Поки Україні триває декомунізація, угруповання «ЛНР» та «ДНР», які контролюють частину Донбасу і які визнані в Україні терористичними, навпаки, відтворюють радянське минуле. Як виглядає законсервована реальність? Хто заробляє на ностальгії за минулим? А хто втомився від усього радянського? Журналісти проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» поговорили з жителями окупованих міст і дізналися, чи до душі їм цей курс – «назад в СРСР».
Декомунізація прокотилася не всією Україною. В окупованій частині Донбасу, навпаки, ватажки угруповань «ЛНР» та «ДНР» завзято відроджують Радянський Союз.
Військові паради, урочисті марші, народні гуляння, масові суботники, постановочні веселощі під червоними прапорами в одному ряді з «ЛДНрівськими». Все це – в радянському стилі, здобрене регулярними концертами радянсько-російських зірок естради.
Вони не в Росію хочуть чи хотіли повернутися, вони хочуть – в Радянський СоюзТарас Загородній
«Вони не в Росію хочуть чи хотіли повернутися, вони хочуть – в Радянський Союз зразка кінця 1970-1980 років», – каже політтехнолог Тарас Загородній.
Сьогодні за веселощі на вулицях окупованого Донецька «відповідає» «ДНРівський» триколор, замішаний у вінегрет з російською і радянською символікою. Яскравий приклад – сувеніри, які тут продають туристам.
І якщо Україною пройшов «ленінопад», то в непідконтрольній частині Донбасу пам’ятники героям радянського минулого і вождям народу всіляко піарять. І навіть зводять нові.
«Тих, хто гірко плакав, він змусив сміятися і зробив щасливою нашу країну? Це – наш Сталін», – декламували вірші під час урочистостей місцеві активісти.
Чи хочуть жителі окупованого Донбасу «назад в СРСР»?
«Ні-ні, Боже збав! Я б не хотів. Назад повернутися не хочу», – відповів «Донбас.Реалії» житель Донецька.
Іти в ногу назад у минуле – охочих в окупованому Донецьку мало.
«Ніколи! А навіщо в минуле, в СРСР? Навіщо в минуле? Треба вперед йти», – зазначив місцевий житель.
«Нам добре не жилося. 35 років на квартиру чекаємо від комуністів», – іронізує донеччанка.
Втім, більшість літніх людей таки долає ностальгія.
«Тоді жилося нам, як би сказати, все привільно було, все доступно. Загалом жили люди тоді, не те, що зараз», – пригадує житель Донецька.
«Там було більш-менш. А зараз все для народу – і нічого для народу немає», – нарікає пенсіонерка окупованого Донецька.
Але і деякі молоді донеччани, попри те, що про Радянський Союз знають лише з чуток, не проти там опинитися.
«Звичайно, бо раніше краще було. Зараз життя набагато гірше. Мені батьки розповідають, я вважаю, що раніше було краще», – каже донеччанин.
Є й ті, які відверто сумують за радянським минулим, мовляв, у минулому у них було майбутнє.
«Комсомол був, піонери! Скільки безкоштовних санаторіїв було, в усі їздили! Який прекрасний час був! І три копійки в трамваї проїзд був і вода. І електроенергія дві копійки коштувала. Дзвони, куди хочеш за 2 копійки! І майбутнє! Головне, що майбутнє було! І надійне. Життя було», – емоційно перераховує радянські принади подружжя з Донецька.
Навіщо угрупованням СРСР?
Жити чи ні при псевдо-радянському режимі – у дітей окупованого Донбасу не питають. Для них в угрупованнях «ЛНР» та «ДНР» відродили піонерію на свій лад.
«Відновити історичну пам’ять! Велику країну! Союз радянських соціалістичних республік!», – агітують дітей в угрупованнях.
Але в першу чергу строєм і під червоними прапорами тут ходять ті, хто називають себе комуністами.
Ні в Донецьку, ні в Луганську – в цих «парламентах» «ЛНР» і «ДНР» – немає комуністичних партій. Їх дуже жорстко забанилиДенис Казанський
«Ні в Донецьку, ні в Луганську – в цих «парламентах» «ЛНР» і «ДНР» – немає комуністичних партій. Тому що їх просто не допустили нікуди. Всіх, хто там називав себе комуністами, дуже жорстко забанили. Причому в Донецьку із застосуванням насильства і погроз. Ці люди там не мають взагалі ніякого впливу», – зазначає журналіст та блогер Денис Казанський.
Крім фейкового комунізму, в «ЛНР» і «ДНР» ще є комунізм «православний». Це коли архімандрит благословляє новоспечених піонерів: «Щоб віра вас не залишала. Щоб ви завжди були на радість батькам і на радість нашій «республіці».
В окупованому Луганську, за словами місцевих, на сувеніри і одяг з символікою СРСР, угруповання «ЛНР», «Новоросії» або Росії попит впав. Тепер сувеніри потрібно шукати. На ринках, де футболки з гербом СРСР коштують близько 400 рублів (близько 200 гривень), або в антикварних крамничках, там артефактів радянського минулого – на будь-який смак.
Навіщо ж радянські червоні стяги майорять на Донбасом?
Все це починалося з того, що «Росія нас захистить, Путін прийде, ми станемо частиною Росії». З цим не вийшлоІгор Тишкевич
«Все це починалося з того, що «Росія нас захистить, Путін прийде, ми станемо частиною Росії». З цим не вийшло. Зараз виходить угруповання – і не Україна, і не Росія, а хто? Про що шкодують і в Донецькій і Луганській областях, особливо в шахтарських містах. Час Радянського Союзу. Трава зеленіша, горілка смачніша, жінки красивіші, зарплати шахтарям великі, свята. Йде апеляція не стільки до марксизму-ленінізму і так далі, скільки ось до цієї картинки радянського минулого, коли ковбаса по «два двадцять», горілка по «рубль п’ятдесят». Все», – резюмує експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
Ось і виходить такий собі «міф про СРСР по-донбаськи»: пенсіонери забули про Радянський Союз все погане і розповідають молоді тільки хороше. А вигідно це лише верхівкам угруповань «ЛНР» та «ДНР».
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
