Днями десятки сайтів повідомили, що «луганські бойовики сплатили борг за воду». На підтвердження наводилася цитата зі звіту місії ОБСЄ про передачу грошей на підконтрольну територію. Радіо Свобода зацікавилося, чи справді угруповання «ЛНР», визнане в Україні терористичним, возить валізами готівку українському постачальникові.
«Україна отримала чергову сплату від «ЛНР» (Comments.UA), «ЛНР» частково сплатила Україні свій борг за воду – СММ ОБСЄ» (Страна.ua), «В ОБСЄ повідомили, що «ДНР» сплатила частину «водяного» боргу» (Depo.ua) – з такими заголовками патріотичні, проросійські та російські ресурси передрукували повідомлення про передачу грошей із добового звіту місії ОБСЄ.
Проте, як з’ясувалося, у процесі передачі грошей на мосту через Сіверський Донець біля міста Щастя українському постачальникові не дали жодної копійки.
Як це могло б бути?
Важко уявити, як могла б відбуватися ця передача купи грошей на мості через Сіверський Донець. Сплата за воду – це мільйони гривень. Їх треба перерахувати, а потім укласти акти приймання-передачі. Усе це на морозі й при сильному вітрі.
Ще важче зрозуміти, як ці гроші оприбутковувалися б. Готівку вносили б до каси? Як її провести за бухгалтерськими документами? І взагалі, в якій валюті передавали кошти – у гривні чи, може, у російських рублях, якими сплачують за комунальні послуги окупантам жителі ОРЛО?
Усі ці питання збираємося поставити директорові підприємства «Попаснянський районний водоканал», яке постачає воду до неконтрольованих урядом України територій, Іванові Вілкову. Він підтверджує, що наразі боргу за воду, що її постачають «на той бік», не існує. Однак від розгорнутого коментаря у телефонному режимі директор підприємства відмовляється.
«Можу сказати, що гроші ми отримуємо переказом на наш банківський рахунок, ні в якому разі не готівкою. Все відбувається згідно з законодавством України. Проте детально говорити про механізми розрахунків, до яких дійшли у Мінську, я не уповноважений», – каже Іван Вілков.
Що ж тоді спостерігала СММ ОБСЄ?
ОБСЄ зрозуміли невірно
Перечитуємо уважно текст повідомлення – і дійсно не бачимо згадки про будь-яких представників влади або українських підприємств: «На мості південніше від підконтрольного уряду м. Щастя (20 км на північ від Луганська) спостерігачі здійснювали моніторинг і сприяли передачі грошових коштів з непідконтрольних урядові районів Луганської області до підконтрольних. Згідно з отриманими повідомленнями, захід проводився через наявність заборгованості за комунальні послуги з водопостачання».
Офіційна версія релізу – англомовна, і там друге речення виглядає більш визначеним: «The funds reportedly in relation to a water utility debt» («Ці кошти, згідно з повідомленням, мають стосунок до заборгованості за водопостачання»).
«Хто, кому, яку суму й у якій валюті передавав – таку інформацію ми не зможемо надати. Контролювати – це не функція СММ ОБСЄ, ми лише спостерігали за безпекою», – відповіла помічник з роботи з пресою та публічною інформацією місії Оксана Добровольська на запитання Радіо Свобода.
Як постачають воду
Більше про механізм розрахунків за воду від неконтрольованої урядом території розповів директор департаменту ЖКГ Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Сурай.
«Попаснянський райводоканал» (КП ПРВ) лише формально є районним комунальним підприємством і підпорядковується районній раді. Насправді це підприємство підвідомче саме департаментові ЖКГ обласної ВЦА.
Майже уся видобута КП ПРВ вода призначається для тимчасово неконтрольованої урядом території. Підприємство створене в грудні 2014 року й отримало водозабори та устаткування у спадок від обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода».
Директор департаменту ЖКГ каже, що процес передачі грошей через лінію розмежування «регулюється Мінськом», а до «Попаснянського райводоканалу» сплата надходить зовсім іншим чином.
«У 2016 році, згідно з домовленостями у Мінську, створене підприємство ТОВ «Джерело нового життя». З ним районне підприємство КП ПРВ уклало договір. Ведеться облік у точках розподілу води, і за переданий (на неконтрольовану урядом територію – ред.) обсяг води згідно з тарифами, затвердженими національним регулятором НКРЕКП, на розрахунковий рахунок «Попаснянського райводоканалу» надходять гроші. Від юридичної особи ТОВ «Джерело нового життя» до юридичної особи КП ПРВ», – розповідає Віталій Сурай.
Він наголошує, що «Джерело нового життя», яке розраховується за воду, спожиту ОРЛО, діє в українському законодавчому полі й зареєстроване в місті Сєверодонецьку.
Вимушене співробітництво з окупантами продовжиться
Отже, повідомлення ОБСЄ про передачу грошей на мості над Донцем біля Щастя – це задокументований факт надходження коштів до «легального представництва бойовиків» на підконтрольній урядові території: від водогосподарників з ОРЛО до ТОВ «Джерело нового життя».
Зведена інформація про цю фірму в аналітичній системі YouControl містить ознаки, типові для «фірм-прокладок». У видах діяльності основним зазначений «забір, очищення й постачання води», проте відповідної ліцензії нема. Статутний капітал повністю внесений однією людиною, яка є й керівником – Ігорем Гедзеруком, і становить 1500 гривень. При тому, що ТОВ перераховує постачальникові води мільйони гривень.
Завдяки повідомленню СММ ОБСЄ ми дізналися, звідки у цього ТОВ «Джерело нового життя» гроші для розрахунків з постачальником води: їх воно отримує у вигляді готівки з непідконтрольної урядові території.
Після нещодавнього прийняття законопроекту 7163 «про реінтеграцію Донбасу» ОРДЛО офіційно визнані окупованими Російською Федерацією. Але навряд чи це вплине на модель розрахунків за воду.
Припинити постачання води до непідконтрольних районів Луганщини неможливо. Тамтешніх запасів води й потужностей водозаборів не вистачить для забезпечення людей. Тому це було б порушенням міжнародного гуманітарного законодавства. А постачання води – це витрати у мільйони гривень на електрику, реагенти, заробітну плату робітникам, податки. І якщо відмовитися від чинної моделі, гроші доведеться платити державі Україна.
