Міжнародний арбітражний суд у Гаазі виніс рішення за позовом компаній Ігоря Коломойського проти Росії. У цій справі близько 20 фірм українського бізнесмена просили суддів визнати, що російська «націоналізація» їхньої нерухомості в Криму є порушенням міжнародних зобов’язань Москви. Гаазький арбітраж поки офіційно не повідомив, на чию користь було ухвалене рішення. Але українська влада повідомила про перемогу компаній Коломойського, які, за версією Києва, тепер мають отримати компенсацію на суму 159 мільйонів доларів.
Українські компанії подали позов до Росії у зв’язку із втратою нерухомості в Криму після його анексії ще в червні 2015 року. Позивачами у цій справі виступили 18 фірм олігарха Ігоря Коломойського та одна фізична особа ‒ екс-голова правління ПрАТ «ПриватБанк» Олександр Дубілет.
У своїй заяві вони стверджували, що Росія порушила зобов’язання про заохочення та взаємний захист інвестицій, записані в угоді між Москвою та Києвом. Цей договір уряди обох країн уклали в 1998 році.
Арбітраж оголосив про закінчення слухання справи 23 березня 2018 року. 2 травня судді ухвалили одностайне рішення, що стосується питань відповідальності та збитків. Про це прес-служба суду повідомила 9 травня. Яке саме рішення було ухвалене ‒ в офіційному повідомленні не говориться.
Водночас заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль повідомила, що перемогу в суді здобули українські компанії. За її інформацією, арбітраж визнав російську «націоналізацію» в Криму порушенням інвестиційної угоди. Заступник голови МЗС стверджує, що, згідно з рішенням суду, Росія має виплатити фірмам Коломойського компенсацію в розмірі 159 мільйонів доларів.
Аукціони без покупців
Кримський парламент, підконтрольний Росії, ухвалив рішення про «націоналізацію» активів Ігоря Коломойського у вересні 2014 року. Фактичний російський очільник Криму Сергій Аксьонов мотивував ці заходи тим, що «ПриватБанк», що належить українському бізнесменові, не виконав зобов’язання перед кримськими вкладниками й заблокував їхні рахунки. Другою причиною «націоналізації», за словами Аксьонова, було те, що Коломойський є одним з «ініціаторів і фінансистів АТО» на південному сході України, «де вбивають наших співгромадян». Російський голова Криму пообіцяв, що «націоналізоване» майно буде продане на аукціонах, а на виручені кошти буде виплачена компенсація вкладникам «ПриватБанку».
Підконтрольний Кремлю кримський парламент оголосив про передачу в республіканську власність 111 об’єктів нерухомості на всьому півострові, якими володів Коломойський. Серед них ‒ санаторії, житлові та нежитлові приміщення, а також близько 20 АЗС.
Процес продажу цих об’єктів проходить не дуже просто. Останнім часом аукціони постійно переносяться, адже на них ніхто не подає заявки. За інформацією кримської влади, їм вдалося виручити з продажу майна Коломойського 1,7 мільярда рублів (натепер це понад 725 із чвертю мільйонів гривень). Із цієї суми 1,4 мільярда (майже 600 мільйонів гривень) ‒ це гроші, отримані за продаж одного об’єкта ‒ санаторію «Форос». Ще в 2016 році його купила на відкритому аукціоні «Федерація профспілок Республіки Казахстан».
До «націоналізації» санаторієм «Форос» розпоряджалася компанія «АероСвіт», яка отримала цей заклад ще в 2002 році. Її немає в списку фірм, які подали позов до гаазького арбітражу.
Позивачами у цій справі є ТОВ «Дайріс», ТОВ «Дан-Панорама», ТОВ «Ділайн Ltd», ТОВ «Еверест-Естейт», ТОВ «ІММЕ», ТОВ «Крим Девелопмент», ТОВ «Нива-Тур», ТОВ «Приватленд», ТОВ «Приватофіс», ТОВ «Санаторій Енергетик», ТОВ «Телерадіокомпанія «Жиса», ТОВ «КУА Фінансовий вектор», ТОВ «КУА Фінансовий капітал», ПП «Едельвейс-2000», ПП «Планета», ЗАТ «Аеробуд», ЗАТ «Фортуна», ЗАТ «УБК-Інвест».
Ці фірми до 2014 року, зокрема, розпоряджалися або володіли готелем «Нива-Тур» і пансіонатом «Енергетик» у Ялті, пляжами в селищі Олива, житловим комплексом Nautilus в Гурзуфі.
Байдужа Москва
Судовий розгляд у Гаазі з участю фірм Коломойського та Росії почався 19 червня 2015 року. У позовній заяві мовилося, що Москва порушила домовленості з Києвом, коли в 2014 році перешкоджала кримським інвестиціям українських компаній і зрештою їх експропріювала.
У вересні 2015 року Росія надіслала судові свою позицію. Її представники вказали, що не визнають юрисдикцію міжнародного арбітражу при Постійній палаті третейського суду в цій суперечці. У листі російська сторона вказала, що, за її версією, двостороння угода з Україною про захист інвестицій у цьому випадку не може бути підставою для формування арбітражу.
15 грудня в Нью-Йорку відбулися слухання про юрисдикцію та допустимість позову, поданого фірмами Коломойського. На ньому були присутні тільки позивачі, Росія запрошення на захід проігнорувала. 20 березня арбітраж виніс одноголосне рішення про юрисдикцію. Тобто гаазькі судді вирішили, що позов Коломойського може розглядатися в їхньому суді.
Слухання по суті були проведені 5‒6 жовтня. На них були присутні тільки представники позивача: адвокати з об’єднання Hubbard and Reed LLP і дніпропетровської контори «Теза». Росія у слуханнях, як і в усіх інших стадіях процесу, участі не брала. Свідками, допитаними на процесі, виступали експерти з українського права та експерти з оцінки. Вони були надані позивачами.
До складу арбітражу входили доктор права Андрес Ріго Суреда (голова складу арбітражу), професор В. Майкл Різман (призначений позивачами) та професор, доктор права Рольф Кніпер (призначений компетентним органом замість відповідача).
З офіційних представників Росії винесене рішення поки прокоментував тільки прес-секретар президента Дмитро Пєсков. Він сказав, що Росія не вважає себе стороною в цій справі.
«Росія ніяк не була представлена й не відряджала свого представника в цей судовий процес, тому ми не вважаємо себе стороною в цьому випадку», ‒ сказав Пєсков.
Позицію України озвучила заступник голови МЗС Олена Зеркаль. Вона оцінила подію в Гаазі як «перше рішення про компенсацію за майно, втрачене внаслідок окупації Криму, й першу перемогу на цій лінії юридичного фронту».
«Протиправна окупація має свою ціну. Тягар агресії ставатиме для Росії все більшим. Це тільки перша перемога. В процесі перебуває низка справ українських компаній, серед них «Нафтогазу», «Ощадбанку», «Укрнафти» і «ПриватБанку», ‒ написала заступник українського міністра.
Сам Ігор Коломойський і представники його компаній поки ніяк не коментували результати арбітражного розгляду.
Позов, за яким було ухвалене рішення, ‒ не єдина заява проти Росії, подана українським бізнесменом до гаазького суду. Також окремі позови подали компанії «Укрнафта», ТОВ «Стабіл», ТОВ «Аеропорт «Бельбек» і «ПриватБанк». Розгляд цих справ вже стартував і перебуває на різних процесуальних стадіях.
