Гості програми «Ваша Свобода»: Володимир Василенко, професор кафедри міжнародного права Києво-Могилянської академії; Олександр Леонов, політолог, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»; Михайло Павлів, політичний експерт.
«Потрібно докласти чимало зусиль, щоб роз’яснити свою позицію нашим європейським партнерам, насамперед сусідам, довести їм і всім європейським структурам, що мовна стаття українського освітнього закону повністю відповідає європейським практикам. Новий закон про освіту повинен не віддалити нас від Європи, а, навпаки, наблизити» – президент України Петро Порошенко так прокоментував ситуацію з новим законом про освіту.
Віталій Портников: Висновки Венеційської комісії, до якої Україна надіслала закон про освіту, маючи на увазі саме мовну статтю, переговори з країнами ЄС – це можливість для того, щоб певні корективи внести вже в закон про середню освіту, якщо ці корективи дійсно будуть.
– Панове, чи дійсно ця мовна стаття закону, як кажуть деякі критики, якось впливає на європейську інтеграцію України, а найголовніше – на права нацменшин?
Жодних порушень немає. Це рамкова стаття, яка буде імплементована згодом після ухвалення відповідних законівВолодимир Василенко
Володимир Василенко: Якщо порівняти положення цієї статі із зобов’язаннями України за міжнародними конвенціями, які вона ратифікувала, з міжнародними стандартами і європейською практикою, то суперечностей і порушень тут немає. Це рамкова стаття, яка буде імплементована згодом після ухвалення й відповідних законів, інших нормативних актів.
Після 5 класу навчання має відбуватися лише державною мовою з вивченням мови меншин як предмету. Законодавець намагався знайти баланс між забезпеченням права на збереження національної ідентичності інтересами нацбезпекиВолодимир Василенко
Але в статті цій є норма, з якої випливає, що мовою освіти є українська як державна мова, що особам, які належать до національних меншин, то вони можуть навчатися мовою своєї меншини у дошкільних і початкових закладах освіти поряд з державною мовою. Тобто після 5 класу навчання має відбуватися лише державною мовою з вивченням мови меншин як предмету. Законодавець намагався знайти баланс між забезпеченням права на збереження національної ідентичності тієї чи іншої етнічної групи і між загальнодержавними інтересами, зокрема інтересами національної безпеки. Негативний наслідок тієї системи, яка була запроваджена, полягав у тому, що на території України утворювалися сегреговані регіони.
Це була відповідь на проблеми, з якими зіткнулася Україна. Скажемо так, «кримський синдром». У Криму українських шкіл були одиниціОлександр Леонов
Олександр Леонов: Це була відповідь на ті проблеми, з якими зіткнулася Україна. Скажімо так, певний «кримський синдром». У Криму українських шкіл були одиниці.
Є анклави румунські, є анклави, які знають тільки угорську. Україна своїм коштом готувала людей, які або мігрують у Румунію, або мали обмеження на держслужбіОлександр Леонов
Є анклави румунські, є анклави, які знають тільки угорську. Наприклад, у 2006 році місія ОБСЄ, яка вивчала ситуацію в Україні і в Румунії, офіційно стверджувала, що румуни, які живуть в Україні, громадяни України, вже тоді дуже погано знали державну мову – українську. І вони підходили до цього, що ці люди не мають можливості далі для реалізації себе в Україні. Україна своїм коштом готувала людей, які або мігрують у Румунію, або вони мали певні обмеження, щоб бути на держслужбі.
– Тобто у цій статті говориться, що навчання з 5-го класу проводиться українською мовою, тому що єдиною мовою навчання в школах є українська, і англійською мовою, мовами країн-членів ЄС можуть викладатися декілька предметів... Після 2020 року ці школи, які там є, можуть зберегтися в тому ж самому вигляді!!!
–Політичний експерт Микола Павлів. Ваша коментар щодо мовної статті Закону України «Про освіту».
Ухвалення закону з такими формулюваннями і критеріями – необачний крокМикола Павлів
Микола Павлів: Ухвалення закону з такими формулюваннями і критеріями – необачний крок. Країна перебуває в кризовій ситуації. Мовне питання не об’єднує суспільство, питання не на часі. Конституція Україна гарантує мовам національним меншин розвиток, всебічну підтримку й навчання.Це гарантують різні статті Конституції України. Тому виникає питання, чи відповідає Конституції даний закон.
–У мовній статті закону передбачається викладання декількох (не написано якої кількості) предметів у школі мовами країн Євросоюзу, тобто мовами національних меншин в Україні.
Микола Павлів: Так, а що робити з російською мовою? У нас за різними оцінками, від 10 до 20 мільйонів громадян у побуті спілкується російською. У нас близько 400 тисяч дітей навчаються російською, румунською, угорською, болгарською, тобто мовами національних меншин, відповідно до Конституції.
– Пане Леонов, а що робити з російською мовою? З мовами меншин ми ніби розібралися.
Російська мова тривалий час використовувалася саме в політичних цілях. Давайте згадаємо кожний виборчий цикл – вона піднімалася на прапорОлександр Леонов
Олександр Леонов: Тут є проблема. У якому сенсі? Російська мова тривалий час використовувалася саме в політичних цілях. Давайте згадаємо кожний виборчий цикл – вона піднімалася на прапор. Я вважаю, що політизація цієї проблеми якраз і призвела до достатньо серйозних наслідків, у тому числі, що так і не зуміли сісти вирішити саме в гуманітарному аспекті цю проблему. Вона завжди була політичною. Тому цілі регіони України опинилися в такій ситуації, де начебто є державна українська мова, а використовується російська.
Росія розглядає російську мову як елемент залучення до «русского мира»Олександр Леонов
Вочевидь, зараз виникає ще одна проблема, що Росія розглядає російську мову як елемент впливу на Україну, як елемент залучення до «русского мира». І країні доводиться шукати відповідь і на цю проблему.
У Німеччині живе кілька мільйонів турків, у Франції кілька мільйонів алжирських арабів, у Британії кілька мільйонів пакистанців, індусів, але вони не претендують, щоб їхня мова там була домінуючаВолодимир Василенко
Володимир Василенко: У Німеччині живе кілька мільйонів турків, у Франції живе кілька мільйонів алжирських арабів, у Британії живе кілька мільйонів пакистанців, індусів, але вони не претендують, щоб їхня мова там була домінуюча, якісь особливі привілеї мала.
Росія не використовувала мову для забезпечення прав своїх, так би мовити, етнічних росіян за кордоном. Коли СРСР підтримував створення Держави Ізраїль Вишинський вважав, що основна маса єврейських емігрантів прийде з СРСР. Інша справа – чи помилився він, чи не помилився. З великою часткою ймовірності, як він говорив, можна передбачити, що російська мова буде другою паралельною офіційною, тобто державною мовою. Але...
– Який вихід із ситуації? Наші політики своїм європейським колегам не кажуть. Ми захищаємо своє право викладати українською, не демонструючи, що ми дійсно надаємо всі права меншинам. Оце мене дивує. Обговорюється інтерпретація, а не стаття закону. Чому?
Як мінімум, це створює можливості, щоб українська мова таки вивчалася, прийшла у ці школиОлександр Леонов
Володимир Василенко: Ми дійшли згоди, що це рамкова стаття. Для того, щоб її імплементувати, треба ще додаткові закони. А там буде видно.
Олександр Леонов: Як мінімум, це створює можливості для того, щоб українська мова таки вивчалася, прийшла у ці школи реально.
