Люди на окупованій території Луганщини отримують воду за графіком. Бойовики звинувачують у нестачі води Україну. Насправді українські водники воліли би постачати значно більше води. Проте брати її у достатньому обсязі відмовляється сама окупаційна адміністрація, прирікаючи жителів окупованих частин Леганщини на страждання.
Цілі селища і райони міст на непідконтрольній урядові території Луганщини отримують воду за графіком, деякі – кілька годин на тиждень. Найгірше влітку, але і взимку так жити важко. Навіть у «столиці республіки», в окупованому Луганську мало де вода йде з кранів цілодобово.
Окупаційна адміністрація купує в українського підприємства «Попаснянський райводоканал» удвічі менший обсяг води, ніж було узгоджено. Це суттєва економія для бойовиків – розраховується угруповання «ЛНР» лише за отриману воду. До того ж пропаганда використовує страждання людей, оголошуючи винною Україну.
«Чому не добирають? – Спитайте у них»
Південна частина Луганщини, яку контролює угруповання «ЛНР», здавна має проблеми з питною водою. Її подавали переважно з тієї території, яка нині лишається під контролем уряду й гнали трубопроводами на південь, долаючи великі перепади висот – до 300 метрів. Адже саме у ОРЛО знаходиться найвища точка Донецького кряжу.
Згідно із принципами гуманізму, український уряд не припинив постачання води, навіть не отримуючи оплати. Зрештою на Мінських переговорах домовилися про модель розрахунків, і поточні платежі йдуть. Але існує борг за воду, спожиту ОРЛО з січня 2015 до серпня 2016 року, – це близько 240 мільйонів гривень. Через це водники не можуть віддати свій борг у 162 млн грн за електрику «Луганському енергетичному об’єднанню».
Та це не єдина проблема Комунального підприємства «Попаснянський райводоканал» (КП ПРВ).
– Проблема у тому, що вони (окупаційна адміністрація – ред.) беруть менше води, ніж було узгоджено, а розраховуються за фактично отриманий обсяг води. Відповідно, нема економіки підприємства. Чому недобирають? Це добре би запитати у них, – каже директор КП ПРВ Іван Вілков.
Цифри назвав директор департаменту ЖКГ Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Сурай. За його словами, домовлялися про постачання в ОРЛО 2,5 мільйонів кубометрів води на місяць, а беруть водники угруповання «ЛНР» 1-1,2 мільйони кубометрів.
– Технічна можливість постачати умовлений обсяг існує. Ми постійно наполягаємо, щоб на тому боці відбирали більше води, але поки без успіху, – розповідає Віталій Сурай.
Окупанти «оптимізують» витрати
Розрахунки за воду для ОРЛО проходять через «легальне представництво» в Україні «потойбічних» водників – ТОВ «Джерело нового життя». На жаль, отримати коментар стосовно недобору води від цього зареєстрованого в Сєверодонецьку ТОВ не вдалося.
Єдиний телефон ТОВ «Джерело нового життя», який вдалося знайти в Інтернеті, – це той, що вказаний у Єдиному держаному реєстрі на сайті Мінюсту. Цей номер, як повідомив робот, зараз не обслуговується. Директор департаменту житлово-комунального господарства Віталій Сурай на прохання дати актуальний номер цього товариства з обмеженою відповідальністю спочатку переконував, що «вони не розмовлятимуть з пресою», а потім просто сказав, що не має телефону.
Але й без коментарів зрозуміло: насамперед окупанти економлять купу грошей. Згідно тарифам, які НКРЕКП затвердила для КП «Попаснянський райводоканал», підприємство продає воду іншим водоканалам по 4,332 грн за кубометр (включно з НДС).
– Для неконтрольованої території тариф інший. У підприємства, яке формально отримує воду і розраховується за неї, – ТОВ «Джерело нового життя» – немає ліцензії на водопостачання. Тому йому відпускають воду за тарифом, що діє для населення і юридичних осіб, які не займаються водопостачанням. А саме – 7,164 грн за кубометр води, – пояснює директор департаменту ЖКГ Луганської військо-цивільної адміністрації Віталій Сурай.
Отже за попередньо умовлені 2,5 мільйонів кубів окупаційна адміністрація ОРЛО мала би сплачувати 17,9 мільйонів гривень на місяць. А не добираючи, за 1-1,2 млн кубометрів вони віддають 7,1-8,6 мільйонів. Різниця відчутна.
Тим більше, що можна зайвий раз розказати жителям ОРЛО, ніби з них знущається Україна, яка ніби не вважає луганців за людей.
Вода на млин антиукраїнської пропаганди
Чи не важливіший від істотної економії для окупантів пропагандистський ефект. Наприклад, у повідомленні про літній графік подачі води у 2017 році пропагандистський ресурс «ЛуганскИнформЦентр» писав:
«З огляду на те, що на сьогоднішні частина водозаборів знаходиться за лінією зіткнення, і подача води з них не здійснюється на жоден з об’єктів «ГУП ЛНР» «Луганськвода», доводиться працювати в умовах видобутку води тільки з власних джерел».
Це – у той самий час, коли угруповання «ЛНР» відмовляється від води, яку готове постачати українське підприємство «Попаснянський райводоканал».
На ідею, ніби Україна не бажає подавати воду жителям непідконтрольних урядові територій Луганщини, працюють і періодичні відключення електрики на об’єктах «Попаснянського райводоканалу». Причина – згаданий вище борг у 162 млн грн, який сформувався за рахунок боргів «ЛНР».
Пропаганда у ОРЛО працює на певні ідеологічні установки, які московські технологи називають «векторами». Згідно дослідженню листування московського керівника пропаганди в угрупованні «ЛНР», яке зробило видання «Реальна газета», серед цих «векторів» є «Образ хунти» та «У всьому винна Україна». «У всьому» – це не лише у «розв’язуванні війни на Донбасі», але й у будь-яких негараздах окупованої території. Отже щоденні відключення води лягають у пропагандистську матрицю.
