Неправдива інформація розходиться в соціальних мережах у шість разів швидше, ніж правдива. І якщо до цього в усьому звинувачували ботів, нове дослідження доходить висновків, що справа, радше, в самих людях, які ці новини поширюють.
Для багатьох людей соціальна мережа Twitter є основним джерелом новин. Опублікований у науковому журналі Science новий аналіз дослідив 126000 публікацій, якими ділилися у Twitter у період з 2006 по 2016 роки. «Неправда пробирається значно далі, швидше, глибше й ширше, ніж правда, в усіх категоріях інформації», – наголошують автори.
Неправда пробирається значно далі, швидше, глибше й ширше, ніж правда, в усіх категоріях інформації
На думку науковців, усі дослідження, які проводились раніше, оминають два найголовніші наукові питання: в чому полягає різниця між поширенням правди і неправди та які саме фактори людського судження пояснюють таку різницю.
Політична дезінформація – лідер за швидкістю поширень
Експерти змогли підрахувати, що в середньому фейкові новини досягають 1500 користувачів соціальної мережі всього за 10 годин, у той час як правдиві новини – за 60 годин. При цьому за середніми показниками неправда досягає на 35 відсотків більшої кількості людей, мовиться в статті агентства AP.
Фейкові новини тим часом мають на 70% більшу ймовірність, що їх поширюватимуть, і саме політична дезінформація – лідер за швидкістю поширень. Інші популярні теми – міські легенди, бізнес, тероризм, наука, розваги та стихійні лиха.
Також люди поширюють фейкові новини значно частіше. Коли науковці вирішили подивитися, як неправда поширюється від однієї особи до іншої, наче у родовідному дереві, вони з’ясували, що дезінформація досягає щонайменше 24-го «покоління».
Щодо емоційної складової науковці зазначають, що неправдиві новини викликали в людей страх, огиду й здивування, у той час як правда викликала сум, радість та довіру. При цьому фейкові новини, за даними дослідників, були більш незвичними й сенсаційними.
«Легко бути сенсаційним, коли ти просто вигадуєш речі», – зазначив співавтор праці Сінан Арал для Associated Press. Дослідження лише підтверджують інформацію, що чим більш сенсаційна новина, тим більше вона розходиться інтернетом.
Поведінка людини більше сприяє поширенню брехні й правди, ніж автоматизовані боти. На думку дослідників, зрозуміти методи поширення фейкових новин є дуже важливим елементом боротьби з цим явищем, і якщо звинувачувати в усьому лише автоматизованих ботів, можна оминути увагою найголовніше – людський фактор.
«Ми сподіваємося, що наша робота призведе до проведення ще більш масштабного дослідження причин і наслідків поширення фейкових новин, так само як і потенційних інструментів для вирішення проблеми», – зазначають автори у висновках.
Проблема фейкових новин особливо загострилася після підозр про російське втручання у передвиборчу президентську кампанію США в 2016 році. Масштаб проблеми призвів до того, що соціальні мережі почали вживати заходів для виявлення дезінформації.
Філіппо Мензер, професор Університету Індіана у США, переконаний: фальшиві новини є реальною проблемою. Вона вимагає серйозних досліджень для вирішення, адже мова йде не лише про політичний аспект – фейкові новини можуть крутитися навколо таких соціально важливих тем, як вакцинація та харчування, мовиться у статті на сайті Futurism.
