Соціальні мережі з’явилися не так давно, але останнім часом вони викликають чимало занепокоєнь, пов’язаних зі свободою слова та демократією в цілому. Вірусне поширення «фейкових новин» та можливість використання соціальних мереж для впливу на перебіг президентських виборів в різних країнах світу змусили уважніше придивитися до політичної ролі цих платформ. Але чи пішла б на користь демократії відсутність соціальних мереж?
Більше інформації – краще?
Тисячі ботів і тролів можуть посилювати розповсюдження «поганих» повідомлень без відому людейФрансіс Фукуяма
Сучасні соціальні мережі становлять собою величезну мережу, яка об’єднує мільйони людей по всьому світу. Як заявляють самі розробники – вони є лише нейтральними платформами для обміну інформації.
«Традиційним аргументом на захист свободи слова був ринок ідей: якщо й існує якась погана інформація, то рішенням має бути не цензура або спроби регулювання цієї інформації, а надання хорошої інформації, яка зрештою протидіятиме поганій. Більше інформації завжди краще. Але незрозуміло, чи ця стратегія працює настільки ж добре в епоху інтернету, коли тисячі ботів і тролів можуть посилювати розповсюдження «поганих» повідомлень без відому людей», – пояснював американський політичний науковець та економіст Франсіс Фукуяма у виданні The Atlantic.
На тлі нещодавнього скандалу з компанією Cambridge Analytica, яку звинувачують у використанні особистих даних 87 мільйонів користувачів соціальної мережі Facebook для можливого впливу на перебіг президентських виборів в США, інтернетом почали поширюватися заклики до видалення своєї сторінки в цій соціальній мережі під хештегом #DeleteFacebook (#ВидалитиFacebook).
Але чи дійсно це вирішило б проблему? Чи стала б демократія краще функціонувати без соціальних мереж?
CNN: Цей учасник свідчень Марка Цукерберга перед Конгресом вдягнув сорочку, яка закликає #ВидалитиFacebook
Видалив Facebook – допоміг демократії?
Дійсно, багато хто занепокоєний тим, що соціальні мережі перетворилися на платформи поширення дезінформації, «фейкових новин» та цільової політичної реклами. Але, з іншого боку, це найбільші мережі поширення інформації між людьми, що є надзвичайно важливим для здорової демократії.
Для багатьох людей соціальні мережі – основне джерело новин, політичних дебатів та соціальних кампаній
Світові ЗМІ звертають увагу на те, що для багатьох людей соціальні мережі – основне джерело щоденних новин, особливо серед молоді. Це також мережа, в якій відбуваються важливі політичні дебати та починаються соціальні кампанії, такі як #MeToo – хештег, який широко використовували для привернення уваги до проблематики поширення сексуальних домагань, особливо на робочому місці.
За результатами багатьох досліджень, соціальні мережі роблять молодь, і особливо представників покоління міленіалів (люди, які народилися у період з 1981 по 1994-2000 роки) та покоління Z (люди, які народилися в період між 1995 та 2000 роками) більш політично активними, що вважають важливим елементом демократичної системи.
У сучасної молоді політична соціалізація тісно пов’язана з існуванням соціальних мереж – за їхньою допомогою вони організовують протести та навіть мають змогу прямо контактувати с політиками, йдеться в інтернет-виданні The Conversation.
Другий шанс?
Соціальні мережі поки що досить молоді, і, на думку деяких експертів, все ж заслуговують на другий шанс для того, щоб виправити низку помилок, яких вони допустилися.
А ось поширення закликів до видалення Facebook може мати досить негативні наслідки: «навіть серйозніші наслідки для демократії, ніж персоналізована політична реклама», – мовиться у статті.
Цільова реклама на платформі Facebook може бути досить могутнім та небезпечним інструментом впливу на людей: «Надзвичайно тривожним є те, що оголошення були розміщені у новинних стрічках Facebook, створені на основі психометричних даних… з метою впливу на їхнє рішення щодо голосування. Визначення повної шкали цього зловживання, безумовно, є нагальною проблемою», – наголошує автор.
Та багато хто погоджується, що проблему з політичною рекламою все ж можна вирішити: наприклад, вона може «з’являтися в режимі реального часу, розкриваючи інформацію про те, хто за неї сплачував, скільки витратили на рекламу та аудиторії, на які цю рекламу націлили. Facebook та інші компанії також можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення виборчого законодавства, яке відбувається на їхніх платформах», – йдеться у статті CBC. А політичні партії та активістські групи, наприклад, можна зобов’язати надавати інформацію щодо використання ними ботів, зауважує автор.
Бен Скотт, колишній чиновник Державного департаменту, зауважив, що важливо мати більш широкий погляд на всю картину – і не звинувачувати виключно соціальні мережі в усіх проблемах, які відбуваються із демократією в 21-му столітті, мовиться у статті.
«Скотт описує дезінформацію в інтернеті лише як частину мережі демократичної дисфункції, яка включає в себе партизанські поділи, широку недовіру до держав, розширення економічної нерівності, роздроблені медіа-ринки та порушення норм демократичних інститутів», – зазначає автор статті. Але він вважає, що вбачати кризу демократії виключно як продукт соціальної мережі не є коректним.
Здебільшого експерти погоджуються, що від самих соціальних мереж багато в чому залежатиме подальша роль цих платформ для розвитку демократії.
