Василь Кольцов
У Росії 27 січня відзначають День сил спеціальних операцій. Приводом для його запровадження стало захоплення ключових адміністративних будівель у Сімферополі 2014 року: Верховної Ради та Ради міністрів АРК. У четверту річницю цих подій Крим.Реалії вирішили нагадати, хто і як захоплював уряд і парламент української автономії.
День сил спецоперацій відзначається в Росії вже третій рік поспіль. Президент Володимир Путін підписав указ про заснування цього свята в першу річницю «приєднання» Криму – 26 лютого 2015 року.
Спочатку з ініціативою про появу такого свята виступив депутат Держдуми Ігор Зотов, який вніс про це законопроект. Правда, він пропонував іншу назву – «День ввічливих людей».
«Ввічливі люди» стали не тільки гарантом вільного волевиявлення жителів Криму, а й новим символом російських збройних сил, що, в свою чергу, викликало колосальний підйом патріотичних настроїв серед російських громадян різного віку й соціального статусу», – аргументував він необхідність запровадження свята.
Зотов пропонував відзначати нову пам’ятну дату 7 жовтня. Однак його законопроект так і не був підтриманий. Путін розпорядився про призначення свята на 27 лютого й обрав для нього більш офіційну назву.
Сили спеціальних операцій Росії з’явилися як окремий підрозділ Міноборони 2009 року. Це армійське угруповання, призначене для виконання спеціальних завдань за кордоном і всередині країни. За відомостями «Российской газеты», одним із творців і першим командиром ССО був полковник Олег Мартьянов. У СЗГ служать тільки за контрактом, майже всі посади – офіцерські.
Як це було
Подія, що стала приводом для встановлення пам’ятної дати, – це захоплення Ради міністрів та Верховної Ради Криму. Група російських військових без розпізнавальних знаків зайняла будівлі, в яких розташовувалися ці органи влади, в ніч на 27 лютого 2014 року.
Поява «зелених чоловічків» у Радміні відображена на камерах спостереження, відео є у відкритому доступі. На ньому видно, як добре екіпіровані люди організовано заходять до будівлі, перед цим закинувши димову шашку.
Захоплення Верховної Ради Криму відбувався на очах представників кримської «самооборони», які побудували там барикади і здійснювали нічне чергування.
За словами очевидців, російські військові заїхали сюди на двох «КамАЗах» і зайшли всередину, розбивши вікна. Особи, які увірвалися до будівлі, замінили на них українські прапори на російські.
Вдень із загарбниками намагався встановити контакт Анатолій Могильов, який на той момент займав посаду прем’єр-міністра АРК. Але особи, що перебували в адміністративних будинках, відмовилися говорити з чиновником, заявивши, що не уповноважені це робити.
У відповідь Могильов закликав сімферопольців не наближатися до захоплених об’єктів і оголосив про вихідний день. Він повідомив, що співробітники парламенту й уряду були мирно виведені з будівлі, правоохоронцям при цьому повернули їхню табельну зброю.
Приблизно о десятій годині ранку до Верховної Ради АРК почали запускати депутатів. До будівлі стягувалися проросійські активісти. За інформацією журналістів, до обіду їх зібралося близько двох тисяч.
Близько п’ятої години вечора депутати кримського парламенту проголосували за проведення «референдуму» про статус Криму. Які саме питання будуть виставлені на голосування, в той момент не розголошувалося.
Своїм наступним рішенням депутати відправили у відставку Анатолія Могильова та призначили новим прем’єром лідера «Русского единства» Сергія Аксьонова.
Тим часом на Перекопському перешийку й Чонгарі бійці кримського спецпідрозділу «Беркут» установили блокпости. Також 27 лютого 2014-го територією Криму почали переміщуватися колони російської військової техніки.
Силами 80 осіб
Спочатку Сергій Аксьонов і спікер Володимир Константинов не визнавали, що адмінбудівлі були захоплені російськими військовими. Вони запевняли, що люди в формі – це представники «самооборони», сформованої з кримчан. Те ж саме в той час говорив і президент Росії Володимир Путін.
«Це були місцеві сили «самооборони», – заявив він 4 березня на прес-конференції в Ново-Огарьові, відповідаючи на питання про «зелених чоловічків».
Однак пізніше Путін признався в тому, що «за спиною «самооборони» Криму стояли російські військовослужбовці».
Згодом російський президент і взагалі заявив про те, що дав команду «розпочати роботу для повернення Криму до складу Росії» ще вранці 23 лютого – за чотири дні до захоплення Верховної Ради АРК російськими солдатами. Він сказав про це в фільмі «Крим. Шлях на Батьківщину», який вийшов на держтелеканалі «Россия» 2015 року.
У цій стрічці Путін признається, що будівлі уряду й парламенту Криму захоплював російський спецназ. Автор фільму Андрій Кондрашов заявив, що ця операція зайняла всього 30 хвилин. В одному з епізодів йому дає інтерв’ю Сергій Аксьонов, який заявляє, що не знав про підготовку захоплення будівель. Пізніше такі ж «свідчення» дав і спікер Володимир Константинов.
За інформацією кримського політика Сергія Куніцина, в захопленні Радміну і Верховної Ради Криму взяли участь 120 військових. За версією Анатолія Могильова, їх було не більш ніж 80 осіб. У квітні 2014 року Служба безпеки України заявила, що, за їхніми даними, ця операція була здійснена силами 45-го окремого гвардійського розвідувального полку спецпризначення, який дислокований в місті Кубинка-1 Московської області.
Бойовий спецназ – це бійці 45-го окремого гвардійського розвідувального полку спецпризначення, який дислокований у місті Кубинка-1 Московської областіВіталій Найда
«Бойовий спецназ – це бійці 45-го окремого гвардійського розвідувального полку спецпризначення, який дислокований у місті Кубинка-1 Московської області. Беруть на себе найбільш гострі моменти відкритого протистояння з українськими правоохоронцями й військовими. Як свідчать переговори, диверсантові одного зі спецорганів, військовий позивний «Ромашка», поставлено завдання твердо заблокувати й твердо роззброїти групу військових України. Ці ж спецназівці захоплювали приміщення Верховної Ради і Радміну Криму», – заявляв представник СБУ Віталій Найда.
У газеті Міноборони Росії «Красная звезда» 2015 року була опублікована стаття, присвячена 45-му окремому гвардійському полку (до моменту публікації полк був перетворений на бригаду). У матеріалі йдеться про те, що цей підрозділ брав участь в операції «повернення Криму до складу Росії». Однак у яких саме епізодах брав участь полк – не уточнюється.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
