Брюссель – Нарікання на те, чому Україна не звернулася до Венеційської комісії до ухвалення закону про освіту з суперечливим пунктом щодо мов меншин, лунало нині у Парламентської асамблеї Ради Європи практично від кожного, окрім української делегації. Цей пункт, як і рекомендація дочекатися і прислухатися до порад експертів Ради Європи, а також суворо дотримуватися європейських конвенцій, знайшли відображення у нинішній резолюції ПАРЄ щодо нового українського закону «Про освіту».
Дебати навколо мовних положень закону «Про освіту» у стінах Ради Європи точилися майже виключно між українською – з одного боку, та угорською й румунською делегаціями у ПАРЄ.
Автор звіту щодо мов у цьому законі, естонський парламентар Андрес Херкель намагався вгамувати пристрасті та закликав до припинення політизації цієї проблеми й до збалансованого підходу.
«Ми займаємося цією справою, ще не отримавши висновків Венеційської комісії, – каже автор звіту щодо українського мовного закону. – Лунали заяви про те, що це виключно політична проблема, тож слід насамперед довіряти українському політикуму. Це політична справа і з цим я погоджуюсь, тому наше завдання – зробити збалансовані висновки попри дуже відмінні та емоційні почуття з обох сторін – угорської та румунської, й української сторін».
«Відбувається дикий печерний націоналізм» – представник Молдови
Зрештою, ПАРЄ у нинішній резолюції так і зазначила: вважає, що передчасно «займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань». Водночас страсбурзька євроустанова «переконана, що важливо виконати зобов’язання, які ґрунтуються на Європейській конвенції з прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними занепокоєними сторонами».
Занепокоєння угорсько-румунських, а також депутатів від Молдови, почасти лунали дуже гостро: від закликів до Києва співпрацювати із «венеціанкою» – аж до вимог негайно скасувати весь новий закон «Про освіту» та не «руйнувати мости» між українцями та державами-сусідами.
В Україні триває асиміляція нацменшин, відбувається дикий печерний націоналізмВлад Батрінча
«В Україні триває асиміляція нацменшин, відбувається дикий печерний націоналізм. Даний закон має бути скасований та переглянутий. Рішення відправити його до Венеційської комісії – це лукавство й спроба обійти громадську думку», – з такими заявами, наприклад, виступав молдовський парламентар-соціаліст Влад Батрінча.
Тим часом, як представники, скажімо, Німеччини чи Великої Британії, так і ті, хто працював над доповіддю, переконували, що необхідно взяти до уваги насамперед пояснення українців, бо саме знання державної мови згуртовує населення. Але щоб уникнути асиміляції, Асамблея закликала: коли держава вживає заходів для розвитку офіційної мови, вони мають одночасно відбуватися з кроками щодо захисту та сприяння мов національних меншин».
Приховані територіальні претензії чи підготовка до виборів?
Водночас, українські представники в ПАРЄ вкотре закликали занепокоєних представників сусідніх держав припинити політизацію питання мов меншин. Зокрема, Костянтин Усов ставив питання так: «чи не криються за цим всім «приховані територіальні претензії до України? А чи, може, все це частина приготувань до виборів у ваших державах. І ми вже раніше чули тут, у цій же установі, заяви про Росію, Крим та російську меншину в Україні. І коли іноземні вояки ступили на українську землю, дехто з політиків, так само, як і нині, заявляли, що там захищають своїх етнічних братів».
Зі свого боку, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв нарікає, що до пояснень Києва не бажають прислухатися.
Наші зусилля в намаганні переконати держави, що висловлюють свої побоювання, виглядають, мов волання у пустеліВолодимир Ар’єв
«Цілий тиждень наша делегація й український міністр освіти, яка двічі відвідала Раду Європи, намагаємося довести, що даємо гарантії нацменшинам, та розвіяти побоювання. Але на жаль, наші зусилля в намаганні переконати держави, що висловлюють свої побоювання, виглядають, мов волання у пустелі», – зазначив Ар’єв.
Зрештою, резолюція, яку таки ухвалила ПАРЄ, гласить, що новий закон «Про освіту» в Україні, як виглядає, не створює відповідного балансу між офіційною мовою та мовами нацменшин.
«Ніяких окремих вимог, окрім імплементації висновків Венеціанської комісії» – Ар’єв
З огляду на це, Асамблея рекомендує Києву переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до «корінних народів України» та «національних меншин». При цьому, орієнтиром, на думку ПАРЄ, може бути таке співвідношення: не менше 60% учбових програм українською мовою та до 40% – мовами національних меншин.
ПАРЄ також засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила «Про освіту», зокрема, норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. Водночас, резолюція визнає право України підтримувати українську мову в освіті.
Втім, як після голосувань прокоментував голова делегації українського парламенту в ПАРЄ Володимир Ар’єв, резолюція не зобов’язує робити жодних кроків до висновків Венеціанської комісії і її ухвалення не є «трагедією» для України.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати
Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом
Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам
Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри
Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?
Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську
«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині
«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи
Українська мова як економічний чинник
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
