Нове поселення кам’яної доби (неоліту), якому близько 7 тисяч років, хозарське поховання за мусульманським обрядом 1000-літньої давності – це перші об’єкти, досліджені археологами на Луганщині після тривалої перерви, зумовленої збройною агресією Росії проти України.
Інститут археології НАН України та Луганська ОДА підписали угоду про наукове співробітництво. Археологи дослідять місця, де планується велике будівництво.
На Луганщині будуватимуть резервну високовольтну лінію між Лисичанськом та Кремінною – цього вимагає енергетична безпека регіону. Цю трасу, згідно закону, спочатку мають дослідити археологи: чи не пошкодять будівельники якихось давніх пам’яток? Виявилось, що там розташовані 16 археологічних об’єктів, і принаймні на 6 з них доведеться провести розкопки у наступному сезоні.
Та перші розкопки науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорноморя Інституту археології НАНУ Сергій Теліженко провів вже цієї осені.
Хозарин обличчям до Мекки
«Ми готували майданчик для табору, де мали розташуватися учасники агітпотягу «Труханівська січ», і знайшли місце якогось давнього поховання. Через організаторів агітпотягу повідомили про знахідку Інститут археології», – розповідає активіст козацького об’єднання та голова Громадської ради при Сватівській райадміністрації Юрій Ірха.
«Вони молодці, припинили роботи, дочекалися мого приїзду», – каже Сергій Теліженко, науковий співробітник Інституту археології НАН.
На місці знайшлися фрагменти кераміки, але виявилося, що вони не мають стосунку до поховання. Їх завезли з насипним ґрунтом кілька десятирічь тому, коли на цьому пагорбі планували розбити сад. Тоді ж було частково ушкоджене й поховання. Проте знайденого вистачає для певних наукових висновків.
Це поховання, ймовірно, VIII-X століть. Тоді на території теперішньої Луганської області був Хозарський каганатСергій Теліженко
«Це поховання, ймовірно, VIII-X століть. Тоді на території теперішньої Луганської області був Хозарський каганат, серед його населення були й мусульмани. Це поховання саме по мусульманському обряду. Згідно до нього, як людина приходить у світ голою, так повинна і відходити. Отже, людину поховали спеленутою у саван обличчям на південь, до Мекки, нічого на той світ не дали з собою», – говорить Сергій Теліженко.
Кілька таких поховань були знайдені археологами на Луганщині та Донеччині раніше. Проте це перше подібне поховання на території Сватівського району, і це – нова точка на карті для дослідників, які вивчають середньовіччя Сходу сучасної України.
Неоліт стає більш зрозумілим
У Старобільському районі я віднайшов абсолютно нове поселення доби неолітуСергій Теліженко
«У Старобільському районі я віднайшов абсолютно нове поселення доби неоліту. Шурф дуже вдало сів на скупчення молюсків, серед якого виявлено також кістки тварин, вироби з кременю та фрагменти керамічного посуду», – каже археолог.
Тодішнє населення степів виловлювало у неймовірних кількостях річкових молюсків – беззубок та перловиць. Їхнє м’ясо вживали у їжу, а мушлі використовували у господарстві – подрібнені стулки додавали у керамічну масу разом зі стеблинами рослин, з них також виготовляли так звані орнаментири – знаряддя для оздоблювання посуду. По краю стулок наносилися зубці, якими робили відбитки на глині.
«Матеріальна культура у цих людей була дуже багата. Вони виготовляли чудово орнаментований посуд, прекрасне знаряддя з кременю та інших порід каменю, стулок молюсків, кісток тварин. Вони займались полюванням та збиральництвом. Зайняття землеробством у них не доведене, а от скотарство – цілком ймовірне. І кістка тварини, яку я знайшов під час шурфовки, можливо, доведе цю теорію. Скоріш за все, це тазова кістка великої рогатої худоби», – розповідає Сергій Теліженко.
Крім цього поселення, дослідник знайшов на відстані одного куілометра ще одне місце, де була неолітична стоянка. Там вже шурфовку не проводив – бо це засіяне поле. Але просто на поверхні знайшлися уламки кераміки та знаряддя з кременю. Це говорить про те, що теперішній схід України у часи пізнього неоліту (близько 7 тисяч років тому) був досить щільно заселений.
Попереду – прикордонні дослідження
Підписання договору про співробітництво між Управлінням культури, національностей та релігій Луганської облдержадміністрації та Інститутом археології Національної академії наук відбулося на початку осені.
«Це певною мірою формальність, бо наші стосунки з археологами не переривалися. Проте кожна дія має бути зафіксована документально. Отже ми просто формалізували наші взаємини», – говорить заступник начальника управління культури і начальник відділу охорони культурної спадщини Володимир Виборний.
Володимир Виборний сам історик за фахом, брав колись участь у розкопках, а також керував дослідженнями чисельних пам’яток – від пізньопалеолітичної стоянки поблизу Пересельська до розкопок курганної групи на околиці Біловодська. Він давно знайомий і з Сергієм Теліженком, який відновив археологічні дослідження на Луганщині цього року, і з директором Інституту археології НАН Віктором Чабаєм, який і підписав угоду про співробітництво.
«Для співробітництва є підстави. В області будуватиметься нова високовольтна лінія, на майбутній трасі довжиною 65 кілометрів виявлені 16 археологічних об’єктів, 6 із яких потрапляють безпосередньо в зону будівництва опор, тобто обійти їх немає змоги. Для будівництва потрібен позитивний висновок від нас як органу охорони культурної спадщини. А ми зможемо його надати лише після дослідження пам’яток площею понад 1000 квадратних метрів», – пояснює посадовець.
Договір розрахований на два роки, але передбачене його подовження. Крім зазначеної зони будівництва ЛЕП, вчені сподіваються за сприяння ОДА дослідити пам’ятки, які зазнали ушкоджень під час бойових дій у 2014 році.
«Це буде корисно і нашому Інституту археології, і мені як співробітнику – оскільки я отримую унікальний матеріал й публікую його. Місцевій владі та громадам це також цікаво, тому що, скоріш за все, матеріали розкопок лишатимуться і в місцевих музеях», – каже археолог Сергій Теліженко.
Є і ще один великий фронт робіт, до якого обласне управління культури хотіло б долучити Інститут археології. Це будівництво «Стіни» на кордоні з Росією. У межах передбаченого облаштування кордону розташовано чимало археологічних об’єктів. Налагодити комунікацію з Держпогранслужбою непросто, та в Луганській ОДА сподіваються на допомогу в цьому Міністерства культури.
