Швейцарський часопис Neue Zürcher Zeitung розмірковує над відкиданням Україною радянської спадщини. Канадське видання Globe and Mail пише про причини нещодавніх антиурядових протестів у Києві. Британська газета Financial Times повідомляє про першу з часу анексії Криму Росією появу на лондонській біржі російської компанії.
Швейцарський часопис Neue Zürcher Zeitung друкує статтю українського письменника Сергія Жадана «Земля без Леніна – Україна відкидає радянську спадщину». Автор зазначає, що після майже 100 років радянсько-російського панування та після Євромайдану Україна досягає успіхів у побудові власної незалежної держави. Нині робота ведеться над деколонізацією свідомості українців. Жадан пише, що вже навіть після того, як Україна здобула незалежність і відкинула комунізм, постать Леніна і далі була присутня у повсякденному житті країни. Звісно, Ленін втратив свою «монополію», проте його політичний вплив і далі відчувався в Україні. Численні політичні актори в Україні постійно розігрували карту ностальгії певного прошарку українського населення за радянськими часами. Україна надовго загрузла в небезпечному болоті пострадянської реальності.
Доки інші країни колишнього комуністичного табору здійснювали серйозні реформи й люстрації, Україна працювала над створенням моделі, яка загалом була абсурдом у плані геополітичних умов та економічних вимог, постаючи таким собі «вовчим капіталізмом» із середньовічними олігархічними структурами і залишками старих відносин доби комунізму. У цій моделі православна віра дивним чином пов’язувалась із марксизмом, а націоналізм – із ліберальними цінностями. Частина населення України чітко жила в минулому, проти якого боролась інша частина населення. У кожному разі це минуле поставало перешкодою для просування України вперед. Жадан додає, що українська влада намагалась балансувати між «Сциллою» марксизму та «Харибдою» вільного ринку.
Автор статті у швейцарському часописі Сергій Жадан пише, що докорінна зміна цінностей відбулась в Україні взимку 2014 року, коли у Києві розпочалась революція. Виявилось, що частина населення України не лише прагнула інтеграції з Європою, але й ставила під сумнів керівну політичну систему. У тій новій системі, якої вимагав Майдан, Леніну не було місця, як і не було там місця путінському неорадянському реваншизмові. Майдан постав уособленням декомунізації і розриву з колоніальним минулим України. До 2014 року Росія не лише контролювала закордонну політику суверенної України, але й її мас-медіа та культурний ландшафт. У цьому плані відкидання Леніна, червоного прапора, Радянського Союзу стало частиною звільнення України та українців від тягаря комуністично-колоніального минулого. Українці нині інтуїтивно відчувають, що саме тепер закладаються підвалини нового українського суспільства. І саме українці мають вирішит, чи це буде олігархічне, постколоніальне та посттравматичне суспільство, чи ж воно буде відкритим і демократичним.
«Треба думати про важливість історичних образів, інакше минуле поставатиме отруйною сумішшю»
Канадська газета Globe and Mail вміщує матеріал «Сила народу в Україні розгойдує ще один уряд». Провідний кореспондент видання Марк Маккінон пише зі столиці України про антиурядові виступи і вимоги тих, хто вийшов на вулиці Києва. Маккінон наводить слова одного з учасників протестних виступів – 49-річного чоловіка на ім’я Андрій Малий. Автор додає, що Андрій брав участь у драматичних подіях на Майдані 2004 та 2014 років.
«Дві революції відбулися, а країна геть не змінюється. Систему ніхто не змінює. Одного олігарха викинули, а на його місце приходить новий», – каже Андрій Малий.
Канадський часопис зазначає, що подальші заворушення в Україні, яку Захід підтримує в боротьбі проти російської агресії – це останнє, чого потребує влада в Києві, і зовсім не те, що хотіли б бачити союзники України в Канаді, США та Європі. Наявність поміж протестувальників лідерів попередніх повстань в Україні та Грузії разом із ветеранами бойових дій на сході України, на думку кореспондента газети, роблять ситуацію дещо непередбачуваною.
Globe and Mail пише, що демонстранти в Києві не задоволені кроками президента-мільярдера Порошенка, звинувачуючи його у неспроможності побороти корупцію. Втім, як веде далі кореспондент газети в Києві, попри нарікання тих, які протестували на вулицях Києва, дві революції в Україні таки фундаментально змінили стосунки між владою і населенням України.
Намагаючись, як пише Маккінон, уникнути долі президента-втікача Януковича, який нині переховується у Росії, українська влада заявила, що не використовуватиме силу проти демонстрантів та їхнього наметового табору, а парламент уже розглядав дві головні вимоги протестувальників.
Канадський часопис завершує посиланням на прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який схвально відгукнувся щодо протестів, зробивши висновок, що ці виступи українських громадян свідчать про те, що Україна стала відкритою державою. Водночас український прем’єр додав: попри те, що демонстранти справді намагаються досягти змін в Україні, поміж них присутні «деструктивні сили», які, на думку Гройсмана, «намагаються захопити владу».
«Сила народу в Україні розгойдує ще один уряд»
Британський часопис ділових кіл Financial Times публікує матеріал «Дерипаска прямує до першого для Росії з 2014 року публічного розміщення акцій у Лондоні». У підзаголовку повідомляється, що Олег Дерипаска, російський магнат металургійної промисловості, намагатиметься зібрати півтора мільярда доларів для своєї алюмінієвої та енергетичної імперії. Це має стати найпершим подібним кроком будь-якої російської компанії на біржі у Лондоні від часу анексії Росією українського півострова Крим. На думку британського часопису, тут ітиметься про ключове випробовування ситуації поміж західних інвесторів стосовно держави, яка зазнає суворих санкцій за свою агресію в Україні. Видання додає, що Дерипаска вибудував свою промислову імперію, скупивши державні акції підприємств металургійної та енергетичної галузі в хаотичні роки після розвалу Радянського Союзу.
Financial Times наголошує, що Олег Дерипаска відтак стане найпершим російським власником бізнесу, який спробує публічно розмістити акції своєї компанії на ринку в Лондоні, відколи Володимир Путін захопив український Крим 2014 року. Саме ці кроки Путіна, як пояснює британський часопис, призвели до запровадження санкцій щодо Росії з боку країн Заходу, що, в свою чергу, охолодило інтерес західних інвесторів у Росії – як новому ринку енергоносіїв. Видання також додає, що розміщення акцій компанії Дерипаски на біржі в Лондоні має стати таким собі лакмусовим папірцем випробування інвесторів – на тлі падіння російського рубля і негативного образу самого Дерипаски, який мав зв’язок з колишнім керівником передвиборчого штабу кандидата на посаду президента США Дональда Трампа – Полом Манафортом. Влада США нині розслідує бізнесові оборудки, які здійснював Пол Манафорт у Росії, зокрема, працюючи з Дерипаскою.
«Дерипаска прямує до першого для Росії з 2014 року публічного розміщення акцій у Лондоні»
