи над тим, як своїми зусиллями самим просувати медіаосвіченість. Вони утворили національну організацію з медіаграмотності Хорватії. Пізніше уряд був готовий дати їм гроші, бо їм вдалось показати, наскільки це важливо», – розповіла професор, автор підручника з медіаграмотності для студентів-аспірантів.

В Україні невідомо, якою є найбільш ефективна форма підвищення медіаграмотності серед населення, вважає Рене Гоббс. На її думку, це можна дізнатись лише «шляхом спроб і помилок». Гоббс впевнена, що ініціативою однієї неурядової організації чи єдиного урядового відомства це охопити неможливо.

«Щоб зробити це реальністю в Україні, потрібно залучити безліч зацікавлених сторін, які мають різний досвід: журналісти, батьківські організації, «організації» бабусь і дідусів, окремі вчителі, факультети університету, дослідники тощо. Потрібна група, яка б об'єднувала відкрите членство і дозволяла входити людям, які скажуть: ми піклуємось про медіаграмотність», – прокоментувала для Радіо Свобода Рене Гоббс.

Раніше Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX, АУП і проект StopFake.org у співпраці з Міністерством освіти і науки України презентували програму «Вивчай та розрізняй (Learn to Discern)» для середніх шкіл, що мала на меті сформувати в учнів середніх шкіл України навички критичного мислення, аби не піддаватися впливу дезінформації та пропаганди. В рамках проекту були апробовані навчальні матеріали, що згодом інтегруються в чинні навчальні програми 50 загальноосвітніх шкіл у чотирьох містах: Чернігові, Тернополі, Маріуполі та Дніпрі.

Пізніше організатори проаналізували ефективність програми. Дослідження проводилося через півтора року після завершення проведення «Вивчай та розрізняй». Досягнуті завдяки проекту результати збереглися й через півтора року після того, як учасники закінчили навчання. Як зазначають організації, це свідчить про те, що підхід «Вивчай та розрізняй» виявився особливо ефективним, оскільки попередні дослідження демонстрували, що результати інших програм з медіаграмотності погіршувалися за рік.