У донецьких і луганських в'язницях десятки, а за деякими даними сотні людей чекають звільнення. Вже майже рік в зоні конфлікту на Донбасі немає обміну військовополоненими. Постійні зустрічі в Мінську, оприлюднені списки і навіть поїздки українських політиків на окуповану територію – результату не дають. У чому причина, хто винен і як зрушити процес з мертвої точки, з'ясовували журналісти проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Лютий 2015-го, Дебальцевський котел. У полон до бойовиків потрапляють більше сотні українських військових.
«Це Саша лежить, а оце лежить Петро. І він в машині, коли почався обстріл. Бачите, як машина зрешечена? Він його накрив собою. Саша Петра того, Ірашевича… », – показує фото мати військовополоненого Олександра Олійника Тетяна Олійник.
Ось вже два з половиною роки син Тетяни Олійник, сержант 128 бригади Олександр Олійник, перебуває у в’язниці угруповання «ДНР» в Макіївці. Попри всі зусилля матері, до цього часу повернути сина з полону не вдалося.
Бачите, тут вже 580 днів полонуТетяна Олійник
«Бачите, отут було 230 днів полону, тут вже 580 днів полону. А тепер ми вже не пишемо, бо вже… Отака ситуація», – розповідає жінка.
Останній обмін військовополоненими відбувся рівно рік тому – в середині вересня 2016-го. Тоді вдалося звільнити тяжко пораненого Володимира Жемчугова. У грудні учасники переговорів в Мінську анонсували – до Різдва буде масштабний обмін.
А нардеп Надія Савченко виклала в мережу списки військовополонених – і навіть особисто з’їздила в Донецьк провідати українських бійців.
Однак до сьогодні обміняти українських військових на бойовиків угруповання «ДНР» так і не вдалося.
Чому процес так затягується? Тому що він став політизований одразуНадія Савченко
«Чому процес так затягується? Тому що він став політизований одразу. Одразу створили «Мінськ», одразу створили майданчик для політизації цього процесу. Звичайно ж, всі працівники, учасники Мінського формату постійно заявляють, що не можуть домовитися», – вважає народний депутат Надія Савченко.
Поки політики в Мінську не можуть домовитися, витягнути з підвалів українських заручників намагаються неофіційні переговорники.
Звільнення відбувається. Про це ніхто не говорить, щоб не постраждали ті, хто допомагають відтіля цих людей забиратиОлег Котенко
«Те, що відбувається неофіційно – звільнення відбуваються. Те, що я вам скажу – ну, щомісяця. Просто про це ніхто не говорить, щоб не постраждали ті, хто допомагають відтіля цих людей забирати. Це не військові, це цивільні, які мають відношення до України, за свою проукраїнську позицію», – зауважує координатор волонтерської групи зі звільнення полонених «Патріот» Олег Котенко.
Кількість бранців збільшилася
Один з таких неофіційно звільнених бранців – суддя з Сєвєродонецька Віталій Руденко.
– Ви розглядали варіант, що ви потрапите в полон?
– Так, теоретично я допускав, що можу потрапити в полон.
– І все одно поїхали?
– І все одно поїхав, – каже колишній заручник угруповання «ЛНР» Руденко.
Поїхати на окуповану територію Віталія змусила смерть батька.
«Питання власної безпеки відійшло тоді на другий план... Сподівався, що дасть Бог – проскочу, але не проскочив», – згадує Руденко.
Віталій Руденко провів в полоні дев’ять місяців. Щоб вийти з підвалу, довелося навіть дати фейкові зізнання «міністерству держбезпеки» угруповання «ЛНР».
Далі бранця таємно переправили на підконтрольну територію українські спецслужби. Але це була точкова вдала операція. В луганських і донецьких в'язницях залишилися понад сотня заручників.
Кількість заручників за цей час збільшилася. Тому що хапають цивільних людейІрина Геращенко
«Сьогодні ми працюємо по списку 144 особи. На жаль, кількість заручників за цей час збільшилася. Тому що хапають цивільних людей, журналістів, волонтерів за їхню проукраїнську позицію. Тому в нас заручників стало більше», – каже перший віце-спікер Верховної ради Ірина Геращенко.
Чи є шанс провести обмін цього року?
Чому ж питання обміну полоненими загальмувалося на рік? Українські експерти кажуть, що зараз це невигідно Кремлю.
Це свідоме затягування цієї процедури. Це тиск на українську сторонуВолодимир Фесенко
«На мій погляд, це свідоме затягування цієї процедури. Для чого? З одного боку, це тиск на українську сторону. Напівофіційно, неофіційно навіть, українським учасникам переговорів заявляють: ось коли ви погодитеся на виконання політичних вимог, політичної частини Мінських угод, тоді ми будемо обмінювати і заручників», – наголошує політолог Володимир Фесенко.
В черговий раз тема полонених конфлікту на Донбасі буде порушуватися під час Мінських переговорів вже через кілька днів.
Медведчук сказав, що є шанс обмінуНадія Савченко
«Наступний «Мінськ», який відбудеться 20 вересня, ми чули заяви багатьох учасників. Одна з яких – Медведчука, який сказав, що начебто є шанс, так, обміняти 309 осіб, які знаходяться в Україні, на 87 осіб, які знаходяться на окупованих територіях», – каже Надія Савченко.
Наскільки реальними є шанси все ж провести обмін до кінця цього року?
Зараз Путін демонструє якусь умовну «конструктивність». Хто його знає, можливо, така ж гнучкість буде проявлена до українських полонених?
«Ось, наприклад, зараз Путін демонструє якусь таку умовну конструктивність, в лапках. Він показує Ангелі Меркель готовність проявляти гнучкість по темі миротворців. Хто його знає, можливо, така ж гнучкість буде проявлена до групи українських полонених, які перебувають в Донбасі?», – припускає Володимир Фесенко.
Останній лист з Макіївської в’язниці від сина Олександра Тетяна Олійник отримала три місяці тому. Два з половиною роки в полоні українського сержанта не зламали.
«Ми міцні, як скеля, а кріпучі як кремінь. Усе, що нас не може здолати, робить нас сильнішими…».
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
