Ця історія розвінчує російський міф про безкровну анексію Криму. Навесні 2014 року було вбивство, про яке Росія вважає за краще мовчати. Першою жертвою агресії в Криму став прапорщик української армії Сергій Кокурін. Сьогодні про ті події товаришам Кокуріна по службі нагадує особлива річ.
Кримські військові під час анексії встигли вивезти із Сімферополя до Одеси прапор України. Цей синьо-жовтий стяг військові вберегли після штурму картографічного центру 18 березня 2014 року. Тоді люди в формі без розпізнавальних знаків захопили в полон начальника центру ‒ полковника Андрія Андрюшина, прямо на КПП під час переговорів. Тому керівництво обороною військової частини взяв на себе Володимир Щурик.
«Люди (які проводили захоплення частини ‒ ред.) були озброєні: пістолети, гранати, гранатомети, автомати. І їх я нарахував близько ста осіб, вони по всьому периметру різними групами з усіх боків стали проникати до частини», ‒ згадує події того дня підполковник ЗСУ, заступник командира військової частини А 3674 Володимир Щурик.
Підполковник та його товариші по службі відмовилися здавати частину окупантам і забарикадувалися всередині картографічного центру.
«Була тоді установка зброю не застосовувати... Озброєні ми були мінімально. Захищалися підручними засобами, починаючи від держаків, від лопат і всім, що було під рукою», ‒ згадує Володимир.
«Зелені чоловічки» захопили картографічну частину за кілька годин, обстрілюючи українських військових з автоматів.
«Що там можна з тим автоматом побачити, стоїть там хтось у вікні чи не стоїть? Тобто, грубо кажучи, поливали направо-наліво», ‒ каже майор ЗСУ Олександр Клименко.
Хаотичну стрілянину по старому будинку з черепашнику пам'ятає й Володимир Щурик.
Коли окупанти почали погрожувати застосувати гранатомети, українські військові здалися. Адже всередині картографічного центру залишалися цивільні, були й жінки. Тільки після штурму з'ясувалося ‒ загинув український військовослужбовець Сергій Кокурін.
Володимир Щурик вперше настільки детально розповідає про події того дня, показує фото.
«При першому візуальному контакті виявив, що вежа, як решето, прострелена. Туди піднявся ‒ і вивалилося тіло Серьоги», ‒ каже військовий.
Російські телеканали почали поширювати фейк про те, що Кокуріна нібито вбив 17-річний снайпер з Львівської області. Нібито він же застрелив під час штурму бійця так званої «самооборони» Криму Руслана Казакова.
«Вогонь на ураження в Сімферополі відкрили «бойовики-націоналісти» з організації «Правий сектор», ‒ говорив кореспондент російського ТБ.
«За почерком працював снайпер ‒ майданівський. В результаті загинули двоє», ‒ вторив командувач Чорноморським флотом Росії Олександр Вітко.
Те, що Кокурін загинув від кулі снайпера, спростовують українські військові, які були присутні на місці. Оскільки мають незаперечні докази ‒ прапорщика з автоматів розстріляли російські спецназівці, які увірвалися на територію картографічного центру.
«Не зайшовши на територію, потрапити в цю вежу нереально. Або зверху з дев'ятиповерхівок. Ну, по-перше, не той калібр. А по-друге, зверху не було жодного отвору», ‒ вказує Володимир Щурик.
Капітану Валентину Федуну вдалося вижити. Він, як і Кокурін, стежив за переміщеннями військових без розпізнавальних знаків з даху військової частини. По ньому також відкрили вогонь.
«Відчуваю ‒ удар в районі обличчя. А назад падає гільза. Мене відштовхнуло, я впав на спину. Піднімаюся та швидко перебігаю, біжу ‒ відчуваю, що стрілянина в мене ведеться», ‒ згадує майор ЗСУ Валентин Федун.
«У нього одна куля пройшла, перша ‒ в щоку й через шию вийшла ‒ в парі міліметрів від артерії. І друга – вже позаду навздогін у лопатку. Там півсантиметра від серця пройшла», ‒ розповідає про везіння майора Федуна підполковник Щурик.
Гіркін у Криму
Як з'ясувалося, картографічний центр штурмував диверсійний загін ФСБ, яким командував Ігор Гіркін. Він сам розповів про це російському виданню «Завтра» в листопаді 2014 року.
«Після бою за картографічну частину, коли двоє загинули, а я цим боєм командував, рота була розформована, люди пороз'їжджалися», ‒ сказав Гіркін.
А вже через два тижні після штурму в Сімферополі Гіркіна з новим загоном ФСБ перекинули захоплювати Слов'янськ. Те, що 18 березня 2014 року картографів у Сімферополі атакували професіонали, а їх щитом була «кримська самооборона», підтверджують українські військові.
«Це був російський спецназ, тому що при мені там чоловік телефонував міністрові оборони Російської Федерації й типу доповідав, що у них немає стикування з кримською армією. І вони ще називали «самооборону» ‒ «кримська самооборона», ‒ згадує майор ЗСУ Олександр Клименко.
Після штурму в березні 2014 року картографічний центр передислокували в Одесу. Вже через рік на новому місці відкрили меморіальну дошку в пам'ять про першого загиблого військового під час анексії Криму ‒ Сергія Кокуріна.
Сергія Кокуріна поховали в рідному Сімферополі. Без батька залишилася сім'я ‒ дружина та двоє дітей. Після анексії Криму вони перебралися до Одеси, там і живуть зараз. Молодший син народився через два місяці після загибелі батька. Хлопчика назвали Сергієм.
Оригінал – на сайті Крим.Реалії
